Кулик А.М.

Тернопільський комерційний інститут, м. Тернопіль

 

ІНСТИТУЦІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТ  ЕФЕКТИВНОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

 

Проаналізовано основні проблеми функціонування та розвитку національної економіки. Визначено напрями здійснення ефективних інституціональних перетворень в пост,-передкризовий період.

 

При розробці та реалізації державної економічної політики основну увагу звертається, як правило, на використання інструментів державного регулювання економіки, стабілізаційні заходи фіскального характеру та оптимізацію розміру витрат та запозичень, а вже потім на ефективність від їх застосування.

Методологічну основу для аналізу цих заходів становить сучасна інституціональна теорія, яка допомагає знайти відповідь на питання, чому економічна система несе надмірний тягар бюджетних витрат, і якими мають бути пріоритети соціально-економічного розвитку країни.

Комплексному теоретично-практичному дослідженню питань інституціональних факторів розвитку і ефективного функціонування національної економіки присвятили свої праці вчені – З. С. Варналій, С. М. Злупко, В. М. Колот, Б.М.Мізюк, С. В. Мочерний, О.В. Носова, С. Ф. Покропивний, Л. А. Швайка та ін.

Населення звикло очікувати благ від уряду, не змінюючи способу свого життя. Уряд прагне до всеохоплюючого програмування і, декларуючи ідеї суспільного добробуту, не бере на себе навіть формальних зобов’язань щодо виконання своїх передвиборчих обіцянок, а відсутність досвіду населення захищати свої інтереси через демократичні інститути – їм тільки на користь.

Капіталовкладення у провідні галузі, без здійснення глибоких та всеохоплюючих змін в економіці, вилилися у формування вузького сектору промисловості, пов’язаної не з внутрішнім, а зовнішнім ринком. Перетворення обернулися посиленням технологічної залежності, дезінтеграцією економіки, зростанням бюрократизму та корупції. Основні експортні галузі перебувають під контролем олігархічних кланів та груп і формують основну частину національного доходу. [1].

Нерозвинутими залишаються середній та малий бізнес, а після прийняття Податкового кодексу, ці процеси ще й посилилися. Конкуренція на продуктових і фондовому ринках недостатня; слабкі структури корпоративного управління. Значною є доля нелегальної економіки (тіньової, неофіційної, фіктивної, а також кримінальної) і, відповідно, розповсюдженим ухиленням від оподаткування [2].

Структура прав власності, яка склалася в Україні, не є економічно ефективною і соціально легітимною. Але будь-який її вольовий перерозподіл без зміни формальних та неформальних «правил гри» тільки призведе до загострення ситуації. Альтернатива у вирішенні проблеми економічно ефективної та соціально легітимної структури прав власності бере свій початок у політиці.

Держава має керуватися принципами справедливості в кожній із сфер суспільного життя, а також вибудовувати механізм відповідальності державних службовців перед громадянами та зворотного зв’язку з ними [3].

З врахуванням існуючого зрощення політики та бізнесу, дуже важливим є передусім усвідомлення бізнес-елітою, яка реально впливає на політичний процес, маніпулюючи суспільною думкою, того факту, що у довгостроковій перспективі розвиток економіки є несумісним з політикою владних відносин, які нав’язуються суспільству. Така політика лише відтворює корупцію в усіх її проявах нецільове використання бюджетних коштів, хабарництво тощо) і не  забезпечує національної безпеки, розвитку внутрішнього ринку, надходження інвестицій в економіку та сталого економічного розвитку. Більше того, в умовах сильної залежності національної економіки від кон’юнктури, що складається на зовнішніх ринках, така політика створює передумови для кризових явищ.

Також слід враховувати, що поряд з цим під впливом існуючої свободи слова та політизації населення зростає недовіра з боку суспільства до політиків щодо виконання ними своїх обіцянок, а тому простого переформатування політичних партій та нових обіцянок вже недостатньо.

При усій важливості економії бюджетних коштів на утримання державних органів та органів місцевого самоврядування незрівняно  важливішою є проблема забезпечення ефективності політико-адміністративної системи держави і за можливості позбавлення політиків та бюрократів отримувати вигоду від недосконалості політичного процесу.

Стандартами належного урядування є належне законодавство; законність; участь; прозорість процесу прийняття рішень; доступ до інформації; належна організація; належний персонал; належний фінансовий та бюджетний менеджмент; ефективність; відповідальність; нагляд [4].

Тому при визначенні, що є справедливим власне в економічній сфері, необхідно користуватися відповідними економічними критеріями. Якщо виходити із необхідності мінімізації бюджетних витрат, які пов’язані напряму, як зазначалося, з первісним економічно неефективним розподілом прав власності, то таким специфічним критерієм є перехід до досягнення такого розподілу прав власності, який спостерігається на автономно функціонуючому ринку [5].

Належне урядування, яке зменшує тиск з боку еліт, та боротьба з корупцією є запорукою недопущення перекручень фізичного капіталу за рахунок людського та природного капіталу, та сприяє забезпеченню ефективного використання усіх трьох видів активів як сукупного чинника їх продуктивності.

Якість економічного зростання залежить від системи справедливого розподілу людського капіталу, землі та інших виробничих активів, що створює для людей можливості заробляти на життя та використовувати результати досягнень технічного прогресу.

Використання комплексного інституціонального підходу, який би враховував характерні риси кожного з розглянутих інституціональних аспектів, буде спрямоване на прискорення здійснення інституційного перетворення національної економіки та значного покращення ефективності її функціонування.

 

Список використаних джерел:

1.     Нуреев Р.М. Экономика развития: модели становления рыночной экономики: учебник. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Норма, 2008. – 640 с.

2.     Олейник А. Внелегальная экономика. – В кн.: Институциональная экономика: Учебник / Под общ. ред. А. Олейника. – М.: ИНФРА-М, 2005. – С. 591-632.

3.     Ахромкін Е.М., Філіповський В.М. Інституціональні проблеми функціонувавння та розвитку національної економіки. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum /Emp/ 2008_20 / ahromkin.pdf

4.     Пухтецька А.А. Сучасні європейські концепції державного управління. – В кн.: Державне управління: європейські стандарти, досвід та адміністративне право / За заг. ред. В.Б. Авер’янова. – К.: Юстініан, 2007. – С. 9-32.

5.     Нуреев Р.М. Институционализм: вчера, сегодня и завтра. – В кн.: Олейник А. Н.  Институциональная экономика: Уч. пособие. – М.: ИНФРА-М, 2007. – С. 4-19.