НАСЛІДКИ ВСТУПУ УКРАЇНИ ДО СОТ ДЛЯ ГАЛУЗЕЙ ЕКОНОМІКИ

Юрій Перцев

Марія Шихова

Діпропетровський Національний Університет

Однією з важливих передумов реалізації євроінтеграційної стратегії держави, обгрунтованої Президентом у Посланні до Верховної Ради України "Європейський вибір", є вирішення комплексу завдань щодо приєднання до Світової організації торгівлі (СОТ). Прогнозування та розробка рекомендацій для успішної адаптації галузей до умов членства у СОТ потребує кількісних та якісних оцінок наслідків вступу України до СОТ з врахуванням багатьох внутрішніх і зовнішніх факторів, внутрішніх міжгалузевих та міжнародних зв’язків. На сьогодні в Україні було проведено небагато досліджень для окремих галузей та економіки в цілому. Зокрема, широко використовуються результати дослідження Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції, яке подає оцінку наслідків для основних вітчизняних секторів та галузей. Також аналітичні прогнози та рекомендації було розроблено Центром ім. О. Разумкова, Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій, Центром наукових досліджень НБУ, групою експертів Організації економічної співпраці та розвитку та Світового Банку [8].

 Як уже зазначалося, вступ України до СОТ може мати як позитивні, так і негативні наслідки як для економіки України в цілому, так і для окремих галузей. Більшість експертів дотримується думки, що вступ до СОТ та лібералізація доступу на ринки України не викличе значних негативних наслідків для українських галузей, оскільки рівень реального тарифного захисту внутрішніх ринків для багатьох із них не зміниться суттєво, оскільки і зараз є досить низьким.

Вступ України до СОТ матиме різний вплив на різні галузі промисловості, сферу послуг та сільське господарство. Це пов’язано з тим, що деякі галузі характеризуються високим ступенем експортоорієнтованості, інші навпаки задовольняють потреби майже виключно внутрішнього ринку; деякі галузі потребують дуже значних капітальних інвестицій з досить значним терміном окупності, інші - можуть забезпечити стабільні прибутки вже через незначний проміжок часу. Ці фактори і визначають терміни адаптації галузей до умов лібералізованого зовнішньоторговельного режиму. Загалом, очікується пожвавлення виробництва у експортоорієнтованих галузях. В той же час зменшення рівня державної підтримки окремих галузей та підприємств може призвести до мінімізації цього позитивного ефекту.

 Баланс позитивних та негативних наслідків залежить, у першу чергу, від готовності виробників працювати в умовах міжнародної конкуренції, а саме, від рівня їх ефективності та конкурентоспроможності, який вони повинні підвищувати ще до вступу у СОТ.

 Вступ до СОТ та відкритість економіки надає додаткового поштовху для структурного реформування економіки та галузей. Структурні перетворення, незважаючи на короткострокові втрати (закриття неефективних, неконкурентоспроможних підприємств, витрати на переорієнтацію виробництва, тимчасове безробіття тощо), у довгостроковій перспективі ведуть до економічного зростання та покращення національного добробуту. В той же час, величину короткострокових втрат можна мінімізувати за умови належної підготовки до вступу. 

Металургійний комплекс

Головними позитивними наслідками вступу України до СОТ для металургійного комплексу Україну будуть:

·         можливість скасування квот на експорт української продукції металургії до ЄС. 17,5% обсягів українського товарного експорту до ЄС складають металургійна продукція, що підпадає під жорсткі нетарифні обмеження, зокрема квоти [7]. За попередньою оцінкою, тільки завдяки усуненню кількісних обмежень (квот), які у рамках СОТ є забороненими, є можливість збільшити обсяги експорту зазначеної продукції до країн ЄС на суму близько 70-90 млн. дол. США. Подальша лібералізація тарифних обмежень на експорт продукції чорної металургії до країн ЄС внаслідок вступу України до СОТ дозволила б збільшити обсяги експорту цієї продукції принаймні на 150-180 млн. дол. США, тобто збільшити загальний обсяг експорту продукції чорної металургії до ЄС приблизно на 30% [7]. Питання кількісних обмежень на експорт української металопродукції до країн ЄС набуває особливої актуальності в контексті розширення ЄС. Адже квота на імпорт української продукції розповсюджуватиметься і на товари, що постачатимуться до нових країн-членів. Вступ до СОТ дозволить наполягати на скасуванні кількісних обмежень щодо продукції походженням з України;

