Педагогические науки/2. Проблемы подготовки специалистов

Глушко А.В.., Коломієць Ю.В.

ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди»

Типи варіювання у процесі формування розумових дій і понять

В теорії поетапного формування розумових дій і понять таких типів виділено три.

1. Спеціально-предметні типи, які вимагають уявлення конкретних явищ, наприклад, геометричних фігур в самих різноманітних конкретних формах. Так, якщо ми формуємо в учня поняття “аксонометричні проекції плоских фігур”, то в умовах задач, які йому пропонуються, останні повинні бути представлені в різному просторовому положенні, різної конфігурації (чотирикутники, трикутники, шестикутники) не тільки самостійно, але і в змісті інших фігур і т.п.

Варіювання матеріалу за спеціально-предметними типами – це варіювання його за несуттєвими ознаками. Це одна із умов, яка сприяє узагальненню дії підведення і звільненню її від несуттєвих властивостей, а також виділенню в матеріалі, що пропонується, специфічного об’єкта дії – ознак формованого поняття.

При виборі завдань не менш важливе значення має варіювання за суттєвими ознаками.

2. Загальнологічні типи варіювання. Цей тип варіювання повинен відображати всі можливі випадки наявності в умовах задач необхідних і достатніх ознак формованого поняття. Це значить, що крім задач з повним змістом умов, повинні бути представленні також задачі, в яких зміст умов не є повним або є надлишкові умови. Крім того повинні бути представленні задачі з поєднанням надлишку одних умов або нестачі інших.

Так, наприклад, під час нашого дослідження в процесі формування графічного поняття “лінії креслення” учням разом із задачами, в яких вказані всі необхідні і достатні ознаки даного поняття, були запропоновані також задачі, в яких та або інша ознака відсутня. Останній вид задачі пропонувався в двох різновидах: а) задачі, в яких точно було вказано, що одна або дві ознаки формованого поняття відсутні. (Суцільна товста основна лінія призначена для показу видимих контурів предметів. Чи повинна бути однаковою товщина ліній даного типу для всіх зображень певного креслення? Дано технічне креслення деталі. За допомогою яких типів ліній на кресленні розкрита форма та величина цієї деталі?); б) задачі, в яких не було прямої вказівки на відсутність ознаки або її наявність. (На креслені дано зображення двох суміжних деталей в розрізі. Чи є відмінність у нанесенні ліній штриховки на цих зображеннях?). Останній тип задач може бути умовно названий задачами з невизначеною відповіддю.

Також були запропоновані завдання з зайвими даними, які в одних випадках поєднувалися з повним набором необхідних і достатніх ознак, а в інших – з неповним. Наприклад: “Штрихові лінії поділяють на штрихові і розімкнені. Відомо, що штрихові лінії застосовують для зображення невидимого контуру. Чи застосовуються ці лінії для зображення невидимих ліній переходу?”

Загальнологічний тип варіювання допускає, таким чином, пред'явлення учням задач чотирьох видів: 1) з повним змістом умов; 2) з неповним змістом умов; 3) з доповненням повного змісту умов зайвими; 4) з доповненням неповного змісту умов зайвими.

В процесі формування графічного поняття об’єкти дії можуть бути представлені в різній формі, наприклад, словесній або матеріальній (матеріалізованій). “Матеріальна форма дії – реальне перетворення, в якому структурні компоненти (всі або деякі) представленні у вигляді реальних предметів. Матеріалізована форма дії – реальне або графічне перетворення об’єктів, в якому структурні компоненти представленні в знаково-символічній формі” .

Зокрема, в кресленні подібного роду форми завдання об’єкта, як правило, поєднуються: дається умова задачі, а потім пропонується креслення до неї. В зв’язку з цим велике значення одержує підбір завдань з урахуванням варіювання вказаних форм.

3. Психологічні типи варіювання матеріалу. В запропонованих учням завданнях було враховано варіювання об’єктів за співвідношенням їх понятійних і наочних характеристик. Так, при формуванні понять предмета “Креслення”, поряд із задачами, в яких креслення відповідає умові, учням були запропоновані також завдання, в яких креслення не відповідало умові. Конкретно це знайшло своє вираження, наприклад, в тому, що штриховій лінії, заданій в умові задачі, відповідає штрихпунктирна лінія, яка зображена на кресленні.