Ткаченко Сергій Анатолійович

к.е.н., доц., проректор з науково-педагогічної роботи (навчальний процес)

ВНЗ МТУ «Миколаївська політехніка», Україна

МЕТОДИКА ЯК БАЗА ВСТАНОВЛЕННЯ РІШЕННЯ ЗАДАЧ ФУНКЦІЇ ЕКОНОМІКО-АНАЛІТИЧНОЇ ОБРОБКИ ІНФОРМАЦІЇ

Як правильно відзначає Є. Г. Ясін та інші автори наукової роботи із дослідження теоретико-методологічних проблем економічної інформації: «Однакові задачі можуть бути вирішені різними методами, за різними алгоритмами і за різними початковими даними … » [1, с. 134], а однією із вимог, яка висувається до методики економічного аналізу в сучасних умовах функціонально розвинутої обробки техніко-економічної інформації, виступає високий рівень її типізації, який забезпечував би можливість створення типових алгоритмів вирішення економіко-аналітичних завдань. У цьому зв`язку при розробленні методики економічного аналізу у необхідних випадках потрібно передбачати декілька варіантів вирішення економіко-аналітичних задач різними способами в залежності від потреб системи управління (терміновості економіко-аналітичної інформації, її якості, комплексності, глибини і точності).

Наприклад, одне й те ж завдання «Аналітичне забезпечення продуктивності праці» в залежності від характеру встановлених цілей економічного аналізу може вирішуватися методом порівняння, методом ланцюгових підстановок, інтегральним методом, методом статистичної екстраполяції. Для проведення оперативного, зокрема щоденного економічного аналізу продуктивності праці цілковито достатнім виступає застосування методу порівняння фактичного виробітку робочих (по ділянці, цеху, заводу, та об’єднанню) із величиною виробітку, який передбачено плануванням. Це дозволяє розрахувати відхилення від плану та ступінь його виконання і інше.

При ретроспективному економічному аналізі продуктивності праці (за місяць, квартал, півріччя, рік та інші), коли поряд із оцінкою виконання плану із продуктивності потрібно встановити вплив на відхилення від плану різних факторів, використання методу порівняння виявляється недостатнім. У цьому випадку виникає необхідність в застосуванні додаткового методу ланцюгових підстановок. А якщо до знакових результатів – впливу окремих факторів на відхилення від плану із продуктивності праці висуваються вимоги високої точності, тоді замість методу ланцюгових підстановок повинен бути передбачений розрахунок показників оптимальності інтегральним методом.

І, на сам кінець, проведення перспективного економічного аналізу продуктивності праці із використанням залежності цього результатного показника оптимальності від великої кількості факторів впливу може бути забезпечено застосуванням методів статистичної екстраполяції, які ґрунтуються на використанні так званого «закону інерції економічних процесів» та інше.

Досить важлива вимога до методики економічного аналізу в сучасних трансформаційних умовах функціонально розвинутих систем управління спеціального призначення – приведення в неї досить повного переліку початкової інформації, необхідної для економічного аналізу різних аспектів виробничо-господарської діяльності промислових підприємств, науково-виробничих об’єднань та їх внутрішніх підрозділів. В існуючих методичних матеріалах із економічного аналізу інформаційні джерела наводяться, як правило, не завжди повно, у самому загальному вигляді і за збільшеними розділами аналізу. Наведемо тільки один приклад. Так, в однієї методиці із внутрішньозаводського аналізу витрат на виробництво в суднобудуванні вказується, що для аналізу витрат на виробництво продукції в цехах притягаються різні джерела. Із планових показників за трудовими витратами при аналізі використовуються норми трудомісткості, середні нормативи із заробітної плати виробничих робочих на 1 нормо-годину; за матеріальними витратами – відомості специфікованих норм витрачання матеріалів, відомості поковок, штамповок, відливок і інших напівфабрикатів, які виготовляються в інших цехах, а також ті, які постачаються в порядку міжзаводської кооперації, кошториси цехових витрат і витрат із утримання та експлуатації обладнання. Фактичні дані про витрати на виробництво в цеху можна отримати із відповідних відомостей за встановленими статтями калькуляції цехової собівартості у розрізі окремих планово-облікових одиниць продукції цеху інше.

Звичайна річ, що якщо розглядати методику як базу для встановлення рішення задач економічного аналізу на машинах електронних цифрових, тоді наведений перелік джерел інформації неможливо визнати задовільним за наступними причинами: по-перше, цілий ряд джерел інформації для аналізу витрат на виробництво в цехах авторами просто кажучи опущений (наприклад, план із собівартості готової продукції цеху в цілому, план із собівартості окремих замовлень тощо); по-друге, окремі інформаційні джерела названі не зовсім точно (це відноситься до відомостей норм трудомісткості, кошторису загальноцехових витрат та інше); і, по-третє, що найбільш істотно, автори не диференціюють джерела інформації за їх призначенням, як результат не зовсім ясно, яка саме інформація конкретно потрібна для економічного аналізу (яка інформація потрібна для загальної оцінки виконання плану за затратами на виробництво усієї готової продукції цеху, яка – для аналізу виконання плану за собівартістю замовлень, яка – для аналізу резервів зменшення витрат та інше).

Перераховані недоліки у висвітленні питань інформаційного забезпечення економічного аналізу доволі типові для методичних матеріалів, орієнтованих на їх використання в традиційних умовах системи управління. Тому знаковою рисою методики економічного аналізу в сучасних умовах формування, впровадження і використання цієї функції системи управління повинна бути вказівка за кожним конкретним питанням аналізу повного і точного переліку необхідної для виконання відповідних розрахунків планової, нормативної, довідкової, фактичної та рекомендаційної інформації. При цьому в якості інформаційної бази для розрахунку економіко-аналітичних показників та критеріїв оптимальності повинні бути враховані такі джерела, використання яких забезпечує достатню, але не надлишкову повноту та точність вихідної інформації і скорочує трудомісткість сукупності обчислювальних операцій.

Список використаних літературних джерел

1. Ясин Е. Г. Экономическая информация (методологические проблемы) / Е. Г. Ясин. – М.: Издательство «Статистика», 1974. – 240 с.