·         можливість застосування механізму врегулювання торговельних суперечок, передбаченого нормами СОТ, дозволить посилити позиції українських виробників в антидемпінгових та спеціальних розслідуваннях;

·         українські металурги отримають одночасне спрощення умов доступу до ринків 151 країн-членів СОТ, частка яких у світовій торгівлі становить біля 95% [9]. Це сприятиме зростанню обсягів експорту металургійних підприємств та виходу на нові ринки збуту.

Основним можливим негативним наслідком вступу України до СОТ для металургійної галузі України є обмеження можливості субсидування виробництва та експорту шляхом надання податкових пільг, списання податкової заборгованості тощо.

Хімічна промисловість

Головними позитивними наслідками для хімічної промисловості від набуття Україною членства у СОТ можуть бути:

·         зростання виробництва в експортоорієнтованих секторах внаслідок лібералізації режиму доступу до зовнішніх ринків;

·         збільшення обсягів іноземних інвестицій, необхідних для технологічного переозброєння підприємств галузі та переходу до виробництва товарів з більшою доданою вартістю;

·         розширення асортименту та якості товарів, зниження їх цін;

·         зменшення втрат від антидемпінгових розслідувань.

Можливими загрозами для підприємств хімічної галузі є:

·         посилення конкуренції у секторах малотоннажних продуктів, лаків, фарб, оздоблювальних матеріалів, що може негативно вплинути на роботу деяких українських підприємств;

·         переваги вільного доступу на ринки інших країн більшою мірою стосуються ринків з „ціновою конкуренцією”, тобто ринків сировинної продукції. Тому, якщо Україна покладатиметься лише на дію ефектів торговельної лібералізації, вона ще тривалий час буде знаходитися у сфері низькотехнологічного експорту з низьким рівнем прибутків. 

Легка промисловість

Легка промисловість є прикладом галузі, яка може отримати переважно вигоди від вступу України до СОТ. Так, членство України в СОТ має забезпечити:

·         зменшення тарифних і нетарифних обмежень доступу українських товарів практично на всі найважливіші товарні ринки світу;

·         збільшення іноземних інвестицій у галузь, що дозволить оновити обладнання та технології виробництва товарів легкої промисловості.

Підприємства легкої промисловості сьогодні використовують 40-50 відсотків виробничих потужностей і готові збільшувати обсяги виробництва. На сьогоднішній день вітчизняні підприємства змушені орієнтуватися на зовнішні ринки, де високоякісні вітчизняні швейні та трикотажні вироби користуються значним попитом. Водночас на внутрішньому ринку переважають нелегально імпортовані низькоякісні та несертифіковані товари, що створюють жорстку конкуренцію вітчизняному виробнику. Запровадження і чітке дотримання правил стандартизації та сертифікації продукції, передбачене нормами СОТ, сприятиме зростанню вітчизняного виробництва.

Сільське господарство та харчова промисловість

У ході переговорів щодо вступу України до СОТ було досягнуто таких домовленостей:

·         Тарифні поступки: максимальну (зв’язану) ставку тарифу на продукцію сільського господарства погоджено на рівні 20 %, а середній тариф на продукцію сільського господарства та харчової промисловості - на рівні 12,53% у 2005 р. (для довідки: максимальна ставка імпортного мита для промислових товарів буде 10 %, а для найбільш чутливих – 15%) [7 ]. Винятками є: цукор - 50%, соняшникова олія -30% і підакцизні товари (вино, лікеро-горілчані та тютюнові вироби), для яких зв’язані тарифні ставки будуть вищими. На сьогодні вже погоджено близько 95% тарифних ставок. Період впровадження тарифних поступок – 2001-2005 рр, а для деяких товарів – до 2010 р [7].  

