К.т.н. Чернишев Д.О.

Київський національний університет будівництва і архітектури

АДАПТАЦІЯ ЗМІСТУ АНАЛІТИЧНОЇ МОДЕЛІ «ОТН-БУД-РЕСУРС» ДЛЯ ОЦІНКИ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ТЕХНОЛОГІЧНОЇ НАДІЙНОСТІ В ПРОЕКТАХ БІОСФЕРОСУМІСНОГО БУДІВНИЦТВА

Результати численних досліджень вітчизняних і зарубіжних фахівців вказують, що через несприятливі параметрів мікроклімату та екологічних показників внутрішньої повітряного середовища значна частина експлуатованих будівель мають ознаки синдрому «хворої» будівлі («Sick house»). Аналіз опублікованих результатів досліджень за даним напрямком та нормативних вимог з санітарно-екологічного супроводу об'єктів вказують на складний характер впливів різних факторів на екологічний стан і на мікроклімат внутрішньої повітряного середовища будівлі як єдиної енергетичної і екологічної системи (ЄЕЕС).

Найбільш успішно характер взаємодіючих факторів в такій складній системі, як ЄЕЕС будівлі, оцінюється при вирішенні завдань оптимізації на базі критеріального аналізу. Розробка архітектурно-будівельного рішення біосферо сумісного будівництва в моделі «ОТН-БУД-РЕСУРС» починається з ретельного аналізу локальних критеріїв оптимальності (ЛКО) з метою отримання максимального теплоенергетичного та екологічного ефекту.

У критеріальному аналізі для вирішення завдання щодо мінімізації витрат теплової енергії в будівлі в умовах повної визначеності розглядається так званий сумарний узагальнений критерій K, який ототожнює собою комплексний показник енергетичної потреби будівлі при нормативних параметрах мікроклімату приміщень. Він визначається на підставі безрозмірних показників ефективності k_i, які множаться на коефіцієнти вагомості g_i, що визначаються експериментальними методами:

. (1)

В роботі [1] пропонується включити до цільової функції (1) екологічну складову Z_ек, у вигляді

(2)

де – екологічні параметри, а – їхні вагові коефіцієнти, що оцінюють вклад кожного параметру у цільову функцію.

У якості екологічних параметрів пропонується приймати – потік радону, – концентрацію шкідливих хімічних речовин у повітрі приміщення, – параметри мікроклімату, – вміст радіонуклідів у будівельних матеріалах, виробах та ґрунтах, – рівень g-випромінювання після завершення опоряджувальних робіт, – шум та вібрація від інженерного обладнання, – природна та штучна освітленість, – теплотехнічна ефективність об’єкта у цілому.

У роботі [2] стверджується, що сучасна система забезпечення екологічного житлового будівництва (ЕЖБ), яка основана на принципах допустимого чи виправданого ризику, повинна враховувати кількісну оцінку збитку здоров’ю і життю людини. Для цього необхідний узагальнений натурний показник G, що характеризують збиток від житлового будівництва. Цей показник повинен враховувати наступне:

· залежність прояву шкідливого впливу житла від віку і статі;

· види прояви збитку від житлового будівництва: смерть або захворювання різного типу і тяжкості;

· Розтягнутість у часі дії шкідливого чинника і прояви збитку від житлового будівництва;

· конкуренцію між проявами збитку здоров’ю від природних причин і від розглянутого шкідливого фактора (неекологічного житлового будівництва).

При цьому показник G необхідний для оцінки ефективності та оптимальності ЕЖБ та заходів з підвищення його екологічної безпеки. Цей же показник потрібен для порівняння джерел можливого шкідливого впливу за ступенем шкоди здоров’ю людей. Одиницею виміру може слугувати узагальнений або приведений людино-рік (або менша одиниця людино-день). Втрачені через хворобу роки життя зіставляються з часом скорочення тривалості життя за допомогою коефіцієнта k_d. При цьому величина G дорівнює:

(3)

де k – кількість підгруп людей;

N_k – кількість людей k-ї підгрупи;

g – індивідуальний збиток (математичне очікування скорочення майбутнього життя для і-го індивідуума);

g_k – середнє значення збитку для k-ї підгрупи.

Тут підсумовування проводиться по окремим індивідуумам аналізованої групи людей або по підгрупах k з числом людей N_k.

Література:

1. Береговой А. М. Экологические параметры в архитектурно–строительном проектировании здания как единой энергетической и экологической системы /А. М. Береговой, М. А. Дерина, А. С. Щеглова. // Современные проблемы науки и образования. – 2015. – № 1. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.science-education.ru/121-18447.

2. Ларионов А. Н. Методические подходы к развитию программ экологического жилищного строительства / А. Н. Ларионов, И. В. Малышев. // Вестник Волгоградского института бизнеса. – 2009. – № 2(9). – С. 68-80.