Ніна Степаненко – кандидат філологічних наук, доцент кафедри філологічних дисциплін Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г.Короленка;

Світлана Олійник – кандидат педагогічних наук, доцент кафедри філологічних дисциплін Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г.Короленка.

АЛГОРИТМ ЯК УМОВА ОСМИСЛЕНОГО ПИСЬМА ЗА ЗРАЗКОМ

У статті представлено алгоритм осмисленого письма за зразком. Особливе значення надається урокові, який знайомить першокласників з вимогами осмисленого письма за зразком.

Ключові слова: осмислене письмо за зразком, алгоритм.

Постановка проблеми. Навчання української мови в сучасній початковій школі у світлі вимог Національної доктрини розвитку освіти, державної національної програми "Освіта" ("Україна. ХХІ ст."), Державного стандарту початкової загальної освіти (2011р.), Концепції мовної освіти. компетентнісного підходу як методологічної основи формування загальної початкової освіти спрямоване на опанування учнями всіх видів мовленнєвої діяльності, основ культури усного і писемного мовлення, базових умінь і навичок використання мови в різних сферах і ситуаціях спілкування. Підвалини цих знань закладаються в початковій школі, де ця робота грунтується на діяльнісному підході до організації навчального процесу, кінцевою метою якого має бути підвищення мовленнєвої культури й грамотності школярів. З огляду на це, актуальною є проблема формування правописних навичок у першокласників.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Ретроспективний аналіз науково-методичної літератури засвідчив увагу вчених до різних аспектів навчання орфографії в школі: система роботи над орфографічними помилками (Біляєв О.); робота над орфоепією як один із засобів формування у молодших школярів орфографічної грамотності (Вашуленко М.); взаємозв‘язок між орфоепією й орфографією української мови, шляхи формування правописної й вимовної грамотності учнів в умовах місцевого діалекту (Симоненкова Л.); удосконалення орфографічної грамотності старшокласників на основі вміння співвідносити орфограму з відповідним принципом українського правопису (Райська Л.); лінгводидактичні основи формування в учнів орфографічних умінь і навичок під час вивчення фонетики (Караман О); формування у молодших школярів орфографічних умінь і навичок на основі знань про фонетичні і графічну системи української мови (Грона Н.); проблемі дослідження орфографічної навички першокласників у взаємозв‘язку з графічною навичкою письма присвячено дисертаційні дослідження О.Прищепи, С.Олійник, Р.Чорновол-Ткаченко.

Основний виклад матеріалу. Досягнення мети осмисленого письма за зразком можливе на основі засвоєння його алгоритму – усвідомленого поетапного виконання дій, спрямованих на запам‘ятання зразка, його орфографічних особливостей для подальшого відтворення.

Особливе значення в методиці формування навичок грамотного письма надається урокові, який знайомить учнів з вимогами осмисленого письма за зразком. На ньому в процесі виконання завдань формується алгоритм осмисленого списування. Ефективність даного заняття відіграє вирішальну роль у навчанні школярів грамоти, тому вважаємо за потрібне навести сценарій уроку, спрямованого на формування в учнів алгоритму осмисленого письма письма за зразком.

Тема уроку: Правила списування.

Мета уроку: Показати учням необхідність послідовного дотримання правил списування і ознайомити з ними.

План уроку:

1. Створити ситуацію, яка розкриває необхідність дотримання правил списування (завдання 1, 2).

2. Формування правил списування (завдання З, 4, 5, 6).

3. Контроль і оцінка засвоєння учнями матеріалу (завдання 7).

Зміст і хід уроку:

Завдання 1. Створення ситуації, яка розкриває необхідність дотримання правил списування.

Щоб не допустити формування неправильних і нераціональних навичок списування, на цьому уроці вводяться правила письма за зразком. Завдання 1- 6 цього уроку побудовано так, щоб показати учням необхідність дотримання кожного з правил списування і створити ситуацію, коли учні залучаються до виведення потрібних правил.