·         Тарифна квота на цукрову тростину складатиме 260 000 тон, при цьому тарифна ставка дорівнюватиме 2 % (понад квоти ставка буде дорівнювати 50 %) [ 7].

·         Субсидії: Україна домовляється про сукупний обсяг підтримки сільського господарства розмірі 1,37 млрд. дол. США на рік, беручи за базовий період 1994-1996 рр [7]. Це питання ще не узгоджено з РГ, оскільки, за правилами СОТ, базовий період встановлюється, як середнє арифметичне за останні три роки, тобто за період 1997-1999 р. У такому випадку обсяг підтримки буде становити 60,7 млн. дол. США, оскільки у цей період різко скоротилося фінансування сільського господарства, припинилися державні закупівлі зерна [7].

·         Санітарні та фітосанітарні заходи і технічні бар’єри у торгівлі: процедури вступу до СОТ передбачають обов’язкове виконання вимог Угоди про санітарні і фітосанітарні заходи та Угоди про технічні бар’єри у торгівлі. Тому необхідно адаптувати українське законодавство до норм цих угод, наблизити українські стандарти якості та заходів безпеки до міжнародних, а також надати наукові обґрунтування у випадку, якщо українські норми є жорсткішими за відповідні міжнародні. У членів РГ є зауваження, зокрема, стосовно деяких епізоотичних заходів, а також списку імпортних товарів та об’єктів, що підлягають обов’язковому санітарному / ветеринарному / фітосанітарному контролю [5 ].

 

Головними позитивними наслідками для аграрного сектору від набуття Україною членства у СОТ можуть стати:

·         додаткові можливості доступу до зовнішніх ринків;

·         стимулювання технологічного оновлення та переозброєння національного виробництва відповідно до світових стандартів внаслідок збільшення іноземних інвестицій в АПК;

·         збільшення передбачуваності, прозорості та послідовності економічної політики уряду у сфері сільського господарства, що зменшить ризики ведення бізнесу та стимулює інвестиційну діяльність у секторі;

·         прискорення структурних реформ в аграрному секторі;

·         скорочення транспортних та інших витрат на ведення бізнесу с/г виробників (гарантований вільний транзит через територію країн-членів СОТ, зменшення ризиків тощо), що сприятиме підвищенню конкурентноздатності українських с/г товарів [5].

Можливі негативні наслідки для аграрного сектору від набуття Україною членства в СОТ:

·         зменшення рівня граничних тарифів ввізного мита може призвести до тиску імпорту на ті галузі АПК, які не мають переваг щодо рівня собівартості (виробництво цукру), а також на ті, що отримували значну державну підтримку (виробництво м’яса птиці і свинини) і, як наслідок, можливе звуження внутрішнього ринку збуту для цих товаровиробників [2].

Втім, експерти вважають, що не слід очікувати критичного для національного сільського господарства збільшення обсягів імпорту. Факторами, що захищають від імпорту ринок сільськогосподарської продукції, яка традиційно виробляється в Україні:

·          суттєві транспортні витрати на доставку імпортної продукції порівняно з продукцією місцевого виробництва;

·         традиційні уподобання населення (в першу чергу, у сільській місцевості).

·          переваги вільного доступу на ринки інших країн більшою мірою стосуються ринків з ціновою конкуренцією, тобто ринків сировинної продукції. Тому, якщо Україна покладатиметься лише на дію ефектів торговельної лібералізації, то вона ще тривалий час і далі вивозитиме переважно сировину, залишаючись у сфері низькотехнологічного експорту з низьким рівнем прибутків.

·         може відбутися підвищення внутрішніх цін на насіння соняшника та олію внаслідок відміни експортного мита та збільшення вивозу цієї продукції. Втім, якщо розглядати цю проблему не з точки зору інтересів окремих груп, а з точки зору максимізації національного добробуту, то можна говорити про встановлення певного оптимального вивізного мита на насіння соняшника. Так, за результатами дослідження Українського центру міжнародної інтеграції, таке оптимальне мито у сезон 2005-2006 р. мало б скласти 13 % [8].

