Экономические науки/12.Экономика сельского хозяйства

Асистент Маховський Д.В.

Дніпродзержинський державний технічний університет, Україна

СТРАТЕГІЧНІ ПЕРСПЕКТИВИ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПЕРЕРОБНИХ ПІДПРИЄМСТВ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ

На сьогодні для України особливо актуальними є дослідження можливостей підвищення конкурентоспроможності вітчизняних переробних підприємств сільськогосподарської продукції, оскільки характерною рисою сучасного світового розвитку країн є активізація інтеграційних процесів у світі та Європі зокрема.

Конкурентоспроможність переробних підприємств сільськогосподарської продукції залишається актуальною темою наукових досліджень в силу її тісної залежності від стану зовнішнього середовища та умов функціонування підприємств-виробників продукції - відповідно до їх змін вимагає диверсифікації та вдосконалення теорія конкуренції і конкурентної боротьби як реакції на зміни економічного середовища розвитку підприємництва, що виражається у змінах в характері конкуренції. Основними із таких змін за час інтенсивного розвитку економіки були зміни технологічної конкуренції на сировинну, потім - на ринково-збутову, далі послідовно - на витратну, масштабну, управлінську, сервісну, маркетингову, інформаційно-інжинірингову. Цінові методи конкурентної боротьби поступово змінились на нецінові, головним із яких, починаючи десь із середини 50-х років минулого століття, стала якість продукції. В цей період принципово змінились погляди на проблеми якості продукції як основи конкурентоспроможності. Виникли стандарти серії ISO 9000, з'явилась і стали широко використовуватись як корпоративний стандарт система Total Quality Management -TQM - система загального управління якістю [3, с.54].

Конкурентоспроможність переробних підприємств сільськогосподарської продукції починає формуватися ще на стадії виробництва сировини. Продукція сільського господарства – це джерело забезпечення виробничих потужностей та роботи переробної галузі, яка, в свою чергу, є традиційним каналом збуту для сільськогосподарських виробників. Ринкові умови господарювання змушують переробні підприємства самостійно займатися пошуком сировини. За таких умов конкуренція може спостерігатися не лише за ринки збуту готової продукції, а й за сільськогосподарські ресурси, деякі види яких можуть бути в обмеженій кількості. Скорочення виробництва продовольчої сировини прямо впливає на кінцеві результати господарювання переробних підприємств. Значна частина продукції наразі переробляється на дрібних за масштабами підприємствах – невеликих цехах, підсобних господарствах. Перемога в конкурентній боротьбі за сировину залежить від підприємницької гнучкості, інтеграційних зв’язків із сільськогосподарськими товаровиробниками, включаючи встановлення оптимального для двох сторін рівня ціни, надання матеріальної допомоги, умов укладених договорів. Наразі між переробними підприємствами та сільськогосподарськими товаровиробниками регіону немає налагоджених взаємостосунків «виробник сировини-переробне підприємство» та чітко встановленого ланцюга постачання, що дозволив би покривати нестачу в ресурсах сировиною власного виробництва [2].

В умовах більш ліберального ринку суттєво погіршаться можливості реалізації продукції як особистих селянських господарств, так і сільськогосподарських підприємств, яка не є на сьогодні конкурентоздатною, в порівнянні з сільськогосподарською продукцією європейських країн, що зумовлюється недостатністю державної підтримки аграрного сектора, відсталістю технологій виробництва продукції, слабкістю матеріально-технічної бази та нерозвиненістю банківського обслуговування сільськогосподарських виробників [1, с.68-72].

Вирішальними чинниками зміцнення конкурентних позицій підприємств агропромислового комплексу України є забезпеченість високоякісними ресурсами, рівень розвитку ринкової інфраструктури, диверсифікація, ефективні маркетингові стратегії в умовах вітчизняного та світового ринків, а також сучасна система менеджменту в ланцюгах постачання [4].

Основними шляхами підвищення конкурентоспроможності переробних підприємств сільськогосподарської продукції на вітчизняному та іноземних ринках є розробка маркетингової стратегії, яка включає в себе такі етапи: активна рекламна діяльність про потенційні можливості підприємства, інформаційна інтервенція по усіх засобах інформаційного забезпечення про діяльність підприємства та його продукцію, забезпечення високої якості продукції, дотримання міжнародних стандартів.

Література

1. Кириленко І.Г. Напрями підвищення конкурентоспроможності вітчизняного сільськогосподарського виробництва / І.Г. Кириленко // Економіка АПК. - 2005.-№11.- С.68-72.

2. Кіт В.Г. Організація постачання сировини переробним підприємствам / В.Г. Кіт, О.Р. Сафін, С.М. Марич // Економіка АПК. – 2001. – № 9. – С. 100.

3. Царенко О.В. Генезис концепції і методів управління конкурентоспроможності підприємств / О.В. Царенко // Економіка та держава. -2007.- №8.- С.53 - 56.

4. Черевко Д.Г. Конкурентоспроможність переробних підприємств АПК України у мовах її членства а СОТ / Д.Г. Черевко // Вісник СНАУ. – 2009. - №4. – С. 118-123.