Экономические науки / 15.Государственное регулирование экономики

Аспірант, Лавренкова І.М.,

Національний університет ДПС України,Україна

Основні принципи економічної політики забезпечення економічної безпеки держави.

У сучасних умовах Україна терміново потребує вирішення проблеми державного регулювання економічної безпеки, яка поступово стає центром усієї економічної політики, а також найголовнішим показником якості життя та стану економіки. Сьогодні негативні економічні явища набувають в економіці країни ще більшого масштабу, у зв’язку з відсутністю науково обґрунтованої стратегії національного розвитку, заснованої на економічно безпечних орієнтирах в умовах загострення політичної та економічної ситуації в Україні. Розробка та дотримання основних засад, їх нормативно-правове забезпечення є особливо актуальними на сучасному етапі, оскільки за допомогою визначення основних напрямків державного контролю можна забезпечити ефективність впливу держави на економічну безпеку, визначити шляхи покращення формування її цілісної структури та сприяти ефективності впливу державних важелів на забезпечення стійкого економічного зростання та формування системи моніторингу, що дасть повною мірою здійснити оцінку загроз економічній безпеці. Тому на даний момент особливої актуальності набуває питання визначення основних засад державного регулювання економічної безпеки України, які є фундаментом для подальшого покращення та стабілізації економічної системи в цілому [3].

Питання забезпечення державного регулювання економічної безпеки висвітлювали у своїх працях такі вітчизняні та зарубіжні учені, Д.Ламбера, П.Кінга, Р.Нолана, Л.Абалкіна, А.Архіпова, О.Бухвальд, В.Сенчагова, С.Глазьєва, В.Медведєва, Є.Олейнікова, О.Тамбовцева, Є.Човушяна, О.Білоруса, В.Геєця, З.Варналія, Д.Лук’яненка, А.Козаченка, Є.Панченка, А.Гриценка, Т.Костюк, О.Чаусовського, Ю.Лисенка, Т.Пастернак-Таранущенка, О.Щекович та ін.

Проте, з огляду на виникнення нових загроз економічній стійкості держави та подальшого вдосконалення системи державного регулювання економіки конкретизація та чітке виокремлення засад державного регулювання потребує більшого дослідження.

Метою статті є дослідження нормативно-правових документів та законодавчої бази щодо регулювання економічної безпеки, а також визначення основних принципів їх дієвості.

За своїм змістом економічна безпека належить до числа тих проблем, від вирішення яких залежить стан тієї або іншої держави, тому що її забезпечення дозволяє реалізувати ефективний розвиток, результатом якого є економічна незалежність, відновлення виробництва, раціональна зайнятість, зростання рівня життя та соціальної захищеності населення, зовнішньоекономічна рівновага. При цьому знищуються або нейтралізуються загрози докорінним інтересам як держави в цілому, так і кожного її мешканця [1].

Належний рівень економічної безпеки досягається здійсненням єдиної державної політики, в тому числі економічної політики, підкріпленої системою скоординованих заходів, адекватних внутрішнім та зовнішнім загрозам. Без такої політики неможливо домогтися виходу з кризи, примусити працювати механізм управління економічною ситуацією в Україні, створити ефективні механізми соціального захисту населення.

В Україні досі немає чітко визначених і законодавчо закріплених національних економічних інтересів, не сформовано їх цілісну систему. Усе це дає змогу урядовцям різних рівнів виправдовувати свої корисливі вчинки відповідністю їх національним інтересам. Така ситуація (скільки .урядовців — стільки ж і різних розумінь національних інтересів) створює загрозу економічній безпеці України. Держава як гарант захисту національних економічних інтересів повинна досліджувати їх взаємодію, співвідношення пріоритетності, визначати механізми реалізації. Власне, економічна безпека великою мірою досягається за рахунок створення інститутами влади ефективних механізмів захисту та реалізації національних економічних інтересів, пов'язаних із розвитком соціальне орієнтованої національної економіки, забезпеченням соціально-політичної стабільності, консолідацією нації тощо [3].

Одним із найважливіших завдань є створення надійної системи забезпечення економічної безпеки як складової цілісної системи гарантування національної безпеки України. Будується така система виходячи з цілей і принципів забезпечення економічної безпеки шляхом створення нормативно-правової бази, що регулює відносини у сфері економічної безпеки, визначення основних напрямків діяльності органів державної влади у цій сфері, формування відповідних органів забезпечення економічної безпеки та вироблення механізмів контролю і нагляду за їх, діяльністю. Система забезпечення економічної безпеки складається з органів законодавчої, виконавчої і судової гілок влади, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, які діють у межах своїх повноважень, визначених чинним законодавством [1].

Основними функціями зазначеної системи є здійснення моніторингу та ідентифікації загроз економічній безпеці, вжиття адекватних заходів щодо їх відвернення чи нейтралізації, створення та підтримання у готовності сил і засобів забезпечення економічної безпеки. Функціонує система забезпечення економічної безпеки у таких режимах: повсякденному; підвищеної готовності; глобального застосування; локального застосування.

Основними вимогами до системи забезпечення економічної безпеки є функціонування в межах, визначених чинним законодавством; забезпечення надійного захисту та реалізації національних економічних інтересів; своєчасне виявлення та відвернення загроз економічній безпеці; ефективне функціонування як у звичайних, так і у надзвичайних умовах; чітка структурованість та функціональне розмежування органів законодавчої, виконавчої та судової гілок влади; відкритість та гласність у необхідних межах щодо діяльності органів забезпечення економічної безпеки [4].

До основних принципів забезпечення економічної безпеки України відносять:

- баланс економічних інтересів особи, сім'ї, суспільства, держави;

- взаємну відповідальність особи, сім'ї, суспільства, держави щодо забезпечення економічної безпеки;

- своєчасність і адекватність заходів, пов'язаних із відверненням загроз і захистом національних економічних інтересів;

- надання пріоритету мирним заходам у вирішенні як внутрішніх, так і зовнішніх конфліктів економічного характеру;

- інтеграцію національної економічної безпеки з міжнародною економічною безпекою.

Найважливішим елементом механізму забезпечення економічної безпеки суспільства є діяльність держави по виявленню й попередженню внутрішніх і зовнішніх загроз безпеці економіки, особливо при сучасному соціально-політичному становищі України. Основні напрямки цієї діяльності такі:

- виявлення випадків, коли фактичні чи прогнозовані параметри економічного розвитку відхиляються від порогових значень економічної безпеки, і розробка комплексних державних заходів для виходу країни із зони небезпеки. Заходи й механізми, що забезпечують економічну безпеку, розробляються одночасно з державними прогнозами соціально-економічного розвитку і реалізуються в програмі соціально-економічного розвитку;

- організація роботи щодо реалізації комплексу заходів із метою подолання чи недопущення виникнення загроз економічній безпеці. У ході цієї роботи розглядається концепція державного (регіонального) бюджету щодо забезпечення економічної безпеки . Уряд координує роботу місцевих органів виконавчої влади по реалізації необхідних заходів, у тому числі по підготовці законодавчих і інших нормативних актів;

- експертиза прийнятих рішень по фінансових і господарських питаннях із позиції економічної безпеки. Законодавчі й інші нормативні правові акти обов'язково повинні проходити експертизу на предмет економічної безпеки [2].

Отже, державне регулювання забезпечення економічної безпеки повинне здійснюватися на науковій основі, з урахуванням певних принципів та кращого міжнародного досвіду. Пріоритетами управління економічною безпекою на мають стати, перш за все, збалансування бюджетів, підвищення рівня інвестиційної привабливості територій, а також регулювання обсягів централізованих капіталовкладень. Початкова мета для забезпечення економічної безпеки – створити механізм відтворення системи економічної безпеки в рамках критеріїв, що задаються державою, а також тих критеріїв, які випливають з особливостей сучасного етапу ринкового розвитку України. Задача держави – підтримувати позитивні конструктивні сили ринкової економіки, підштовхувати суб'єктів економічних відносин до вибору найбільш оптимального шляху досягнення своїх цілей з позицій зміцнення економічної безпеки. Очевидно, що постановка такої задачі вимагає вироблення єдиного державного підходу, створення концепції економічної безпеки, яка б стала основою для розвитку ефективної системи забезпечення економічної безпеки на різних рівнях.

Список літератури

1.Власюк О.С. Теорія і практика економічної безпеки в системі науки про економіку / О.С.Власюк; Нац. ін-т пробл. міжнар. безпеки при Раді нац. безпеки і оборони України. – К., 2008. – 48с. – Бібліогр.: с.11-12.)

2. Кліменко Б. Використання моделі німецького бюджетного федералізму в Україні / Б.Кліменко, С.Гречана//Економіка України. – 2011. - №6. – С.44-51.

3. Крючкова І.В. Структурні чинники розвитку економіки України: монографія/І.В. Крючкова. – К.: Наукова думка. – 2010. –317 с.

4. Мельник В.М. Фіскальна політика в умовах фінансової кризи /В.М. Мельник// Фінанси України. – 2011. – 216 с.