Банківські послуги

Головною умовою лібералізації доступу на ринок банківських послуг, яка визначена Генеральною угодою про торгівлю послугами (ГАТС), є лібералізація доступу іноземного капіталу на внутрішній ринок банківських послуг, а також лібералізація руху капіталу.

Важливим обмеженням у сфері банківських послуг, що є предметом переговорів із СОТ, є відсутність можливості створення в Україні філій іноземних банків, які не мають власного капіталу та статусу юридичної особи. У випадку, якщо такі можливості буде передбачено в національному законодавстві, можна прогнозувати наступні позитивні наслідки допуску філій іноземних банків на ринок банківських послуг України:

·         створення некапіталізованих філій може значно інтенсифікувати залучення іноземних банків до фінансового ринку України. Це повинно призвести до здешевлення кредитів для бізнесу;

·         зростання рівня обслуговування трансакцій у банківській системі, скорочення їх термінів, розширення спектру послуг, вдосконалення технологій їх надання;

·         збільшення обсягів кредитування через такі установи (оскільки власний капітал материнських банків є значно більшим дочірніх);

·         поліпшення трансформаційної функції банківської системи в процесі розподілу кредитно-інвестиційних ресурсів;

·         прискорення реформування банківського сектору.

Проблеми, які можуть виникати у зв‘язку з допуском філій іноземних банків на ринок банківських послуг:

·         ускладнення нагляду за такими установами;

·         здатність іноземних банків запропонувати дешевші ніж українські кредитні ресурси створить тиск на більш слабку українську банківську систему;

·         підвищення вразливості банківського сектору до коливань на світових фінансових ринках [10].

Загалом, як зазначається у звіті Центру наукових досліджень НБУ “Вступ України до Світової організації торгівлі та розширення Європейського Союзу: наслідки для банківської сфери”, за умов функціонування ринкових механізмів лібералізація руху капіталу сприяє ефективному перерозподілу фінансових ресурсів, прискоренню темпів економічного зростання [10].

Вступ України до СОТ також буде мати опосередкований вплив на банківську систему внаслідок зміни обсягів та структури експортно-імпортних операцій та пов’язаних з ними фінансових потоків.

Страхові послуги

Головними позитивними наслідками для сектору страхових послуг від набуття Україною членства в Світовій організації торгівлі мають стати:

·         збільшення іноземних інвестицій у страховий сектор;

·         стимулювання нових технологій надання страхових послуг та впровадження міжнародних стандартів;

·         конкуренція з боку іноземних страхових компаній слугуватиме основним стимулом розвитку вітчизняних постачальників послуг страхування, зокрема, це дозволить розширювати асортимент послуг, покращувати якість, знижати ціни, повніше враховувати потреби клієнтів [10]. Можливі негативні наслідки для сектору страхових послуг від набуття Україною членства у СОТ можуть бути:

·         звуження внутрішнього ринку для національних постачальників послуг.

·         поглинання більш потужними іноземними страховими установами вітчизняних страхових компаній [7].
Послуги зв’язку

Членство у СОТ для галузі зв'язку та інформатизації забезпечить наступні переваги:

·         сприятиме збільшенню надходжень іноземних інвестицій та прискоренню технологічного оновлення;

·         надасть широкі можливості щодо справедливого врегулювання суперечок у сфері зв'язку;

·         сприятиме обміну досвідом, впровадженню новітніх технологій та підвищенню кваліфікації українських фахівців;

·         безпосередньо для споживачів послуг зв'язку - це більш широкий спектр вибору послуг, зниження їх вартості та підвищення якості [15].

