Економічні науки/ 6. Маркетинг та менеджмент

Джадан І.М.

Міжнародний університет фінансів

Проблема наукового обґрунтування ролі держави у становленні та впливі маркетингових концепцій

Слід зазначити, що розвиток світогосподарської системи в сучасних умовах актуалізує проблему наукового обґрунтування ролі держави у становленні та впливі маркетингових концепцій, розробленні механізмів та засобів державної політики регулювання маркетингової діяльності у системі стратегічних та практичних орієнтирів економічного зростання економіки України.

В кризових і посткризових умовах розвитку світогосподарської системи, деякі сектори і галузі економіки переживають сьогодні занепад. Так знижений попит змушує їх до зміни сфери діяльності або пошуку нових, нестандартних шляхів задоволення потреб споживачів шляхом ефективного використання маркетингового інструментарію як на внутрішньому, так і на міжнародному рівні.

Сучасні тенденції розвитку економіки України перебувають на етапі необхідності її впровадження в глобалізаційні та інтеграційні процеси, що відбуваються на світовому рівні, так як це основний напрямок нової парадигми міжнародних економічних відносин. Будь-яка держава, що прагне до економічного зростання, підвищення рейтингу на світовому рівні і має бажання зайняти конкурентоспроможне місце на світовому ринку повинна розвивати інтеграційні процеси і має визначитися з основним курсом економічного розвитку у відповідності з програмами міжнародної інтеграції та глобалізації економіки. Однак економіко-політичне становище України сьогодні вимагає розробки і впровадження серйозних програм виходу з ситуації, що склалася, в складі яких одне з провідних місць відведено розвитку маркетингової системи.

Сьогодні ззарубіжними та вітчизняними вченими здійснено вагомий вклад в розроблення теоретичних і практичних інструментів маркетингу, однак, існує нагальна потреба та науковий інтерес у проведенні ґрунтовних наукових досліджень щодо формування парадигми ринкової економіки на засадах «глобального маркетингу», активізується проблема уявлення та обґрунтування сучасної концепції маркетингу у розвитку національної економіки.

Варто відзначити, що сучасні умови розвитку національної економіки характеризуються, як складні і невизначені (з одного боку, має місце посилення конкурентної боротьби, як на внутрішніх, так і на зовнішніх ринках, а з іншого – кризові умови господарювання поєднуються з активізацією глобалізаційних процесів). Все це в значній мірі підвищує роль маркетингу, як ринкової управлінської концепції, який широко використовується у світовій і вітчизняній практиці. Крім того, останнім часом маркетинг все більш наполегливо і активно завойовує ринкові позиції в формі методологічної основи формування і розвитку системи певних інструментів.

Проведені дослідження свідчать про те, що на початковому етапі розвитку ринкових відносин маркетинг за змістовим наповненням визначав вузькофункціональний характер і в основі його визначень знаходився яскраво виражений збутовий підхід. У 1911 р. Б.Батлер і А.Шоу пропонують вперше формулювання маркетингу, як «комбінації чинників, які потрібно враховувати при організації робіт з ознаками характеру продажу або діяльність, що сприяє продажу» [9,15], а вже в 1928 році П.Черрінгтон представляє маркетинг, як науку, «що пов'язана з розподілом товарів на шляху від виробника до споживача» [16]. Аналогічної позиції дотримувалися і провідні спеціалісти Колумбійського університету, які стверджували, що маркетинг – це «соціальний процес, за допомогою якого прогнозується, розширюється і задовольняється попит на товари і послуги за допомогою їх розробки, просування і реалізації» [1]. Таким чином, за цей період маркетинг в своєму розвитку пройшов шлях від комплексної комбінації показників для організації збутової діяльності (позиція Б.Батлера і А.Шоу) до наукової течії, що вивчає розподільну систему при русі товару від виробника до споживача.

Разом з тим, Р. Баталер також, дотримуючись вузькофункціонального підходу при формулюванні загального визначення поняття маркетингу, робить акцент на рекламній функції маркетингу, визначаючи маркетинг як «всі дії, необхідні для виконання людьми, які несуть відповідальність за стимулювання збуту і передачу товару особам, що займаються продажем і рекламою»[17].