Для проведення уроку дітям можна запропонувати гру під назвою «Літописець». Починаючи урок, учитель говорить:

- Колись давно люди писали на глиняних дощечках. Пізніше почали писати на папері. Записували події, які відбувалися в ті часи. Так створювалися літописи - книги із записом історичних подій з року в рік, звідси і назва книги «Літопис», яка складалася із «літо» - «рік» і «пис», що означало «писати», а людей, що їх писали, у давнину іменували літописцями (тими, що створювали ці книги). Ви вже навчилися писати, умієте писати з голосу диктанти, маєте успіхи у списуванні із зразка. Ви вже можете теж бути літописцями: записувати те, що відбувається навколо нас. Але бути літописцем не легко. Колись у сиву давнину в Україні при монастирях відкривалися спеціальні школи, де майбутні літописці пізнавали таємниці складної науки переписування текстів. Найкращі з учнів ставали княжими літописцями. Вони користувалися особливою шаною і повагою серед населення.

Сьогодні ми теж відкриємо школу літописців, а коли пізнаємо таємниці цього ремесла, то проведемо конкурс літописців класу. Кожен з вас отримає посвідчення літописця, бо зможе грамотно, красиво фіксувати у щоденниках події з власного життя, пригоди, які трапилися з вами під час прогулянок, відвідання зоопарку, музею. Тобто кожен з вас отримає звання літописця. Тож розпочинаємо роботу.

Учитель відкриває речення на декілька секунд. На дошці записано: «Ліна і Слава малі».

Учитель нічого не пояснює, навіть не піклується про те, щоб усі прочитали речення, закриває дошку і ставить завдання переписувати. Переважна більшість учнів не зможе виконати завдання.

-Ви щось не зрозуміли?

Учні говорять, що не встигли прочитати, тому не можуть навіть сказати, про що там мовиться.

-Ви правильно відповіли, діти. З цією відповіді ми виводимо з вами першу таємницю науки списування: зразок для списування треба прочитати і зрозуміти його зміст. Ми це зробили?

- Ні.

-Зробимо це: спочатку прочитайте речення (учитель відкриває дошку), подумайте, про що в ньому говориться, і повторіть речення, не дивлячись на текст. Яке речення ви повинні записати (учитель закриває дошку)?

Учні відповідають.

Учитель звертається до них, хто не зміг повторити речення, що треба прочитати все речення, зрозуміти його і запам'ятати.

Завдання 2.

- Діти, як ви думаєте, для чого треба запам'ятати речення? (...) так, щоб знати, як пишеться кожне слово у цьому реченні. Отже, ми відгадали ще одну таємницю списування. Слід не тільки прочитати речення і вміти повторити його. Перш ніж писати, треба знати, як пишеться кожне слово. Цьому необхідно вчитися. Сьогодні ми будемо вчитися письму за зразком. Це справа не легка, почнемо з простого речення і складемо для себе правила списування.

Завдання 3.

- Спишемо ось таке речення (учитель пропонує відкрити сторінку 34 «Зошита для письма і розвитку мовлення» №1 і знайти речення) «Павло в лісі». Що треба зробити, перш ніж почати списування? (...) правильно, треба прочитати і запам'ятати речення. Читайте хором разом зі мною. Запам'ятайте речення. Запам'ятали? (...)

Учитель просить дітей закрити зошити.

-Скільки слів у реченні, яке вам треба списати? (...) Які це слова? (...) щоб у реченні, яке ви напишете, було дійсно стільки ж слів, як у реченні, яке ви прочитали, давайте складемо модель, на якій покажемо, скільки слів у цьому реченні.

На дошці і в зошитах складається послідовна модель речення. Учні працюють по пам‘яті. Модель речення має вигляд:

- Дивіться на модель, повторіть ще раз речення. Чи можете ви зараз написати речення, чи, можливо, ще щось треба зробити? (...) Безумовно, правильно міркують ті діти, які хочуть ще раз прочитати речення і запам'ятати, як пишеться кожне слово, щоб з'ясувати, чи немає в них орфограм, тобто букв чи пропусків, написання яких треба пояснити.

Учитель пропонує подивитися на зразок.

- Давайте ще раз прочитаємо речення, як воно написане і підкреслимо орфограми.

Учні читають речення. Знаходять орфограми і підкреслюють їх. Це: Павло в лісі. Учитель зауважує, що в кінці речення треба ставити крапку. Завдання 5.

- Як ви будете собі диктувати під час письма? (...) Так, ви відповіли правильно: диктуватимете складами. А для цього треба встановити кількість складів у словах. У тексті Зошита внизу слів дужкою виділіть склади.

У зошиті з'являються позначки: Слава і Сава.

