Дашко І.М., Поповська К.І.
Криворізький факультет Запорізького національного університету, Україна
ПРОБЛЕМИ ТЕХНОГЕННОГО ЗАБРУДНЕННЯ
(НА
ПРИКЛАДІ ГІРНИЧОДОБУВНОГО КОМПЛЕКСУ
КРИВОРІЗЬКОГО
РЕГІОНУ)
Сучасна екологічна
наука визначає техногенне забруднення, як сукупність факторів господарської
діяльності людини, пов'язаних з негативними наслідками для навколишнього
середовища (як оберненими так і не оберненими), що обумовлено постійними
викидами та накопиченням шкідливих для природи явищ і речовин.
Масове накопичення
на відносно невеликі за площею території Криворізького регіону об'єкти
гірничодобувної, металургійної, хімічної, машинобудівної промисловості,
енергетики та транспорту, а також фізичне забруднення, безпосередньо пов'язано
з життєдіяльністю людини – це сприяє виникненню певних екологічних проблем і
приводить до тяжких, іноді трагічних наслідків та катастроф.
Екологічні проблеми,
які виникли в Криворізькому регіоні (який характеризується високим рівнем
видобутку та технологічної переробки корисних копалин, так і техногенним
навантаженням на довкілля, спричиненим складуванням відходів добувної та
переробної промисловості), існують протягом тривалого часу і потребують
ґрунтовного вивчення та негайного вирішення. Особливе занепокоєння викликає саме
місто Кривий Ріг, яке розташоване на поверхні Криворізької геофізичної
структури.
Розробка залізорудних родовищ, з
залученням вибухових і вібро-відбійних технологій призводить до поновлення
природних й формування техногенних розломів
поверхневих геологічних стрктур. Тому, масиви гірських порід, на яких
споруджені промислові та житлові комплекси міста, являють сьогодні значною
мірою розущільнені ділянки верхньої частини земної кори.
Великий вплив на зменшення стійкості
району мають порожнини в масивах гірський порід, створені внаслідок підземної
розробки родовищ і поглиблення та розширення кар’єрів.
Розробка
родовищ,
як підземним так і відкритим способами, супроводжується
розкриттям водоносних горизонтів і створенням депресивних воронок, яке призводить
до суттєвого порушення гідродинамічного
режиму підземних вод, що в свою чергу є основною
причиною надзвичайно гострої в регіоні проблеми підтоплення землі.
Екологічні проблеми,
викликані гірничовидобувною діяльністю мають комплексний характер, що пояснюється
розповсюдженням забруднюючих речовин: повітряним (під час дроблення, збагачення
породи, складування відходів) і водним (під час водовідведення з шахт, стоків з
шламосховищ та технологічних стоків при збагаченні) шляхами.
Зони обвалення
шахтних полів, відвали розкривних порід і некондиційних залізних руд з кар’єрів
та шахт займають дорогоцінні орні землі, акумулюють значні об’єми атмосферних
опадів, що призводить до підтоплення прилеглих ділянок, розвинення зсувів та
інших екзогенних процесів. Відвали розкривних порід піддаються вітровій ерозії,
що спричиняє пилові бурі та хімічне забруднення грунтів та поверхневих вод.
Погіршення природного середовища Кривбасу, що
зумовлене, зокрема діяльністю гірничодобувної галузі, дозволяє зробити висновки
про основні джерела забруднення довкілля, а
саме:
-
пилові викиди, які виникають під час видобутку руд відкритим шляхом,
забруднюють атмосферу і створюють геохімічні аномалії в грунтах;
-
розмивання хвостосховищ та відвалів розкривних порід, які створюють інтенсивні
потоки розсіяння в водних системах;
- стік високомінералізованих вод з підземних гірничих
виробок і кар’єрів, які зумовлюють інтенсивні
потоки розсіяння в водних системах;
- стічні води збагачувальних фабрик, які забруднюють
водні екосистеми;
- шкідливі викиди в атмосферу при збагачуванні рудної сировини;
-
екзогенні процеси (зсуви, осідання,
провали, підтоплення тощо).
Негативними наслідками технологічних процесів гірничодобувного та гірничопереробного циклу
є забруднення основних складових довкілля: атмосфери, грунту, поверхневих і
підземних вод та виникнення антропогенних форм рельєфу.
Порівнюючи
небезпеку забруднення повітря, водостоків, водойм і грунтів, необхідно
врахувати не тільки абсолютну кількість і відносну концентрацію забруднюючих
речовин в цих середовищах, а і засвоєння їх живими організмами, надходження
забруднюючих речовин у системи життєзабезпечення (їжу, повітря, питну воду).
Таким
чином, у Кривбасі склалися передумови виникнення надзвичайних ситуацій
природного характеру, пов’язаних зі зміною геологічних і
гідрогеологічних особливостей регіону .
Отже, можемо зробити висновок, що за
відносно короткий термін, під впливом господарської діяльності людини відбулись
суттєві зміни ландшафтної та
геологічної структури регіону, створення техногенного ландшафту, порушення
геологічного режиму підземних вод, забруднення поверхневих вод, атмосферного
повітря, ґрунтів разом з особливостями геологічної будови Криворіжжя дозволяють
без перебільшення відносити Кривбас до потенційної зони екологічного ризику.
Література:
1. Шевчук В. Національна екологічна політика України: стратегічні оцінки і рекомендаці. – К.,
2007. – 57 с.
2.
Злобін Ю.А. Основи екології:
Підручник.-К.:Лібра,1998.-248с.