Педагогічні науки

К. соціол. н., доцент Маркозова О.О.

К. т. н, доцент Маркозов Д.О.

Харківський національний автомобільно-дорожній університет, Україна

МОЖЛИВОСТІ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У РОЗВИТКУ ДИВЕРГЕНТНОГО МИСЛЕННЯ ОСОБИСТОСТІ

Значення інформаційних технологій в сучасному світі неможна переоцінити. Вони впливають на розвиток економічних, політичних і соціальних відносин, змінюють всю систему комунікації, створюють позитивне освітнє середовище, яке сприяє формуванню творчих навичок особистості через розвиток таких її якостей, як швидкість, гнучкість, оригінальність та точність мислення.

Що стосується швидкості мислення людини, то здатність до продукування великої кількості різноманітних ідей за короткий проміжок часу може бути розвинена за допомогою інформаційних технологій у різних аспектах. Наприклад, безпосередній вплив на формування цієї якості особистості має весь комплекс навчальних програм, які включають у себе ділові ігри та мозкові штурми, сам принцип проведення яких полягає у висуненні безлічі ідей за обмежений час. Звичайно, говорити про розвиток швидкості мислення людини можна тільки у тих випадках, коли ті чи інші освітні програми засновані на нелінійних алгоритмах і кожного разу пропонують тим, хто навчається, нові ситуації.

На формування швидкості мислення особистості впливає і робота з системами для пошуку інформації та гіпертекстовими системами, такими, як енциклопедії, словники та підручники, оскільки ефективність їх використання безпосередньо пов’язана з розробкою багатоваріантної схеми пошуку. Тому, як справедливо зауважує В.А. Сухомлин, «педагогу необхідно розробляти непрямі завдання для пошуку інформації (наприклад, за певним набором ключових слів) за обмежений час, і формулювати їх узагальнено, залишаючи за студентами розробку різних варіантів пошуку» [1, с. 82]. При цьому ефект розвитку творчого мислення буде більш вагомим у тому разі, якщо учасники проекту будуть фіксувати у письмовій формі логіку своїх міркувань при виконанні завдання. Подібна рефлексія привчає до аналізу своїх дій та до вироблення своєрідних алгоритмів, які у подальшому допоможуть людині швидко обирати правильні рішення із безлічі можливих варіантів.

Творче мислення також неможливе без гнучкого інтелекту. Для його розвитку, більшість навчальних програм побудовані за принципом конструктора, що створює специфічне середовище, в якому можна розвивати гнучкість мислення, будуючи із заданого набору елементів різні моделі процесів – технологічних, економічних, політичних, фізичних, хімічних тощо. Але, по суті справи, у будь-якій роботі за комп’ютером є потенційні можливості розвитку гнучкості мислення – всі інструменти і принцип їх дії заздалегідь дуже чітко визначені. І розвиток творчого мислення тут залежить від того, які завдання поставлені перед людиною. Головне правило формулюється дуже просто: вимоги до кінцевого продукту повинні мати загальний характер, залишаючи простір для самовираження особистості. У зв’язку із цим, А.В. Хуторський говорить про необхідність максимально широкого застосування принципу відкритості завдань, які фіксують тільки структуру рішення або окремі елементи. Учений підкреслює, що «додаткове використання таких завдань у поєднанні з програмними засобами створюють змагальний момент: як при обмежених можливостях отримати найбільш цікавий результат» [2, c. 66].

Принцип відкритості завдань важливий ще й тому, що на його основі можна сформувати інтерес до роботи з інформаційними технологіями взагалі, оскільки людина на своєму досвіді може переконатися в тому, що за допомогою обмеженого набору інструментів і алгоритмів можна отримувати різні результати через використання творчого мислення і оригінальних підходів до вирішення завдання.

Для розвитку гнучкості мислення, можна запропонувати будь-які завдання: від найпростіших, що носять навчальний характер, до дослідницьких проектів. Основними серед таких завдань є наступні [3, с. 219]:

– текстові, графічні редактори, за допомогою яких необхідно створити різні варіанти оформлення логотипів, рекламних буклетів, Web-сторінок, використовуючи при цьому заздалегідь задані елементи;

– дослідження задач з параметрами, що визначають на підставі єдиної моделі безліч різноманітних рішень;

– знайомство з різними формами представлення вихідних даних системи управління базами даних для проектування структури, в рамках якої можуть бути представлені вихідні дані;

– використання мови запитів до бази даних для вироблення конструкцій, що оптимальним чином забезпечують пошук інформації для довідкових інформаційних систем, електронних каталогів бібліотек, пошукових систем у мережі Internet;

– створення і дослідження статистичних і математичних моделей різних процесів і явищ на основі об’єктів і методів, що входять до складу пакетів статистичного аналізу та систем символьної математики.