Додамо також, що у 1973 році П.Друккер, дотримуючись збутового підходу, вперше комплексно підійшов до формулювання поняття «маркетинг» і представив його, як «діяльність щодо забезпечення наявності потрібних товарів і послуг для потрібної аудиторії в потрібному місці, в потрібний час, за відповідною ціною при здійсненні необхідної комунікації та заходів зі стимулювання збуту »[2]. При цьому, за свідченням С. Гаркавенко П. Друкер в своїх наукових працях акцентував увагу на тому, що «ціль маркетингу — зробити зусилля зі збуту непотрібними. У той же час, цілю маркетингу повинні стати добре пізнання та зрозуміння клієнта, що товар або послуга будуть точно підходити останньому й продавати себе самі»[18].

Зауважимо, що еволюція маркетингу, його становлення, як самостійного наукового напрямку, припадає на другу половину ХХ століття. У цей час спостерігається активізація ринково-підприємницьких економічних відносин, що співпало з інтенсивним розвитком науково-технічного прогресу і призвело до реструктуризації світової економіки, що в свою чергу спричинило формування нової парадигми управління. Основною характеристикою бізнес-діяльності в цей період є поява гнучкості, динамічності та адаптивності до вимог зовнішнього середовища. При цьому необхідно зазначити, що тільки на останньому етапі розвитку маркетингу має місце його орієнтація на суспільство і його потреби поряд з потребами виробника і споживача. Саме на цьому етапі розвитку маркетингу забезпечується збалансованість таких факторів, як ВВП, рівень задоволеності цільового споживача, національні інтереси

В сучасних умовах розвитку світогосподарської системи в цілому і національних економік окремих країн зокрема, сфера маркетингового впливу значна, що потребує визначення відповідної спеціалізації та напрямів підвищення ефективності маркетингової діяльності. Однак, застосування міжнародних інструментів маркетингу, в умовах глобалізаціїї стало неможливим, насамперед через специфікацію світових ринків. Особливо це стосується країн з трансформаційною економікою (до яких відноситься і Україна), специфіка яких обумовлена, перш за все, кризовою ситуацією в економічній, політичній та соціальній сферах: низькою конкурентоспроможністю вітчизняного виробництва, наявністю кримінальних регуляторів ринку та корупційних схем на всіх рівнях суспільної ієрархіїї управління, низькою купівельною спроможністю населення та ін. Відтак, очевидно, що наукового дослідження потребує розвиток сучасної глобальної маркетингової системи і як концепції управління і як головного економічного механізму розвитку національної економіки.

Література

1. Павленко А.Ф., Войчак А.В. Маркетинг [Текст] / А.Ф. Павленко, А.В. Войчак / Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. – друге, доп. і випр. вид.- К.: КНЕУ, 2001. – 106с.

2. Астахова І.Е. Маркетинг [Текст] / І.Е. Астахова / Навч. посіб./Харківський національний економічний ун-т. - X.: Вид. ХНЕУ, 2006. - 208 с.

3. Бородкіна Н.О. Маркетинг [Текст] / Н.О. Бородкіна / навчальний посібник/Н.О. Бородкіна.-К.: Кондор, 2007.-362 с.

4. Эванс Дж., Берман Б. Маркетинг [Текст] / Дж. Эванс, Б. Берман / скор. пер. з англ./ авт. передмова та наук. ред. А.А.Горячев. - М.: Економіка, 1990.-350 с.

5. Всесвітня історія економмічної думки [Текст] / В 6 т. / МГУ им. М.В.Ломоносова. – М.: Думка, 1994. – Т.5. – 558с.

6. Drucker Peter F. Management [Text] / Peter F. Drucker / Tasks, Responsibilities, Practies. – N.Y., “Harper R .Row”, 1973. – p. 64-65.

7. Гаркавенко С.С. Маркетинг [Текст] / Гаркавенко С.С./ Підручник для студ. екон. спец. вищ. навч. закл. - 4-е. вид., доп. - К.: Лібра, 2006 - 717 с.