Экономические науки/10.Экономика предприятия.

Нотовський П.В., ас.

Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Україна

методичні підходи до врахування ризиків інвестицій при визначені показників дисконтування

Формування інвестиційної моделі підприємства – складна процедура, що потребує використання надійних методів відбору та оцінки ефективності (зокрема, порівняльної оцінки) окремих інвестицій, урахування можливих ризиків.

Існує багато методик проведення кількісного та якісного аналізу ризикованості та ефективності інвестицій. В останні 10 років активно розвиваються аналітичні системи нового типу. Але основою більшості кількісних підходів оцінки ефективності в економічній теорії прийнята система показників основою яких є формула чистого приведеного прибутку (NPV).

Якщо розглянути формулу NPV, то можна зробити висновок, що величина одержуваного в майбутньому результату, і величина потенційних майбутніх витрат, і тривалість терміну дії інвестицій, і майбутня ставка дисконтування є величинами які відомі, з огляду на статистичні методи, з так званою довірчою вірогідністю, яка ніяк не може дорівнювати 100%. У загальному випадку NPV є функцією багатьох змінних (x, j = 1, …, m), більшість з яких можна трактувати як випадкову (нечітку) величину, тому і функція цих змінних (NPV) є випадковою (або нечіткою) величиною, тобто

NPV = f (x, …, x, t). (1)

Розраховуючи NPV відповідно до (1.1), необхідно враховувати, що змінні та параметри x, j = 1, …, m є випадковими величинами.

З'являється так звана «невизначеність», яку необхідно враховувати в розрахунках, інакше просто можна одержати неправильне рішення.

Хоча економічна література, у останні роки, почала давати визначення поняття «невизначеність». Але все ще є проблеми з загально прийнятим визначенням, що викликані великою абстрактністю цього поняття. На наш погляд, поняття невизначеність та ризик нерозривно зв’язані між собою, але також мають достатньо істотну різницю. Невизначеність неможливо повністю виключити, особливо при плануванні та прогнозуванні.

У більш загальному розумінні можна дати таке визначення поняттю невизначеність – недостатність відомостей про умови, в яких протікатиме економічна діяльність, низька міра передбачення цих умов. Невизначеність пов'язана з ризиком планування, ухвалення рішень, здійснення дій на всіх рівнях економічної системи [2].

Щодо поняття ризику, то загально прийняті два основні підходи до визначення цього поняття ризику:

- Класичний. Представники цього підходу розглядають ризик як можливість виникнення у процесі реалізації інвестицій несприятливих обставин, які можуть зумовити зниження його розрахункового ефекту;

- Неокласичний підхід. Представники цього підходу розглядають ризик як можливість відхилення величини фактичного інвестиційного доходу (або конкретного умовно-грошового потоку) від величини очікуваного; чим мінливіше і ширше шкала коливань можливих доходів (потоків), тим вище ризик, і навпаки.

На нашу думку більш обґрунтованим є неокласичний підхід до визначення ризику.

З цього огляду проблемою методичних підходів врахування економічних ризиків нам уявляється той факт, що якими б різноманітними і численними не були чинники ризику конкретних інвестицій (наприклад, стрибок цін на сировину, збільшення термінів будівництва нового цеху, порушення технології виробництва, поява на ринку серйозного конкурента, втрата групи ключових фахівців, зміна політичного режиму, погодні катаклізми і ін.), всі вони зрештою виявляються лише в двох аспектах:

- фактичні позитивні умовно-грошові потоки виявляться менше очікуваних;

- фактичні негативні умовно-грошові потоки виявляться більше очікуваних .

Таке трактування настільки складного і багатогранного поняття, як ризик, акцентує увагу на суті питання. Ризик — це не абстрактна «невизначеність» або «вірогідність невдачі».

Традиційно для оцінювання інтервалів змін випадкових величин, вироблення гіпотез щодо законів їх розподілу, а також урахування та оцінювання кореляційних зв’язків між цими змінними використовується статистична інформація, експертні оцінки, методи імітаційного моделювання, а також аналогові методи. При використанні статистичних і аналітичних методів спеціалісти стикаються з тим фактом, що ринкова невизначеність не має статистичної природи [1, с.45]. Використання ж аналогових методів не дає потрібної чіткості отриманих даних, а при аналізі унікальних інноваційних проектів взагалі стає неможливим.

Для того, щоб досліджувати імовірну зміну ефективності інвестицій, необхідно належним чином описати існуючу інвестиційну невизначеність у частині майбутнього фінансового стану проекту, як у частині виторгу, так і в частині перспективних витрат.

На думку авторів, при оцінці ефективності інвестицій найбільш прийнятним є використання показників дисконтування та методології нечіткої математики.

Основою використання нечіткої моделі визначення показників ефективності інвестицій є подання і показників, і вхідних параметрів у вигляді нечітко-лінгвістичних змінних. Досягнення такого найбільш оптимального результату може бути отримано при корегуванні статистично або аналітично отриманих вхідних даних на величину ризику коливання цього параметра, яка задана нечіткою змінною.

Тобто для визначення NPV пропонується використовувати загальновідому формулу, але при визначенні складових перемножити їх статистично чи аналітично отримані величини на коефіцієнт ризику їх відхилення від очікуваних величин, який би задавався нечітко-лінгвістичною змінною у вигляді трикутних нечітких чисел [1, с.71].

При цьому моделюють вираз такого вигляду: параметр А’ приблизно дорівнює та однозначно знаходиться у діапазоні [а_mах, а_min]. Використовуючи правила операцій над позитивними нечіткими числами [3, c25], можна записати значення для скорегованого NPV’, приведеного до трикутної форми.

При цьому скорегований чистий приведений дохід буде характеризуватися функцією приналежності і матиме графічне відображення, показане на рис. 1.

Рис. 1. Функція приналежності трикутного числа

Отже, NPV’ приймає вигляд функції, залежної від ступеня ризику, однак при такому вигляді запису цього параметра виникає проблема порівняння декількох NPV’ при прийнятті рішення щодо вибору інвестицій для реалізації. Проте напрямок рішення цього питання був знайденийу роботі Недосєкіна О.О., трансформувавши метод порівняння відносно критерію [1, с.75-85]. Якщо зобразити функції приналежності NPV’₁ та NPV’₂, то графічно їх можна зобразити таким чином (рис. 2).

Рис. 2. Графік співвідношення функцій приналежності двох трикутних чисел

При цьому критерієм оцінки інвестицій є показник стійкості бізнес-плану.

Отже, використовуючи розглянутий інструмент оцінки інвестицій, можна ефективно та просто врахувати дію ризику на загальну ефективність інвестицій. При цьому дуже важливо визначити нечітко-лінгвістичні коефіцієнти корегування складових NPV на ступінь ризику з максимальною достовірністю. При визначенні нечітко-лінгвістичних коефіцієнтів корегування чистого приведеного доходу важливу роль відіграють критерії оцінки ризику та загальний підхід до їх визначення.

Литература:

1. Недосекін О.О. Методологічні основи моделювання фінансової діяльності з використанням нечітко-множинних описань: Дис. док. екон. наук: 08.00.13 / Санкт-Петербург 2003 с.302

2. Райзберг Б.А. Современный экономический словарь. — 2-е изд., испр./Райзберг Б.А., Лозовский Л.Ш., Стародубцева Е.Б. - М.: ИНФРА-М, 1999. 479 с. ISBN 5-86225-758-6

3. Штовба С. Д. Проектирование нечетких систем средствами МАТLАВ. - М.: Горячая линия - Телеком, 2007. – 288с., ISBN 5-93517-359-Х