Усова Г.В.

Послідовність реалізації процесу реінжинірингу виробничих процесів

Реінжиніринг як будь-який інший процес вимагає розробки проекту його виконання за певною технологією. Процес реінжинірингу являє собою логічно обґрунтовану послідовність етапів організаційних і технічних заходів, спрямованих на корінні зміни матеріальних, трудових і фінансових ресурсів з метою забезпечення якості кінцевої продукції [1].

Послідовність реалізації процесу реінжинірингу виробничих процесів включає в себе діяльність по аналізу існуючих виробничих процесів, їхньому перепроектуванні на нових принципах і впровадженні нових виробничих процесів у роботу підприємства. Він визначає чітко встановлений порядок дій, спрямований на виконання робіт з організації реінжинірингу [2].

Реінжиніринг бізнес-процесів підприємства в загальному вигляді складається з послідовності визначених етапів (рис. 1 а). На рисунку 1 (б) наведено підхід до реінжинірингу виробничого процесу промислового підприємства на основі комплексного застосування бенчмаркінгу та аутсорсингу.

Наведена на рисунку 1 (а) послідовність є умовною, однак у кожному проекті реінжинірингу присутні дані етапи.

Така послідовність етапів притаманна більшості реінжинірингових проектів. В якості основного недоліку такої процедури можна визначити відсутність використання досвіду конкурентів, що дає можливість визначити вже існуючі найкращі практики побудови бізнес-процесів, що вже апробовані конкурентами. Також в даній послідовності не враховується можливість виведення обтяжуючих бізнес-процесів за межи підприємства, що є досить актуальним напрямком для посилення конкурентної позиції підприємства на ринку.

	а)		б)

Рис. 1. Етапи реінжинірингу бізнес-процесів підприємства:

а) узагальнена послідовність етапів реінжинірингу бізнес-процесів

б) реінжиніринг виробничого процесу промислового підприємства на основі комплексного застосування бенчмаркінгу та аутсорсингу

Урахувавши ці недоліки, в даному дослідженні пропонується перші два етапи виконувати за допомого методу виробничого бенчмаркінгу, та враховувати можливість максимального спрощення виробничого процесу підприємства за рахунок застосування виробничого аутсорсингу.

Отже, як видно з рисунку 1 (б), першим етапом реінжинірингу виробничого процесу промислового підприємства є виробничий бенчмаркінг. Застосування виробничого бенчмаркінгу дозволяє об’єднати етапи виявлення майбутнього образу підприємства та зворотного інжинірингу в один. Тобто, застосування виробничого бенчмаркінгу дозволяє вирішити наступні завдання:

– аналіз існуючого стану бізнесу: визначаються ті можливості й той потенціал, на які підприємство може розраховувати для проведення реінжинірингу виробничого процесу, тобто оцінюється вся підсистема виробництва підприємства. В результаті цього створюється модель виробничого процесу підприємства, на основі якої створюється образ майбутнього виробничого процесу підприємства;

– формулюються основні виробничі цілі, які підприємство прагне реалізувати за рахунок реінжинірингу. Залежно від результатів першого етапу основні цілі можуть бути орієнтовані на ріст обсягів виробництва підприємства, максимізацію прибутку, мінімізацію витрат та ін.;

– виявляються проблеми та вузькі місця у виробничий сфері підприємства, а також елементи для їхньої зміни;

– визначаються стратегічні виробничі компетенції підприємства (або ключові фактори успіху), в якості яких можуть виступати рівень техніки та технології виробництва, наявність власних наукових розробок, наявність сервісних центрів і т.ін. [2, с.69].

– розробляється детальний опис виробничого процесу існуючого підприємства;

– ідентифікуються виробничі бізнес-процеси підприємства, тобто здійснюється установлення відповідності конкретного бізнес-процесу еталону, який визначається на основі вивчення найкращих практик конкурентів. Для визначення еталону для кожного з виробничих бізнес-процесів розробляється система показників з цільовими критеріями оцінки.

– документуються основні бізнес-процеси підприємства й оцінюється їхня ефективність.

За результатами виробничого бенчмаркінгу всі виробничі бізнес-процеси підприємства розподіляються на три групи:

– бізнес-процеси, що є еталонними, тобто не потребують удосконалення та перепроектування на даному етапі функціонування підприємства;

– бізнес-процеси, які потрібно перепроектувати згідно з основними принципами реінжинірингу та з урахуванням найкращого досвіду конкурентів;

– бізнес-процеси, що є обтяжуючими для виробничого процесу підприємства, які можливо передати у виконання стороннім підприємствам на умовах аутсорсингу.