- А зараз перенесемо це на складову модель. Звертаємося до моделі речення і ділимо слова на склади. (На дошці і в зошиті з'являється модель у вигляді:

У якому із складів є орфограма? Підкреслимо їх. А тепер, дивлячись на складову модель, повторимо речення, як ми читалостанній раз. Повторимо хором.

Речення закрите, видно тільки складову модель. Учитель веде указкою вздовж складової моделі, діти читають по пам'яті, проговорюють складами все речення.

- А тепер диктуйте собі пошепки, як ми щойно читали, і пишіть. Не забувайте підкреслювати орфограми. Дужками виділіть склади.

Доцільно роботу виконувати не тільки в зошитах, але і на дошці: вчитель сам покаже зразок виконання контрольної операції. У результаті на дошці і в зошитах буде написано: Слава і Сава.

Висновок. Отже, робота над алгоритмом стає ефективним засобом формування правописної пильності. Елементи алгоритму відомі в педагогічній практиці роботи над орфографією під час вивчення молодшими школярами фонетики і граматики, коли орфографічна грамотність формується з використанням правил. Однак вони вводилися з урахуванням підготовки й вікових даних першокласників.

ЛІТЕРАТУРА

1. Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням українською мовою. 1-4 класи.-К.: Видавничий дім "Освіта",2012.-С.16-34.

2. Даценко О.А.,Олійник С.П. Методика формування правописних навичок у першокласників. Навчально-методичний посібник. - Полтава.: ПДПУ., 2002.-108с.

3. Грона Н.В. Формування початкових орфографічних орієнтацій у першокласників під час навчання грамоти /Н.В.Грона //Початкова школа.-2008.-№9.- С.29-33.

4. Грона Н.В. Використання різних видів списування для вироблення стійкої орфографічної навички у другокласників /Н.В.Грона // Початкова школа.-2009.-№10.- С.9-11.

SUMMARY

The article analyzes individual programs of correction of forming the skill of sensible writing according to the pattem.

Key words: individual, programs, correction, writing according to the pattem.

ФУНКЦІОНАЛЬНО-КОМУНІКАТИВНИЙ ПІДХІД ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ ГРАМАТИЧНИХ УМІНЬ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

У статті запропоновано методику формування граматичних умінь на функціонально-комунікативній основі.

Ключові слова: функціонально-комунікативний підхід, граматичні уміння, методика.

Постановка проблеми. Початкове навчання мови передбачає пропедевтичну роботу з формування у школярів знань про одиниці різних мовних рівнів (текст, речення, слово в його лексичному і граматичному значеннях, звуки мовлення).

Основна увага має приділятися практичним аспектам: роботі над значенням слова і кількісному нарощуванню словникового запасу учнів, збагаченню їхнього мовлення різними граматичними формами, розвитку вміння користуватись мовними засобами відповідно до норм літературної мови; умінню аналізувати, оцінювати власну мовленнєву творчість, удосконалювати її.

Практична спрямованість початкового навчання виявляється і в тому, що навчальні досягнення молодших школярів з мови оцінюються не стільки за знанням про мову, скільки за мовними вміннями: будувати речення, різні за структурою (прості і складні, з однорідними членами речення, звертанням та ін.), за метою висловлювання та інтонацією; умінням правильно утворювати форми слова і будувати словосполучення; дотримуватися норм лексичної сполучуваності, норм вимови, наголошування слів [ ,15 ].

Проведені дослідження в школах Полтавської області показали, що учні, знаючи теоретичні положення, застосовувати їх не вміють, більшість школярів (у середньому 70%) говорять і пишуть, не користуючись правилами. Особливі ттруднощі виникають у нестандартних випадках, які вимагають глибокого усвідомлення, творчого застосування знань. Основні причини цих недоліків криються у відсутності цілеспрямованої систематичної роботи з формування в учнів практичних умінь і навичок, у відриві вивчення граматичного матеріалу від мовленнєвої діяльності.

У зв’язку з цим особливої актуальності набуває проблема вивчення мовних одиниць під кутом зору їх функціональних властивостей. Опис системно-мовних явищ з позиції функціонального підходу дає можливість розглянути мовний матеріал, враховуючи його реальне функціонування у мовленні, дозволяє інтерпретувати мовні факти в галузі граматики, стилістики, екстралінгвістики, умов контексту. Характеристика мовних одиниць здійснюється, виходячи з їх формальної організації та функцій у різних умовах спілкування, що дозволяє формувати уміння і навички доцільного використання мовних засобів у конкретній сфері і ситуації спілкування.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання теоретичного і практичного вивчення функціонування мовних явищ знайшли відображення в працях О.В.Бондарка, В.В.Виноградова, Г.О.Золотової, О.О.Потебні, Н.О.Слєсарєвої, Л.В.Щерби.

