Градюк Н.М.

Львівська комерційна академія, Україна

СТРАТЕГІЧНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ ТОРГІВЛІ В СВІТЛІ КОНЦЕПЦІЇ СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ

Зміна потреб та пріоритетів сучасних споживачів вимагає від підприємств торгівлі переходу до нових правил гри, які все частіше грунтується на концепції соціальної відповідальності бізнесу.

Сучасні споживачі хочуть спокою й безпеки, зручності, персональної уваги та спілкування, якості, можливості повернення товарів, які їх не цілком улаштовують; споживачі хочуть та очікують, що їм буде завжди надано прямий доступ на підприємство, з яким вони мають справу, і до продуктів цього підприємства без посередників; споживачі хочуть, щоб їм подарували радість задоволення. Водночас останнє десятиріччя обумовило появу нових тенденцій, які повинні бути враховані підприємствами торгівлі.

По-перше, це новітні демографічні тенденції. В розвинутих країнах світу продовжується старіння населення. Так звані «срібні споживачі» мають достатню фінансову спроможність, і суттєво відрізняються від своїх однолітків попереднього сторіччя. Вони прагнуть підтримувати свою молодість, вести активний спосіб життя. У той же час підвищується значущість та частка споживачів «молодого покоління», особливо в країнах, що розвиваються. Вони добре обізнані та широко використовують у своєму житті сучасні інформаційні технології, цінують швидкість та інноваційність. Операції купівлі вони хочуть здійснювати не лише традиційно – у магазинах, а й через Інтернет, мобільні прилади, мінімізуючи витрачання часу та збільшуючи зручність та комфортність споживацького вибору.

По-друге, у споживачів усіх вікових груп зростає вимогливість до операторів, які їх обслуговують. Сучасний покупець більше обізнаний, скептичний і вимогливий, високі темпи життя спричиняють постійний брак часу. Тому він хоче купувати швидко, дешево й претендує на особливе ставлення. Сьогодні споживач орієнтується на цивілізовані магазини, у яких процес покупки перетворився в комфортне проведення часу, віддає перевагу корисним для здоров’я продуктам. На передній план часто виступають суб’єктивні, внутрішні почуття та емоції, які супроводжують процес купівлі. Найпопулярнішим слоганом маркетингових комунікацій стає: «Відчуй, випробуй, відкрий задоволення».

По-третє, торговельним підприємствам необхідно враховувати різнорідність (індивідуалізацію) населення. Сьогодні можна стверджувати, що в міру зростання рівня доходів частка споживачів, що пред’являють високі вимоги до операторів роздрібної торгівлі, зростає. Однак, такі споживачі не є превалюючими, отже торговельним підприємствам слід пропонувати формати торгівлі, які враховують потреби усіх типів покупців. Актуальним для сьогодення стає пошук відповіді на питання «Чого ще хоче споживач?», оскільки в умовах перенасичення ринку товарами споживач сам інколи не розуміє, який продукт (товар) йому необхідний. У цих умовах слід зосередити зусилля на вивченні потенційних бажань споживачів та виробництві товарів та послуг, які здатні задовольнити їх майбутні запити.

Незважаючи на індивідуалізацію потреб, можна визначити декілька загальних тенденцій, які повинні бути враховані при формуванні товарної пропозиції (асортименту товарів та послуг) торговельного підприємства та організації торговельного обслуговування для забезпечення його конкурентоспроможності та успіху.

Такими тенденціями вважають:

– зростання благополуччя та подальша диференціація рівня доходів, що спонукає торговельні підприємства до чіткої цінової сегментації покупців, організації товарних відділів у різних цінових сегментах, наявності на підприємстві широкого асортименту товарів у різних цінових групах; зростання уваги до продуктів класу «преміум», дешевих товарів, виготовлених під замовлення окремого клієнта;

– зниження ролі родини, збільшення числа самотніх людей, матерів-одиначок, батьків без дітей, що вимагає наявність в асортименті торговельних об’єктів різних розмірів упакування продовольчих та непродовольчих товарів (сімейні та індивідуальні товарні одиниці);

– орієнтація на раціональне витрачання вільного часу робить актуальним ширше представлення в асортименті торговельних підприємств продуктів швидкого приготування, готової їжі, непродовольчих товарів одноразового використання, білизни, що не потребує прання тощо;

– узгодження часу торговельного обслуговування з графіком робочого часу споживачів, які обслуговуються, що робить актуальним для торговельних підприємств подовження часу своєї роботи, впровадження концепції 24/7 (робота 24 години, 7 днів на тиждень) на все підприємство або окремі відділи, впровадження вейдингу (торгівля через автомати) як супутній сервіс;

– зростання уваги до харчової безпеки, особливо після сумно відомих епідемій пташиного грипу та коров’ячого сказу, випадків знаходження неприродних сполук та домішок у продовольчих товарах, товарах для дітей тощо, що вимагає від підприємств торгівлі посилення контролю на етапі вибору постачальника, експертизи товарної документації, приймання товарів до реалізації, добросовісного інформування покупців (упаковка, внутрішньомагазинна інформація, консультування продавців;

– підвищена увага до здоров’я, популяризація здорового способу життя вимагає наявності в асортименті товарів дієтичного та оздоровчого призначення, зі зниженим умістом жиру, солі, цукру, підвищеним умістом вітамінів, кальцію та інших корисних для здоров’я мінералів тощо, продуктів органічного та натурального продовольства, товарів для спорту, ергономічної меблі та побутових приладів, білизни та одягу з природної сировини тощо;

– протидія урбанізації, посилення інтересу до природи – наявності спеціалізованого відділу, у якому продаються рослини, засоби для догляду за ними, товари та корми для свійських тварин, посадковий матеріал, добриво і багато іншого, що може зацікавити любителів природи. Взагалі більшу лояльність у споживачів матимуть ті торговельні підприємства, які братимуть активну участь у вирішенні світової екологічної проблеми, завдяки впровадженню екологічної упаковки, підтримки товаровиробників, які виробляють екологічно чисті продукти.

При виборі товарів споживач все більше враховуватиме відповідність позиції товаровиробника (бренду) власному світогляду. У звіті «Світовий сектор роздрібної торгівлі в 2008 р.» [1] ця тенденція визначена як «соціальна відповідальність» – фінансово спроможні покупці розвинутих країн все більше приділятимуть увагу впливу бізнесу на суспільство, а отже їх споживацькі пріоритети будуть на стороні тих товаровиробників та торгівців, які займають громадянську позицію в питаннях екології, зайнятості, благодійної діяльності тощо.

Література:

1. 2008 Global Powers of Retailing //www.deloitte.com/consumerbusiness STORES / January 2008. – P. 51.