Економічні науки/3.
Фінансові відносини.
Теоретичні
засади Державного бюджету України – основного фінансового плану держави
Сучасний етап соціально-економічного розвитку країни потребує поглибленого
розуміння ролі державного бюджету в економічній системі держави. Сьогодні в
Україні особливо актуальна потреба у поліпшенні якості надання державних
послуг, які залежать від обсягу реальних доходів бюджету, так і від ефективності
управління розпорядниками бюджетних коштів цими фінансовими ресурсами.
Бюджет є фінансовою базою для реалізації державою своїх функцій, а з іншого
- інструментом впливу на різні сторони суспільно-економічного життя. Адже саме
через державний бюджет відбувається централізація фінансових ресурсів, що дає
змогу маневрувати коштами, зосередити їх на вирішальних ділянках економічного і
соціального розвитку та здійснювати єдину економічну і фінансову політику на
території держави. У цьому контексті очевидна актуальність даної теми роботи,
що й обумовлює її вибір.
Доцільно виділити, що на сучасному етапі проблемами бюджету держави в
різних аспектах цікавились фахівці різних галузей знань, зокрема філософи,
юристи, математики й економісти. Окремі теоретичні й практичні питання
розглядали у своїх працях такі зарубіжні вчені, як Ш. Бланкарт, Р. Масгрейв, В.
Парето, А Пігу, П. Самуельсон, Ф. Юсті та ін. Цікаві наукові праці, присвячені
бюджету, знаходимо серед наукових надбань радянських економістів, як М.
Александров, А. Бірман, Д. Бутаков, Е. Вознесенський, Я. Ліберман, М. Сичов, М.
Шерменьов та ін., які розкрили вчення про бюджет, його доходи, видатки,
державний кредит, фінансовий контроль.
Сучасна українська фінансова наука має власні напрацювання в галузі
бюджету. Теоретичні питання бюджету держави та практичні питання, пов’язані з
бюджетним процесом, представлені в наукових працях таких вчених, як М. Азаров,
В. Базилевич, Й Бескид, С. Буковинський, С. Булгакова, О. Василик, В.
Дем’янишин, О. Кириленко, А. Крисоватий, С. Мочерний, Ц. Огонь, В. Опарін, Ю. Пасічник, В.
Федосов, С. Юрій та ін.
Ми розглянемо державний бюджет як основний фінансовий план держави, який висвітлює
систему фінансових показників, що відображає створення й використання фінансових
ресурсів у всіх секторах економіки держави. У цьому аспекті доречно зазначити,
що у вітчизняній економічній літературі трапляються різні підходи до
трактування бюджету.
Слово “бюджет” походить від старонормандського bougette (шкіряний мішок). Бюджет
як явище в історії людського суспільства з’явився порівняно недавно - в епоху
капіталізму (феодалізм не знав єдиного документа, який об’єднував би всі доходи
і видатки держави). Його поява пов’язана з відділенням державних фінансів від
фінансів монарха, обмеженням влади останнього, переходом до демократичних засад
і суспільним життям. Бюджет в усіх
країнах світу є основою державних фінансів і основним фондом грошових коштів
держави.
Відповідно до Бюджетного кодексу України “Бюджет - це план формування та
використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які
здійснюються органами державної влади, органами влади Автономної Республіки
Крим та органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду”. У фінансовій науковій літературі В. Федосов,
Л. Буряк, С. Огородник, В. Суторміна та інші науковці державному бюджету відводять
центральне місце у фінансовій системі та трактують його як категоріальне
поняття. На їхню думку, державний бюджет - це “... система грошових відносин,
що виникають між державою, з одного боку, підприємствами, організаціями і
населенням - з іншого, щодо формування та використання централізованого фонду
державних грошових ресурсів для задоволення суспільних потреб” [2].
В. Кравченко розглядає бюджет як фінансовий план, зокрема: “... план
утворення і використання фінансових ресурсів держави та її складових
територіальних одиниць, який забезпечує можливість виконання відповідними
органами державної влади і місцевого самоврядування покладених на них функцій”
[3, с. 28]. У свою чергу, Ц. Огонь стверджує, що бюджет - це “...
