Д.т.н., проф. Пількевич І. А., к.т.н., доц. Котков В. І.

Житомирський національний агроекологічний університет, Україна

ЕКОЛОГІЧНИЙ СТАН АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ

ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Постановка задачі. Атмосферне повітря є одним з основних життєво важливих компонентів навколишнього природного середовища, сприятливий стан якого становить природну основу сталого соціально-економічного розвитку країни [1]. Воно виконує біологічні, виробничі, транспортні та інші функції. Атмосферне повітря більше ніж інші природні об’єкти, в силу притаманних йому властивостей, пов’язане з життєвими інтересами людей. Його якість безпосередньо впливає на здоров’я людини, тривалість життя, а також на якісний стан інших елементів навколишнього середовища, особливо тваринного і рослинного світу. Відомо, що без їжі людина може прожити кілька тижнів, без води – кілька днів, а без повітря – лише кілька хвилин.

Забруднення повітряного середовища в нашій країні різними газоподібними та пилоподібними речовинами сягнуло загрозливих, вкрай небезпечних розмірів. Відбувається також зменшення питомої ваги кисню в повітрі внаслідок його безконтрольного спалювання, що загрожує серйозними наслідками (від забруднення повітря різними токсичними речовинами та від шумових впливів). Забруднене повітря негативно впливає на капітальні споруди, конструкції і металовироби, призводить до зниження якості продукції, шкідливо впливає на погоду та клімат.

У зв’язку з цим охорона атмосферного повітря – одне із актуальних завдань сьогодення, вирішення якого не терпить зволікання. Мова йде про охорону природного середовища від негативних наслідків виробничої, побітової, військової, космічної, наукової та іншої діяльності людей.

Досвід свідчить, що більшість проблем екологічної незбалансованості зароджуються, в першу чергу, на рівні регіону і тільки потім набирають національні масштаби. З урахуванням стрімкого економічного розвитку урбанізації мешканцям міст доводиться дихати повітрям, перенасиченим шкідливими і отруйними речовинами, які викидають в атмосферу стаціонарні (підприємства, організації, заводи, ТЕЦи і т.д.) та пересувні (автомобільний транспорт, літаки, кораблі, потяги і т.д.) джерела. Не виключенням у цьому сенсі є і атмосферне повітря Житомирської області, за рівнем забруднення якого м. Житомир займає 15 місце по Україні.

Метою роботи є оцінка стану атмосферного повітря міста Житомира та Житомирської області для розробки ефективних заходів, спрямованих на поліпшення екологічного стану території.

Об’єктом досліджень є екологічна оцінка стану атмосферного повітря Житомирської області.

Предметом досліджень є повітряний басейн Житомирської області та забруднюючі речовини в повітрі.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в умовах екологічного стану природного навколишнього середовища досліджено особливості забруднення атмосферного повітря м. Житомира та інших місць Житомирської області.

Практичне значення одержаних результатів. Отримані результати мають як теоретичне, так і практичне значення та можуть бути використані при розробці напрямів зменшення надходження забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Аналіз стану забруднення атмосферного повітря міста Житомира та області. Дослідження проводились на території Житомирської області протягом 2011-2012 років. При цьому проаналізовані показники забруднення повітряного басейну, що включає обсяги викидів шкідливих речовин стаціонарних та пересувних джерел забруднення.

Потрібно відмітити деяке збільшення загальної кількості викидів в атмосферне повітря в 2011 році у порівнянні з минулими роками. Це збільшення складає 3,38 тис. т., що на 4,01 % більше ніж у 2010 році. В той же час, спостерігається деяке зниження обсягу викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел викидів (табл. 1), який в 2011 році складав 18,38 тис. т., що на 1,02 % менше ніж у 2010 році (18,6 тис. т.).

Таблиця 1

Динаміка викидів в атмосферне повітря, тис. т.

Роки	Викиди в атмосферне повітря, тис. т.			Щільність викидів у розрахунку на 1 км^2, кг	Обсяги викидів у розрахунку на 1 особу, кг	Обсяги викидів на одиницю ВРП^*, тис. т. на млн. грн
	Всього	У тому числі
		Стаціонар-ними джерелами	Пересув-ними джерелами
2000	61,80	12,3	49,5	2072,1	43,45	–
2008	83,69	19,22	64,47	2805,9	63,23	0,0008
2009	80,47	19,07	61,4	2697,9	62,05	0,0054
2010	84,11	18,6	65,51	2822,5	65,41	0,0057
2011	87,49	18,38	69,11	2941,2	68,41	–

ВРП^* – попередні дані (у порівняльних цінах) до валового регіонального продукту

Протягом 2011 року в атмосферу області надійшло 87,49 тис. т. забруднюючих речовин, що на 4,01 % (на 3,38 тис. т.) більше ніж у 2010 році та на 29,4 % (на 25,69 тис. т.) більше порівняно з 2000 р.