Результати проведеного Держкомзв’язку аналізу свідчать, що найскладнішими для галузі будуть перші 1-2 роки після вступу України - цей період необхідний для адаптації вітчизняних постачальників послуг до нового конкурентного середовища [14]. Вступ України до СОТ негативно вплине на неконкурентоспроможних операторів зв'язку, але сприятиме імпорту послуг вищої якості за нижчими цінами та розширенню асортименту послуг взагалі. Одночасно лібералізація ринку телекомунікацій сприятиме розвитку інших послуг: фінансових, інформаційних і комп'ютерних технологій, туризму, транспорту, які значною мірою залежать від ефективності комунікаційних систем.

Головною проблемою галузі може стати те, що іноземні інвестиції приходять лише у найбільш прибуткові та динамічні сектори галузі, такі як мобільний зв’язок чи послуги Інтернет. В той же час, певні послуги, як-то звичайна кореспонденція, не є прибутковими, але вони залишаються надзвичайно важливими для населення. Тому тут постає питання про державну підтримку [14].

Роздрібна торгівля та побутові послуги

Вступ України до Світової організації торгівлі сприятиме підвищенню якісного рівня обслуговування споживачів, збільшенню обсягів роздрібного товарообігу та надходжень до бюджетів всіх рівнів через такі механізми:

·         збільшення прямих іноземних інвестицій та конкуренція з іноземними фірмами дозволить розширити роздрібну мережу і, найголовніше, отримати передові технології, ефективні методи організації продажу товарів, управління та обслуговування споживачів на рівні європейських стандартів. У результаті це призведе до значного збільшення роздрібної мережі нового формату – супермаркетів, гіпермаркетів, перетоку продажу товарів з продовольчих та непродовольчих ринків в організовану мережу;

·         зниження митних тарифів, посилення боротьби з контрабандою створять умови для добросовісної конкуренції між вітчизняними та імпортними товарами, незначного зниження цін на непродовольчу групу товарів;

·         вільний доступ обладнання і нових технологій дозволить урізноманітнити побутові послуги, поліпшити їх якість, збільшити обсяги послуг та зайнятість населення у цій сфері. Відповідно збільшаться і надходження до бюджету;

·         розширення спектру побутових послуг, постачальниками яких будуть високорозвинені іноземні країни, сприятиме забезпеченню внутрішнього ринку власними високотехнологічними послугами [ ].

 

Україна, як і кожна країна, має певні переваги у виробництві тих чи інших видів продукції (географічне розташування, природні ресурси, дешева кваліфікована робоча сила, наявність певних технологій, традиції національного виробництва тощо). Проте ізольованість країн колишнього Радянського Союзу від світової економіки призвела до формування замкненої самодостатньої системи, що перешкоджало поглибленню виробничої спеціалізації. Хоча в період економічної трансформації у підприємців з’явилося багато можливостей для розвитку торговельних зв’язків з закордонними партнерами, можна стверджувати, що Україна все ще не сповна використовує переваги міжнародної торгівлі.

Вступ до СОТ буде потужним стимулом для здійснення макроекономічних, структурних та інституційних реформ. Ринкова конкуренція сприятиме зростанню загальної ефективності економіки, підвищенню якості товарів та послуг. Покращення інвестиційного клімату внаслідок запровадження стабільних прозорих та передбачуваних правил призведе до зростання обсягу та покращення структури інвестицій. Зниження обсягів нелегального сектору зовнішньої торгівлі сприятиме зростанню надходжень до бюджету [5].

Головною перевагою, яку отримають українські підприємці внаслідок вступу України до СОТ, стане створення прозорого та передбачуваного ділового середовища. Це означає, що адміністративні процедури не будуть часто змінюватися, обмеженим буде запровадження заходів державної підтримки на користь окремих підприємств чи галузей, відбудеться спрощення процедур зовнішньоторговельної діяльності в цілому. Зокрема, у відповідність до угод СОТ буде приведено правила ліцензування. Але запровадження правил СОТ у сфері ліцензування, стандартизації та сертифікації потребує суттєвих витрат для розробки та впровадження нових інститутів і механізмів здійснення таких процедур. Значна частина витрат, пов’язаних з переходом до нових стандартів, припаде на вітчизняних виробників, що може стати значним тягарем для багатьох підприємств. Проте слід зазначити і те, що необхідність дотримання міжнародних норм у цих сферах існує об’єктивно, оскільки є передумовою підвищення конкурентоздатності виробників, а вступ до СОТ лише коригує терміни запровадження нових стандартів.

Українські виробники одержать додаткові можливості експорту продукції внаслідок запровадження режиму найбільшого сприяння (РНС) щодо українських товарів у торговельному просторі всіх країн-членів СОТ (151 країн світу, частка яких в світовій торгівлі складає близько 95%) [5]. Запровадження РНС щодо товарів, які походять з України, означає, що вони будуть постачатися на ринки країн СОТ на не менш вигідних умовах, ніж товари з інших країн.

Втім зменшення імпортних мит і, як наслідок, вартості імпорту не варто розглядати лише як загрозу національному виробнику. Багато виробників самі є споживачами імпортованої продукції. Загальне здешевлення ресурсів для виробництва зменшить собівартість вітчизняних товарів, що сприятиме зростанню конкурентноздатності підприємств.

Очікується, що участь України в СОТ збільшить привабливість українських підприємств для іноземних інвесторів завдяки встановленню стабільного прозорого торговельного режиму, чіткого закріплення в національному законодавстві прав інвесторів, що суттєво звузить можливості втручання чиновників у діяльність підприємств. Інвестори зможуть з більшою впевненістю прогнозувати потенційні доходи та видатки. Відкриття світових ринків збільшить привабливість експортоорієнтованих виробництв.

У країнах Східної Європи відбулося зростання іноземних інвестицій після вступу до СОТ. Так, у Болгарії в наступний після вступу до СОТ рік іноземні інвестиції виросли майже в 4 рази, а в Словенії - майже в 2 рази [12]. В Естонії після вступу до СОТ прямі іноземні інвестиції зросли з 282 млн. дол. [12]. США у 1999 році до 594 млн. дол. США у 2001 році. За розрахунками міжнародних експертів, лише в рік вступу країни до СОТ іноземні інвестиції в середньому (при інших рівних умовах) підвищуються на 1,2% ВВП. Це досить серйозний ефект, якщо врахувати, що середній рівень прямих іноземних інвестицій у країнах, що розвиваються, складає 1,5% ВВП [9].

Після набуття Україною членства у СОТ українські виробники отримають можливість захисту своїх інтересів згідно з процедурою розгляду торговельних суперечок. Процедура врегулювання торговельних суперечок СОТ є потужним механізмом захисту прав малих країн-учасників міжнародної торгівлі.

Відповідно до вимог СОТ буде удосконалено систему стандартизації, сертифікації, застосування санітарних та фітосанітарних заходів. Так, буде оптимізовано терміни видачі та дії сертифікатів відповідності, усунено дублювання функцій кількох державних органів з цього питання.

Перспективи приєднання до СОТ залежать від уміння трактувати країною-претендентом основні положення та угоди СОТ, виходячи саме з національних інтересів, від уміння виграшно висвітлювати національний торговельний режим, а також від уміння поступатися менш важливими позиціями, відстоюючи принципові.

Лібералізація торгівлі посилює вплив світової кон`юнктури на економіку країни, що зумовлює підвищення економічних ризиків України у періоди глобальної економічної нестабільності [9]. Крім того, включення країни до глобальних процесів не призводить до автоматичного виправлення структурних недоліків економіки країни. Розширення ЄС, у результаті якого 10 країн-торговельних партнерів України ввійшли до Спільного європейського ринку, породжує нові аргументи на користь якнайшвидшого вступу до СОТ. Європейський союз автоматично поширює квоти на імпорт української продукції на нових членів.