багатозмістовна фінансово-економічна категорія, держава використовує його як
головний інструмент регулювання і впливу на розвиток суспільно-економічних
процесів та управління потоками фінансових ресурсів” [4].
Як і більшість економістів, ми вважаємо, що за формою бюджет є основним
фінансовим планом держави, займає центральне місце серед інших фінансових
планів у країні. Підтримуючи думку Й. Бескида, В. Дем’янишина, В. Опаріна, О.
Романенко, В. Федосова, С. Юрія та інших науковців, визначаємо, що у правовому
аспекті бюджет держави є юридичним актом. Закон про Державний бюджет України -
один із основних законів України економічного спрямування. Він визначає головну
спрямованість фінансової політики держави, зміст і структурні основи фінансової
діяльності країни, органів державної влади та державного управління.
Особливістю Державного бюджету як основного фінансового плану держави є те,
що він єдиний має силу закону. Щорічно Верховна Рада України ухвалює Закон
України про Державний бюджет, в якому затверджує: суми доходів Державного
бюджету України; суми видатків Державного бюджету України; граничний розмір
дефіциту Державного бюджету України та джерела його покриття; суми дотацій і
субвенцій місцевим бюджетам.
За допомогою бюджету держава усуває недоліки ринкового механізму, долає
періодичні кризи, що спричиняє ринок в економіці. Кошти держави проходять через
бюджет і позабюджетні фонди, відбувається перерозподіл. Це підводить до
розуміння суті бюджету як частини системи фінансових відносин.
Функціонування бюджету здійснюється у взаємодії двох його особливих форм -
доходів і видатків, кожна з яких має специфічне суспільне призначення. За
рахунок доходів формується фінансова база діяльності держави, а за рахунок
видатків забезпечуються економічні та соціальні потреби всіх членів
суспільства. Державний бюджет збільшує або зменшує сукупний попит; виконує
перерозподільну функцію; стимулює або гальмує виробництво шляхом вибору певної
системи оподаткування; забезпечує покриття касових збитків підприємств, які
внаслідок певних об’єктивних причин є збитковими, однак функціонування яких
зумовлене суспільними потребами; забезпечує фінансову допомогу у розвитку
окремих галузей і сфер діяльності; збалансовує бюджети нижчих рівнів.
Отже, Державний бюджет - основний фінансовий план держави, який має силу
закону і відображає економічні відносини, опосередковані рухом грошей в процесі
утворення і використання централізованого фонду грошових коштів держави. Відтак
бюджет, будучи за змістом основним централізованим фондом грошових коштів
держави, на наш погляд, характерний такими ознаками:
- винятковим правом держави на розпорядження коштами фонду;
- державно-правовим регулюванням процесу формування і використання коштів
фонду;
- одностороннім рухом грошових коштів у процесі формування і використання
коштів фонду та суворо цільовим призначенням фонду;
- динамічністю, мобільністю та масштабністю.
Література:
1.
Бюджетний
кодекс України: закон, засади, коментар / [О. В.Турчинов, Ц. Г. Огонь, Г. С.
Фроловаті ін.]; за редакцією О. В.Турчинова і Ц. Г. Огня. - К.: Парламентське
вид-во, 2002. - 320 с.
2.
Государственные
финансы: учеб. пособие для студентов экон. вузов и факультетов / [В. М.
Федосов, Л. Д. Буряк, Д. Д. Бутаков и др.]; под. ред. В. М. Федосова, С. Я.
Огородника и В. Н. Суторминой. - К.: Лыбидь, 1991. - 276 с.
3.
Дем’янишин
В. Г. Теоретична концептуалізація і практична реалізація бюджетної доктрини
України: Монографія / В. Г. Дем’янишин. – Тернопіль: ТНЕУ, 2008. – 496 с.
4.
Огонь Ц. Г.
Доходи бюджету як домінанта фінансової стабільності держави / Ц. Г. Огонь //
Фінанси України. - 2005. - № 6. - С. 19-27.
5.
http://www.studentbooks.com.ua/content/view/7/54/1/17/