Одним із найактуальніших і, в той же час, найскладніших педагогічних завдань, є розвиток у студентів оригінального мислення. Формування здібностей, що дозволяють особистості знаходити неочевидні асоціації, продукувати нестандартні ідеї та рішення, може стати можливим в умовах творчого інформаційного освітнього середовища, коли студенти спільно з педагогом складають індивідуальну освітню програму, обирають інформаційні ресурси та методи навчання. З точки зору суб’єктивного впливу на формування дивергентного мислення особистості, у даному разі велику роль відіграє можливість самовираження, коли викладач та студенти не роблять поспішних висновків і необґрунтованих суджень, створюючи усі можливості для прояву ініціативи. І тут певну підтримку педагогу можуть надати комунікаційні технології. Річ в тім, що в асинхронному середовищі за допомогою листування по електронній пошті з викладачем або участі в електронній конференції у кожного студента з’являється можливість представити свій, оригінальний погляд на проблему. Персональні Web-сторінки студентів служать для тієї ж мети, оскільки дозволяють їм проявити оригінальність мислення як з точки зору концептуальної структури сторінки, так і її змісту та оформлення.

До характеристик дивергентного мислення також відноситься точність. Цю якість вважають універсальною, оскільки вона може бути притаманною і людям, які в цілому не відрізняються великими творчими здібностями. У той же час, творчу пізнавальну діяльність, без прагнення до завершеності результату, слід швидше вважати імітацією творчості. Найбільш ефективним засобом, що стимулює студентів до вдосконалення продукту творчості, є різноманітні форми колективної співпраці і, звичайно ж, оприлюднення досягнутих результатів. Інформаційне освітнє середовище навчального закладу дозволяє об’єднати зусилля для виконання спільних проектів, в яких кожен учасник несе відповідальність за якість підсумкового результату, що публікується в мережі Internet. Цей спосіб апробації отриманих результатів покладає на авторів особливу відповідальність, оскільки з матеріалами публікацій зможуть ознайомитися не тільки студенти даного університету, але і будь-які користувачі мережі Internet. Цей момент є для студентів додатковим стимулом щодо вдосконалення результатів своєї роботи.

Підводячи підсумок розгляду проблеми впливу інформаційних технологій на розвиток дивергентного мислення особистості, можна сказати, що мозок людини і можливості сучасної електроніки неймовірним чином доповнюють один одного, завдяки чому формується абсолютно нова якість інтелекту. Інформаційні технології сприяють розширенню інтелектуальних можливостей та розвитку особистісних якостей людини, виступають важливим засобом підвищення ефективності організації навчального процесу. Але у той же час, слід пам’ятати, що творчість – це якість, яка притаманна тільки людині. Тому сучасні інформаційні технології можуть допомогти у розвитку відповідних здібностей людини і зробити етапи творчого процесу більш ефективними, дозволяючи особистості досягти досконалих результатів своєї діяльності. У зв’язку із цим, викладачам вишів слід пам’ятати, що «впровадження інформаційних технологій необхідно здійснювати не стільки екстенсивними методами, що призводять до збільшення як навчального навантаження на студентів і викладачів, так і загальних витрат на освіту, скільки за рахунок приведення структури освіти у відповідність з сучасними цілями» [4, с. 73]. Оточуючий нас інформаційний простір змінюється так швидко, що перед викладачами і студентами майже щороку постають все нові і нові завдання. За таких умов, тільки сумлінне вивчення програмного матеріалу не забезпечує формування дивергентного мислення, а отже – не може гарантувати майбутньому спеціалісту досягнення успіху в обраній сфері діяльності. Тому підвищується актуальність інтеграції інформаційних технологій в освітній процес, що дозволить інтенсифікувати отримання нових знань і реалізувати творчі ідеї кожній особистості.

Література:

1. Сухомлин В. А. ИТ-образование: концепция, образовательные стандарты, процесс стандартизации / В. А. Сухомлин. – М.: Горячая линия–Телеком, 2005. – 175 с.

2. Хуторской А. В. Развитие одаренности школьников: Методика продуктивного обучения / А. В. Хуторской. – М.: Наука, 2000. – 289 с.

3. Борисова Г. В. Современные технологии обучения / Борисова Г. В., Аветова Т. Ю., Косова Л. И. СПб., 2007. – 368 с.

4. Маркозова О. О. Інтеграція інформаційних технологій в освітній процес / О. О. Маркозова, Д. О. Маркозов // Материали за 11-я международна научна практична конференция, «Найновите научни постижения», – 2015, Том 12. Психология и социология. Музика и живот. – София. «Бял ГРАД-БГ» ООД, 2015. – С. 73–77.