Толмачова С. Є.

Національний технічний університет України
«Київський політехнічний інститут»

МОТИВАЦІЯ ДО ЗАНЯТЬ ФІЗИЧНИМ ВИХОВАННЯМ СТУДЕНТІВ НТУУ «КПІ»

Актуальність проблеми. Підвищення працездатності й покращення навчання відбувається за рахунок підвищення ефективності взаємодії всіх органів й систем тіла, яке забезпечує систематичне заняття руховою активністю. (М. Я. Виленский, 2007, 2001; Е.Н. , 2003; Т. Ю. Круцевич, 2003; И. П. Ширяев, 2003).

Для підтримки інтересу,стимулювання і зацікавленості студентів  у фізичній активності використовують методи які багато в чому залежать від того, чи формується у студентів задоволення протягом  навчально-тренувальних занять під час випробування комплексу вправ впродовж навчального семестру [2,9].

Важливо використовувати у роботі зі студентами їх реальні фізичні здібності для методичного виховування у них позитивного ставлення і прагнення до занять фізичною культурою і спортом. Точно розраховане фізичне навантаження впродовж навчального заняття є необхідною умовою для збільшення фізичної сили, появи позитивних емоцій, і як наслідок досягнення успіху у різних сферах життєдіяльності. Дослідження виконувалось за планом науково-дослідної роботи кафедри фізичного виховання НТУУ «Київський політехнічний інститут».

Мета, завдання роботи, матеріал і методи.

Мета дослідження –  проаналізувати вплив на мотивацію  студентів до занять фізичною культурою протягом періоду навчання в НТУУ «КПІ».

Методи дослідження - для виконання даної роботи були використанні методи вивчення і аналізу літературних джерел.

 

Результати дослідження.

За соціально-економічних перетворень в суспільстві гостро стала проблема зміцнення фізичного  і як наслідок духовного і соціального здоров'я студента, як майбутнього фахівця, формування здорового способу його життя. Важливим аспектом при формуванні фізично - активної позиції студентів є залучення до занять фізичною культурою і спортом [5]. Оптимальною формою занять з фізичного виховання в НТУУ «КПІ» для студентів є:

•                      планові заняття з фізичного виховання;

•                      самостійні заняття різними видами  вправ і обраним напрямком  спорту;

•                      участь у фізкультурно-масових і спортивних заходах.

Заняття з фізичної культури  під час  навчання в НТУУ«КПІ» є невід'ємною складовою форму­вання всесторонньо розвинутої особистості студента. Регулярні заняття фізичною куль­турою і спортом сприяють оптимізації фізичного й психологічного стану студента [6].

 Головною проблемою під час фізичного виховання студентів є поступове зниження мотивації до занять спортом. Дуже важливою складовою є стимулювання і заохочення до спорту як на навчальних заняттях, так і під час відпочинку. Для досягнення цієї мети слід використовувати нові, цікаві форми і методи роботи зі студентами, залучати їх до активних занять фізичною культурою та спортом, мотивувати  на досягнення нових цілей.  Мотивація студентів до занять фізичною культурою і спортом передбачає наявність чинників й процесів, що здатні спонукати до усвідомлених дії у відношенні до фізичної діяльності [8], важливим є з’ясування тих причин, які детермінують прийняття позитивного чи негативного рішення студентів щодо активної позиції під час занять фізичною активністю і спортом.

 

 

 

 

 Для регулярного відвідування  занять фізичної культури студентами  є нижче зазначені причини:

1.        Адаптація студентів до умов навчання в НТУУ«КПІ».

Адаптаційні процеси,які відбуваються на стартовому етапі навчання студентів в НТУУ «КПІ»  за умов зміни середовища життєдіяльності вимагають від них активування різних процесів життєдіяльності організму,що достатньо часто призводить до стану фізичного і психологічного перенапруження. [7].

Вступ до НТУУ«КПІ» і навчання в ньому супроводжується пристосуванням до  нового ку­льтурно-освітнього  середовища, процеси якого представляють  собою пусковий механізм  адаптації. Успішне завершення яких  передбачає застосування діяльності  резервних можливо­стей організму і їх готовність до подолання різного роду перешкод, що виника­ють в процесі навчання, і пристосування  студентів до умов навчання в НТУУ«КПІ».  Розрізняють фізичну і психологічну адаптацію до нових умов, яка впливає на рівень працездатності.[3, 4].

2.                   Відновлення фізичної й розумової працездатності.

Основною характеристикою працездатності студента під час навчання в університеті є висока ефективність при виконанні певного об’єму розумової роботи в рамках заданого часу. Показником дієздатності у можливості успішного  опанування вимог навчальної діяльності виступає фізична і розумова працездатність студента.

        В певної мірі працездатність студента залежить від певних особливостей характеру, особливостей нервової системи, темпераменту тощо.

3.                   Фізичний розвиток.