Наступним кроком проводиться розробка нового (реформованого) бізнесу, тобто прямий інжиніринг. На даному етапі частина виробничих бізнес-процесів перепроектується з урахуванням досвіду конкурентів та згідно з основними принципами реінжинірингу, а інша частина досліджується на можливість передачі в аутсорсинг. Принципи організації бізнес-процесів, які необхідно виконувати в ході проведення реінжинірингу наступні [4]:

1) Горизонтальний стиск бізнес-процесів. При реінжинірингу необхідно що б у процесі брало участь якнайменше людей. Виконання процесу однією людиною дозволяє знизити чисельність персоналу й прискорити виконання процесу приблизно на порядок. Зменшується кількість помилок і відпадає необхідність тримати фахівців для усунення цих помилок

2) Децентралізація відповідальності (вертикальний стиск процесів). При реінжинірингу потрібно намагатися що б виконавці приймали самостійні рішення у випадках, у яких раніше вони традиційно повинні були звертатися до керівництва

3) Логіка реалізації бізнес-процесів. При реінжинірингу необхідно що б лінійне виконання робіт замінялося роботами, здійснюваними паралельно, що заощаджує час, що витрачався на взаємопов’язування робіт на різних ділянках

4) Варіативність процесів. При реінжинірингу необхідно формувати різні варіанти процесів виконання для різних умов. Розробка різних версій процесів в умовах постійно мінливого ринку необхідна, щоб процеси мали різні варіанти залежно від ситуацій, входів і стану ринку. Нові процеси, що мають різні версії, починаються з перевірочного кроку, на якому визначається, яка версія процесу найбільше підходить для поточної ситуації

5) Раціоналізація управлінського впливу. При реінжинірингу необхідно зменшувати число перевірок і домагатися зниження ступеня управлінського впливу. Завдання реінжинірингу - здійснювати їх тільки в тій мері, у якій це економічно доцільно

6) Мінімізація погоджень. При реінжинірингу передбачається мінімізація погоджень, тому що вони теж не мають матеріальної цінності. Завдання реінжинірингу - мінімізувати узгодження в ході виконання процесу шляхом скорочення зовнішніх контактів

7) Уповноважений менеджер. При реінжинірингу цей принцип застосовується в тих випадках, коли кроки процесу або складні, або розподілені таким чином, що їхня інтеграція силами невеликої команди неможлива. Уповноважений менеджер є буфером між складним процесом і замовником. Менеджер у взаєминах із замовником виступає відповідальним за весь процес

8) Централізація інформаційної підтримки При реінжинірингу необхідно вдосконалювати інформаційну підтримку процесів. Сучасні інформаційні технології дають можливість децентралізувати управління, зберігаючи можливість користування централізованими даними.

Заключним етапом процесу реінжинірингу є впровадження й реалізація перепроектованих бізнес-процесів, на якому проводиться інтеграція й тестування розроблених процесів і підтримуючих інформаційних систем, навчання й тренінг персоналу, здійснюється перехід до нової роботи підприємства [3, с.34].

Отже, пропонується підхід до реалізації реінжинірингу виробничого процесу промислового підприємства, який базується на комплексному використанні бенчмаркінгу та аутсорсингу в системі управління підприємством. Він полягає в тому, що внаслідок постійного удосконалення виробничого процесу за рахунок втілення найкращого досвіду конкурентів на основі бенчмаркігу, та відмови від власного виконання неефективних для підприємства процесів на умовах аутсорсингу підвищується загальна ефективність виробничого процесу підприємства. Це створює умови для забезпечення стійкої конкурентної позиції промислового підприємства на ринку.

Література

1. Лебедева Е.С. Технология разработки системы стратегического процессного управления предприятиями машиностроения. // Предпринимательство. Вып. 7 (ноябрь) – М. 2009 - 0,32 п.л.

2. О.Н. Беленов, В.В. Долгих Обеспечение конкурентоспособности промышленного предприятия на основе развития внутрифирменных конкурентных преимуществ // Экономика и управление фирмой, Вестник ВГУ, Серия: Экономика и управление – 2005 – №1 – с. 66-70

3. В.И. Варгунин, О.А. Гуляева, Т.Б. Ефимова, С.В. Копейкин Реформирование железных дорог как реинжиниринг транспортного бизнеса // Вестник СамГАПС, 2007, № 7 (11) с. 33-35

8. Маслова И.В. Особенности и проблемы организации реинжиниринга производственных процессов Современные наукоемкие технологии. 2005. № 3. С. 83-84.