Зменшення викидів по стаціонарним джерелам пов’язано насамперед із зменшенням обсягів виробництва рядом підприємств області. Так, у порівнянні з минулим 2010 роком, зменшило викиди в атмосферне повітря такє підприємство міста Житомира, як ВАТ „Біомедсклоˮ – 24,81 т., та ряд інших.

Одночасно в минулому році значно зріс обсяг викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від пересувних джерел викидів. Так (див. табл. 1), в порівнянні з 2010 роком, обсяг викидів транспортом збільшився на 3,6 тис. т. (на 5,4 %) і склав 69,11 тис. т.

Важливим узагальнюючим показником, який характеризує стан повітряного басейну в цілому, є загальний обсяг забруднюючих речовин, що надійшли в розрахунку на одного мешканця та в розрахунку на 1 км² території.

При аналізі кількості викидів від стаціонарних та пересувних джерел, що приходяться на душу населення, в містах і районах Житомирської області (табл. 2) найбільше навантаження спостерігається: в містах Новоград-Волинському – 143,64 кг/чол., Бердичеві – 111,41 кг/чол., Житомирі – 81,43 кг/чол., Коростені – 76,74 кг/чол.; в Малинському – 84,03 кг/чол., Коростенському – 82,26 кг/чол., Попільнянському – 73,3 кг/чол. районах області (при середньому по області 68,398 кг/чол.).

Таблиця 2

Обсяги викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами в атмосферне повітря по містам Житомирської області у 2011 р., тонн

Регіон	Обсяги викидів у		Збільшення/ зменшення викидів у 2011 р. проти 2010 р.	Обсяги викидів у 2011 р. до 2010 р.	Викинуто в середньому одним підприємством
	2011 р.	2010 р.
м. Житомир	907,8	1500,59	-592,79	60,5	17,13
м. Бердичів	5622,3	5430,74	191,56	103,53	147,96
м. Коростень	538,2	601,22	-63,02	89,52	20,7
м. Новоград-Волинський	5856,3	5846,27	10,03	100,17	278,87
м. Малин	253,7	315,04	-61,34	80,53	14,09
Разом по області	18380,1	18603,77	-223,67	98,8	52,97

При середніх показниках по області в 2933,64 кг/км², найбільше навантаження спостерігається в містах Новоград-Волинському (268597,67 кг/км²), Житомирі (221319,89 кг/км²), Бердичеві (220318,68 кг/км²), Коростені (167299,1 кг/км²), Малині (70468,85 кг/км²) та в Попільнянському (2448,36 кг/км²), Житомирському (2398,134 кг/км²) і Володар-Волинському (2266,47 кг/км²) районах області.

На першому місці серед забруднюючих підприємств міста Житомира знаходиться ОПТМ „Житомиртеплокомуненергоˮ (876,8 т/рік), а на дев’ятому (останньому) – філія №1 ВАТ „Житомирнафтопродуктˮ (14,9 т/рік).

Висновки та практичні рекомендації. Проведений моніторинг екологічного стану атмосферного повітря в Житомирській області дозволяє зробити наступні висновки:

1. В розрахунку на душу населення щільність викидів від стаціонарних джерел забруднення Житомирської області склала 14,3 кг/чол. проти 89,7 кг/чол. в середньому по України (19 місце серед областей країни).

2. Однією з основних причин забруднення атмосферного повітря є низький рівень оснащення джерел викидів пилогазоочисним обладнанням. Значно впливає на забруднення атмосфери відсутність установок по вловлюванню газоподібних сполук, а саме: діоксиду сірки, діоксиду азоту, оксиду вуглецю, летючих органічних сполук та інших.

Зазначені речовини надходять в повітря від котелень, які працюють на кам’яному вугіллі, асфальтобетонних заводів, фарбувальних виробництв тощо.

3. Протягом 2011 р. відібрано 6406 проб атмосферного повітря. Загальний рівень забруднення повітря в місті за індексом забруднення атмосфери оцінювався, як низький.

У річному ході спостерігалось деяке зростання середньомісячних концентрацій забруднюючих речовин в окремі місяці: пилу – у жовтні, діоксиду сірки – у липні-серпні, оксиду вуглецю – у травні, діоксиду азоту – з червня по серпень, бенз(а)пірену – у січні-березні та вересні-грудні.

Порівняно з минулим роком спостерігалось незначне підвищення у повітрі оксиду вуглецю, зниження – бенз(а)пірену. Вміст інших домішок залишався на тому ж рівні.

4. Основними напрямами зменшення надходження забруднюючих речовин в атмосферне повітря є, насамперед виконання природоохоронних заходів, передбачених матеріалами, у яких обґрунтовуються обсяги викидів забруднюючих речовин, а також переведення паливовикористовуючого обладнання на природний газ, впровадження сучасних технологій очищення промислових викидів (наприклад, використання новітніх плазмо-каталітичних установок).

1. Закон України „Про охорону атмосферного повітряˮ від 16 жовтня 1992 р. №2707-ХІІ(зі змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 28 лютого 1995 р. №875/95-ВР, від 21 червня 2001 р. №2556-ІІІ) // ВВР. – №50. – Ст. 678.