Клименко С.С.
Міжнародний науково-технічний університет ім. академіка Юрія Бугая
Непрямі податки як чинник впливу на фінансові результати діяльності суб’єктів господарювання.

Предметом дослідження виступає сукупність теоретичних, методичних і прикладних питань стосовно непрямих податків як чинником впливу на фінансові результати суб’єктів господарювання.

В Українському законодавстві: Непрямі податки – податки на продаж, з обігу, на додану вартість, на продаж цінних паперів, на переказ коштів за кордон, на дарування і успадкування, на передачу власності, на матеріально-технічні запаси та обладнання,на монопольне право та привілеї, а також акцизи, гербові збори, прикордонні збори та всі інші податки (збори) , крім прямих податків і податків з імпорту. В світовій практиці існують три види непрямих податків: акцизи, фіскальна монополія і мито. В Україні стягуються акцизи, мито та податок на додану вартість.

Акцизи – це непрямі податки, які встановлюються у вигляді надбавки до ціни. Бувають специфічні та універсальні акцизи. Також акцизи поділяють на фіксовані та пропорційні. Фіксовані – встановлені на одиницю товару в грошовому вираженні,пропорцій – як відсоток до обсягів реалізації.
Перелік товарів, на які встановлюється акцизний збір (підакцизних товарів), і ставки акцизного збору затверджуються законодавче і є єдиним на всій території України для вітчизняних і імпортних товарів.

Мито є непрямим податком, що стягується з товарів, транспортних засобів, інших предметів, які переміщуються через митний кордон країни. Це переміщення може бути пов'язане з увезенням або вивезенням товарів чи транспортних засобів. Цей податок виконує фіскальну та регулюючу функції. Регулююча функція спрямована на формування раціональної структури імпорту та експорту, захист національного виробника, заохочення або обмеження експорту. На практиці застосовується кілька видів мита: ввізне, вивізне, сезонне, спеціальне, антидемпінгове, компенсаційне. За терміном застосування мито може бути постійним, змінним та сезонним. За принципом заохочення – преференційним, пільговим та загальним (повним). Платниками мита є фізичні та юридичні особи. Сплата податку здійснюється за перетинанням митного кордону. У кінцевому підсумку реальними платниками мита на імпорт є споживачі товарів, що імпортуються. Суб’єкти підприємництва, які імпортують товари для наступної реалізації, під час перетину кордону сплачують мито за рахунок своїх оборотних коштів, що, зрозуміло, впливає на їхній фінансовий стан.

Податок на додану вартість - сплачується на всіх етапах руху товарів,робіт,послуг. Об’єктом оподаткування є не валовий оборот, а додана вартість. При цьому застосовуються уніфіковані ставки. Це полегшує обчислення податку і контроль за його надходженням. Обчислення і стягнення податку на додану вартість потребує чіткого визначення об’єкта оподаткування – доданої вартості. Можливі два способи її визначення: заробітна плата + прибуток, виручка від реалізації – матеріальні витрати.
Платниками податку є як фізичні, так і юридичні особи,які здійснюють підприємницьку діяльність в Україні. Обов’язковою для оподаткування є діяльність на суму, яка перевищує 300 тис. гривень за 12 попередніх місяців. Об’єктом оподаткування є продаж товарів (робіт, послуг) на митній території України (здійснюване як резидентами,так і нерезидентами), завезення товарів і послуг (в тому числі в вигляді оренди чи лізингу) та вивезення товарів та послуг за межі митної території України.

Достатньо складним є вплив непрямих податків на фінансову діяльність, фінансовий стан суб’єктів підприємництва. Останні є платниками непрямих податків, коли вони купують товари, роботи, послуги. Водночас суб’єкти підприємництва, реалізуючи товари, роботи, послуги, у складі виручки від реалізації одержують на свої рахунки певні суми непрямих податків, сплачених покупцями (споживачами), а отже вони є платниками непрямих податків до бюджету.

При цьому вплив непрямих податків на фінансову діяльність суб’єктів підприємництва залежить від багатьох обставин і чинників. Цей вплив можна розглядати у двох аспектах.

По-перше, він пов’язаний зі сплатою непрямих податків у процесі придбання товарно-матеріальних цінностей, оплати виконаних робіт і отриманих послуг. На даному етапі сплата непрямих податків здійснюється за рахунок оборотних коштів суб’єктів підприємництва, тобто має місце тимчасова іммобілізація оборотних коштів для сплати податків. У цьому разі необхідно врахувати такі чинники: умови оплати та обсяги придбання товарно-матеріальних цінностей, ставки й пільги щодо податків, джерела і терміни відшкодування сплачених непрямих податків суб’єктам підприємницької діяльності.

По-друге, цей вплив пов’язаний із надходженням непрямих податків на рахунки суб’єктів підприємства, які реалізують товари, роботи, послуги. Непрямі податки, що надходять на рахунки суб’єктів підприємництва, використовуються для відшкодування сплачених ними непрямих податків у процесі придбання товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг). При цьому, певний час, до перерахування в бюджет, непрямі податки можуть залишатися в розпорядженні (обороті) підприємств. Відтак необхідно враховувати: умови реалізації та оплати, обсяги й напрямки реалізації товарів (робіт, послуг); ставки й пільги щодо непрямих податків; терміни їх сплати у бюджет.

Також слід зазначити,що непрямі податки, на відміну від прямих ефективніші у фіскальному аспекті, оскільки оподатковують споживання, яке в свою чергу є більш стабільною і негнучкою величиною, ніж прибутки. Від них тяжко ухилитись і досить легко контролювати їх сплату. Непрямі податки не впливають на процеси нагромадження, але вони регресивні в соціальному аспекті і здійснюють досить значний вплив на загальні процеси ціноутворення. Крім того, за допомогою специфічних акцизів можна впливати на структуру споживання. З іншого боку структура споживання у різних верств населення суттєво відрізняється,тому принцип справедливого оподаткування може бути реалізований через диференційований підхід до встановлення непрямих податків на окремі товари, роботи та послуги. Однак тут теж є певні обмеження. Встановлення більш високих податків тільки на так звані товари не першої необхідності й розкоші звужує сферу непрямого оподаткування і скорочує надходження доходів до бюджету.

Висновки. Отже, вплив непрямих податків на фінансово-господарську діяльність підприємств є досить суттєвим, але і водночас складним і недостатньо вивченим. Непрямі податки мають досить багато переваг, а тому їх використання є цілком доцільним. Не слід забувати, що непряме оподаткування має ряд суттєвих недоліків. Головним з який є те, що їх сплата не залежить від розміру доходів платників. Якщо зважати на те,що рівень споживання має певний мінімум, питома вага цих податків у доходах громадян тим вища, чим нижчий рівень доходів, тому слід переглянути рівень доходів та розмір податків.

Використана література.

1. Конспект лекцій. Податкова система.

2. http://uk.wikipedia.org/wiki/Непрямі_податки

3. http://pidruchniki.ws/