Навчання є значним фактором негативної дії на організм студента при навчанні в НТУУ «КПІ».  Трива­ле перебування в  «сидячій» позі спричиняє    скупчення  крові  в судинах, що розташовані нижче від серця, як наслідок зменшується об'єм циркулюючої крові, що погіршує кровопостачання ряду органів, в тому чи­слі мозку.  Погіршується венозний кровообіг так як  м'язи не працюють, вени пе­реповнюються кров'ю, рух її сповільнюється, судини швидше втрачають свою еластичність, і розтягуються. Погіршується рух крові по сонних артеріях голов­ного мозку. Зменшення можливостей рухової активності діафрагми негативно позначається на фу­нкціональній активності  дихальної системи.

4.                   Психоемоційний розвиток студента.

Велике психоемоційне навантаження на центральну нервову систему, здійснюється процесі навчальної діяльності в НТУУ «КПІ»  а саме її вищий відділ - головний мозок, який забезпечує ефективне протікання   психічних процесів (сприйняття, уваги, пам'яті, мислення, емоцій). І як наслідок, висока інтенсивність навчальної діяльності і відсутність фізичної розрядки знижує протікання цих процесів.

5.                   Становлення студента як особистості.

 Під час навчання студента у вищому навчальному закладі,а саме НТУУ «КПІ» відбувається  завершення становлення особистості студента [1]. Заняття фізичною культурою і спортом сприяють підвищенню самосвідомості,гартують силу волі і витримку, вдосконалюють діяльність центральної нервової системи, підсилюють причинно-наслідкові зв’язки трудової активності.

Отже, основні  напрямки впливу на мотивацію студентів до занять фізичною культурою і спортом впродовж навчання в НТУУ «КПІ»:

•                      підвищення освітнього рівня й інформованості студентів в області оздоро­вчих технологій з фізичною культури і спорту;

•                      покращення  якості процесу фізичного виховання у вищих навчальних закладах;

·        забезпечення  студентам індивідуальних  можливостей для занять фізичною культу­рою і спортом;

•                      здійснення  підбіру кваліфікованих, професійно підготовлених викладаць­ких кадрів;

•                      виховання  у студентів зацікавленості в проведенні систематичних занять фі­зичною культурою і спортом;;

 

•                      формування  у студентів думки про необхідність ведення здорового способу життя.

Надбання певних знань, вмінь і навичок, які можуть бути наявні при вирішенні   проблеми  вдосконалення процесу фізичного виховання в НТУУ «КПІ», реалізації індивідуальних і колективних програм оздоровлення студентів з вра­хуванням їх психофізичного розвитку й індивідуальних можливостей є необхідними умовами розвитку і вдосконалення оздоровчої культури і формування мотивації на дотримання здорового способу життя і формування гармонічно розвинутої і здорової як психічно так і психологічно особистості, студентам НТУУ «КПІ»

Висновки.

1. Масове залучення студентів до занять фізичною культурою і спортом і основною формою роботи при процесі фізичного виховання студентів.

2.Мотивація студентів до занять з фізичної культури і спорту зумовлюється несприятливими тенденціями в соціально-економічному розвитку суспільства, які викликані зміною стандартів стану здоров’я, зміною життєвих цінностей, у зв'язку з чим актуалізується проблема підвищення рухової активності студентської молоді.

Проведення аналізу можливості  залучення студентів до фізичної активності у вільний час.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Література

1.                   Агличева И.В. Комплексное исследование особенностей личностной адаптации студентов ВУЗа. - Ставрополь, СГУ. - 2006. - 233 с.

2.                   Асеев В. Г. Мотивация поведения и формирование личности. - М.: Мысль, 1976. - 256 с.

3.             Браун Т. П. Адаптация студентов к обучению в вузе в условиях оптимизации образовательной среды: автореф. дис какд. пед. наук. - СПб., 2007.-21 с.

4.                   Буханов А. И. Адаптация студентов к обучению в вузе II Гигиена и санитария. - 1992. - № 7 -8. - С. 53-55.

5.                   Верич Г. Е., Банникова Р. А. Формирование здорового образа жизни студентов. Методические рекомендации для студентов института физической культуры. - К.: Олимпийская литература, 1996. - 22 с.

6.                   Кузнецов В. Н., Кнюхин В. И. Влияние различных двигательных режимов на учебную деятельность, состояние здоровья и физическую подготовленность студентов. // Теория и практика физической культуры. - 1989. -№ 1. - С. 26-32.

7.                    Павлюк Н. Б. Адаптация к обучению студентов первого курса педагогического вуза средствами физической культуры: автореф. дис. ... канд. пед. наук. - Шуя, 2006. - 22 с.

8.                   Романов А. М. Образовательная мотивация студента как потенциал лич­ности в учебной деятельности // Потенциал личности: комплексная программа / Материалы 7-й Междунар. конф. - Тамбов, 2008. - С. 113-116.

Уайтли Филип Мотивация. - Санкт-Петербург, Вильямс, 2005. - 160 с.