Основний виклад матеріалу. У методиці викладання до цього часу не дійшли до єдиної думки в розумінні функціонального підходу, правда, кожна лінгвістична концепція також вкладає в нього свій зміст. Одні дослідники вважають, що це методичний аспект мовленнєвої діяльності (М.С.Ільїн), інші – функціонування мовних одиниць у мовленні (Л.С.Бархударов), деякі стверджують, що це виклад навчального матеріалу як засобу вираження певних змістових відносин (В.Г.Костомаров, О.Д.Митрофанова). Розглянуті точки зору не носять протирічний характер, навпаки, вони доповнюють одна одну, На нашу думку, функціонально-комунікативний підхід передбачає вивчення лексики, морфології і синтаксису у взаємозв‘язку. Увага приділяється не стільки наявності якихось загальних або відмінних лексико-граматичних розрядів у мові, скільки з‘ясуванню можливості їх уживання для вираження різних граматичних відношень і значень, особливостей функціонування в мовленні.

Функціональність визначає методику роботи над засвоєнням граматичної основи говоріння і дозволяє:

1. вивчати граматичні явища в руслі мовленнєвої діяльності;

2. тісніше з‘єднувати граматичні категорії з ситуацією спілкування і краще враховувати екстралінгвістичний аспект у навчанні;

3. повніше осмислювати структуру речення, складові його компоненти і граматичні форми;

4. об‘єднувати різнорівневі одиниці мови, ілюструючи, як функціонують ті чи інші граматичні категорії у мовленні.

Під час формування граматичних умінь слід учити школярів абстрагуватися від лексичного значення конкретних слів, узагальнювати (синтезувати) те спільне (граматичне), що властиве певній мовній категорії. кінцевою метою є формування вміння застосовувати набуті граматичні знання безпосередньо з метою спілкування.

Функціонально-комунікативний підхід передбачає засвоєння граматичних категорій і форм у діяльності, на основі якої учні виконують мовленнєве завдання: стверджують думку, спонукають співрозмовника до дії, складають діалоги, драматизують.

Висновки. Отже, для організації способів мовленнєвої діяльності доцільно використовувати різноманітні форми, методи, прийоми навчання: ігри, драматизації, образотворчу й музичну діяльність. Перед учнями ставляться творчі завдання: складання текстів-розповідей, текстів-описів. текстів-міркувань у науковому та художньому стилях з використанням різних опор (початку або варіанту початку, кінця, запитання до головної частини тексту, слів та словосполучень); власних творчих висловлювань (самостійний добір заголовків, складання казок).

З метою активізації навчальної діяльності учнів необхідно реалізувати проблемний підхід у створенні мовленнєвих ситуацій і постановці завдань творчого характеру, які спонукають учнів порівнювати мовні факти, встановлювати закономірності в побудові цілісного висловлювання і на цій основі тренують школярів у конструюванні словосполучень, речень, текстів.

Методика використання функціонально-комунікативного підходу як засобу формування граматичних умінь дозволяє молодшим школярам зрозуміти практичне значення теми, яка вивчається на уроці, застосовувати актуалізовані граматичні форми і структури в самостійному мовленні, що впливає не тільки на підвищення якості граматичних знань учнів, а й на зростання їх мовної культури в цілому.

ЛІТЕРАТУРА

1. Методика навчання української мови в початковій школі: навчально-методичний посібник для студентів вищих навчальних закладів /За наук. ред. М. С. Вашуленка. - К.: Літера ЛТД, 2010. – С.190-194.

2. Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням українською мовою. 1-4 класи. - К.: Видавничий дім "Освіта", 2012. - С.15.

3. Олійник С.П. Аналіз дидактичних можливостей вивчення граматичних категорій і форм на функціонально-комунікативній основі. — В книзі: Професійно-педагогічна підготовка вчителя початкових класів. Збірник доповідей Всеукраїнської науково-практичної конференції м.Полтава, 1-3 березня 2000 року. — Полтава: ПДПУ, 2000. — С.170-173.

SUMMARY

Key words: