Педагогические науки/2. Проблемы подготовки специалистов

 

Кробинець С.С., Коломієць Ю.В.

ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди»

 

Особливості використання методів у проектно-технологічній підготовці учнів

 

В особистісно-орієнтованій проектно-технологічній підготов­ці учнів на уроках трудового навчання пояснювально-ілюс­тративний метод використову­ється обмежено для засвоєння першого рівня знань - слухай, дивись, спробуй, маніпулюй, спо­стерігай, співвіднось нову інфор­мацію з раніше засвоєною і за­пам'ятовуй. Проте він зорієнто­ваний в основному на формування механізмів, сприйняття й пам'яті - слухай і запам'ятовуй. Для особистісно-орієнтованого навчан­ня важливими є не стільки умін­ня слухати та розвиток пам'яті, як розвиток творчих здібностей, формування особистості, соціа­лізація знань і вмінь, самоорга­нізація й самовдосконалення, по­зитивна мотивація діяльності.

Проте без пояснювально-ілюс­тративного, пояснювально-ре­цептивного та репродуктивного методів навчання на початково­му етапі особистісно-орієнтованої проектно-технологічної під­готовки не обійтись.

Саме пояснювально-рецеп­тивний метод є одним з найекономніших у передачі молоді узагальненого й систематизова­ного досвіду людства. Без використання цього методу не мож­на забезпечити цілеспрямовану діяльність учнів. Така діяль­ність завжди грунтується на пев­ному мінімумі знань про мету й завдання, порядок і об'єкт дії. З цією метою він і використову­ється в різних типах навчальних закладів на всіх ступенях проект­но-технологічної підготовки.

Недоліком методу є те, що на­віть за умов використання вчителем найрізноманітніших засобів навчання характер пізнавальної діяльності учнів залишається одним і тим же - сприймання, осмислення й запам'ятовування.

У проектно-технологічній під­готовці цей метод доцільно ви­користовувати у вивченні іс­торичного матеріалу, формуван­ні початкового рівня знань, їхньому узагальненні, ознайомленні із зав­даннями та порядком дій під час виконання практичних завдань.

Однією із складових частин проектно-технологічної підго­товки учнів є практична, що  передбачає формування умінь виконувати відповідні технологічні операції.

На початковому етапі форму­вання умінь з основ проектування та виконання техно­логічних операцій ніяк не обій­тись без репродуктивного методу навчання. Просте відтворення дій, продемонстрованих вчителем, є початковим елементом у ланцюгу дій, які треба викона­ти у складному процесі форму­вання трудових умінь і навичок. Саме з метою формування умінь,  виконання елементарних дій доцільно використовувати репродуктивний метод у проектно-технологічній підготовці учнів. Хоч як би вчитель не пояснював, як треба виконувати технологічну операцію, які б демонстрації він не проводив, які б не використовував для цього засоби на­вчання, але доки учень сам не виконає простого відтворення (репродукції) дій вчителя, у нього, ніколи не сформуються трудові уміння виконання тех­нологічних операцій.

Тривалість використання ре­продуктивного методу в особистісно-орієнтованій проектно-тех­нологічній підготовці учня залежить від складності виконан­ня технологічної операції. Зви­чайно, здібності учнів ніве­люють процес навчання, впли­ваючи на тривалість, кількість і частоту повторення репродуктивних дій. Головною ознакою ре­продуктивного методу навчання є відтворення і повторення спо­собу діяльності за сформованим динамічним стереотипом дій. Певну роль у використанні цього методу відіграє алгоритмізація. Учням задається алгоритм, тобто правила і порядок дій у проектуванні виробів та у відтворенні технологічних опе­рацій. Використання алгоритмів у шкальному процесі проектно-технологічної підготовки є одні­єю в форм, що задає учням орієнтири для здійснення чітко визначеної репродуктивної діяль­ності та характеризує прийоми репродуктивних методів.

Важливою перевагою цієї гру­пи методів є їхня економність. Во­ни забезпечують можливість пе­редачі значного обсягу знань і умінь за мінімально короткий час із найменшими затратами зусиль як з боку вчителя, так і з боку учнів. Характерним для розглянутих методів є те, що вони сприяють швидкому фор­муванню в учнів знань і умінь, але не гарантують розвитку їх­ніх творчих здібностей, не дають змоги цілеспрямовано формува­ти особистість.