Вітчизняні виробники в окремих випадках можуть виявитися неготовими до зростання конкуренції через низьку ефективність підприємств, недосконалу якість продукції, а також невідповідність українських стандартів і процедур сертифікації продукції світовим стандартам та процедурам. Втім необхідність підвищення власної конкурентоспроможності зумовлена не тільки підготовкою до членства в СОТ, але й зростанням конкуренції у глобальному світі. Певні негативні наслідки очікуються переважно в адаптаційний період після приєднання України до СОТ. Проте навіть у початковий період після приєднання не слід очікувати значних за масштабом змін у обсягах виробництва більшості галузей. Невизначеною є ситуація щодо високотехнологічної продукції. У цій сфері все залежатиме переважно від здатності вітчизняної промисловості адаптуватися до умов більш жорсткої конкуренції та до прискорення темпу інновацій. Таким чином, успіх щодо мінімізації негативних впливів залежатиме не лише від умов приєднання, на яких зійдуться сторони у ході переговорного процесу. Значною мірою цей успіх залежатиме також від усвідомлення (як на державному рівні, так і на рівні окремого підприємства) можливих наслідків вступу до СОТ, а також від того, чи буде своєчасно розпочато підготовку до роботи в нових умовах.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Література

1.     Афонцев С.  Присоединение к ВТО: экономико-политические перспективы // Pro et Contra. – М., 2004. – Весна. – С. 27

2.     Барі Л. СОТ: Проблеми членства України та його наслідки (Регіональні і багатосторонні торговельні домовленості: взаємне доповнення чи заміна?) // Книгозбірня державного управління. – К., 2004.

3.     Варналій З.  Проблеми та перспективи вступу України до світової організації торгівлі // Стратегічна панорама. – К., 2005. – № 1. – С. 171-177.

4.     Головинська В. Україна і Світова організація торгівлі: стан, проблеми, перспективи інтеграції / Українська академія держ. управління при Президентові України; Центр дослідження адміністративної реформи. — К. : Видавництво УАДУ, 2004. — 167 с.

5.     Гончарук А. Ризики вільної торгівлі: [Комент. держ. секретаря з питань торгівлі М-ва економіки щодо перспектив вступу України до Всесвіт. торговельної організації /Бесіду вів С.Сироватка] // День. – 2004. – 31 жовт. – С.1, 4.

6.     Жалило Я. ВТО и неравное равенство его членов. // Економіка і держава. – 2003. – №11. – С. 2 – 4.

7.     Кваснюк Б. Конкурентоспроможність української економіки. – К.:Інститут економіки та прогнозування, 2006. – 96 с.

8.     Клименко И. Жизнь без приоритетов [О присоединении Украины к ВТО] // КомпаньоН. – 2007. – 16-27 июля. – С. 11-20.

9.     Коваль Д. Всесвітня Торгова Організація // Енергетична політика України. – 2006. – верес. – С. 12-17.

10. Критерії членства в СОТ, ЄС та НАТО. Інтеграційні перспективи України //Аналітичне дослідженні. Під редакцією І.І.Жовкви. К.: Інститут Євро-Атлантичного співробітництва. – 2007. – 86 с.

11. Ларін М.  Структура, секретаріат, документи СОТ // Юридичний вісник України. – 2005.- 30 бер.-5квіт. – С. 11

12. Осташ І.  Приєднання України до СОТ: проблеми та перспективи: [ Нар. деп. про членство України в СОТ] // Голос України. – 2006. – 26 лип. – С. 6.

13. Світова організація торгівлі (СОТ). Поглиблення українськими митниками міжнародного співтовариства // WELCOME. – К., 2002. – № 6 (84). – С. 29-30.

14. Сиденко В., Барановський О. Україна і Світова організація торгівлі: як збільшити плюси та зменшити мінуси // Дзеркало тижня. - №26(401), 13-20.07.2005 р.

15. Шаг за шагом в ВТО // Ukrainian Market. – 2005. – № 9. – С. 9.

16. Шандра В. Україна виграє від членства у СОТ//Урядовий кур'єр. – К., 2006.

17. Шишков Ю. В. Интеграционные процессы на пороге XXI века. Почему не интегрируются страны СНГ. – М.: III тысячелетие, 2001.

18. www.business-rada.kmu.org.ua - Сайт Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України, травень 2007 р.