Щур Р.І.

аспірант

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника

 

ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ ІНВЕСТИЦІЙНОГО РОЗВИТКУ НА РЕГІОНАЛЬНОМУ РІВНІ

 

За умов фінансово-економічної кризи сучасна економічна політика держави повинна бути спрямована на стимулювання зростання економіки, забезпечення стабільного соціального захисту населення, зменшення рівня безробіття, створення умов для науково-технічного прогресу та залучення інвестицій для розвитку регіонів України.

Серед першочергових напрямків розвитку вітчизняних підприємств і забезпечення ринкових реформ в Україні є: проведення ефективної структурно-інвестиційної політики, активізація інвестиційної діяльності та формування привабливого інвестиційного клімату для залучення в економіку країни національного та іноземного капіталу. У зв'язку з цим стратегічним завданням при реалізації сучасної інвестиційної політики України є формування сприятливих умов для інвестиційного розвитку регіонів і країни в цілому.

Даною проблемою займається на науковому рівні значна кількість вчених-економістів, які присвятили інвестиційному розвитку чимало наукових праць, а саме: Александрова В., Гайдуцький П., Гальчинський А., Геєць В., Данилишин С., Долішній М., Ястремська О. У цих роботах відображені різні аспекти інноваційно-інвестиційної політики держави, пов’язані із стимулюванням інвестиційної активності та ефективною мобілізацією внутрішніх і зовнішніх джерел інвестиційних ресурсів.

Формування політики інвестиційного розвитку регіону повинно здійснюватись з дотриманням певних принципів, під якими розуміють основні положення, правила дій, вироблених теорією і практикою внаслідок пізнання законів і закономірностей економічного розвитку. До того ж, правила, покладені в її основу, повинні відображати як тактичні, так і стратегічні орієнтири, які можуть бути стабільними протягом тривалого проміжку часу або коригуватись, змінюватись відповідно до ситуації в державі [1].

Необхідне вирішення наступних основних завдань інвестиційної політики зі сторони держави :

1)     концентрація організаційних заходів і ресурсів на пріоритетних напрямках інвестиційного розвитку з метою зростання попиту промислового виробництва на науково-технічні досягнення, залучення фінансів до інвестування проектів технологічного переозброєння галузей промисловості;

2)     вибір стратегії розвитку інвестиційної сфери при реалізації в галузях промисловості технологій та проектів, що здійснюють вирішальний вплив на підвищення ефективності виробництва і конкурентоспроможності продукції;

3)     створення сприятливих економічних та фінансових умов для активізації інвестиційної діяльності;

4)     узгодженість дій органів виконавчої влади з метою розробки комплексного підходу до реалізації державної інвестиційної політики;

5)     збереження і розвиток виробничо-технологічного потенціалу, його використання для переходу до сучасного рівня та прогресивних технологій;

6)     використання інноваційних виробництв, які забезпечать випуск конкурентоспроможної продукції, комп’ютерних інформаційних технологій та автоматизоване управління технологічними процесами.

При вирішенні цих завдань сприятливими факторами можуть бути:

1)     природні ресурси, мінерально-сировинна база, транспортна інфраструктура;

2)     потужний технологічний потенціал суміжних з пріоритетними галузей промисловості;

3)     резерв виробничих потужностей з випуску масової, дешевої продукції, яка може знайти попит на внутрішньому ринку, а також на ринках інших країн.

Водночас проблемними складовими постають:

1)     технологічна відсталість, яка зумовлює низьку конкурентоспроможність продукції окремих галузей промисловості;

2)     відсутність розгалуженої інфраструктури в інвестиційний сфері;

3)     дефіцит фінансів у необхідних обсягах, що позначається на інвестиційній активності реального сектора економіки;

4)     недостатність сектора малих інноваційних підприємств, які володіють необхідною гнучкістю та пристосованістю до швидких змін умов на ринку.

Одним з основних механізмів національної підтримки інвестиційного шляху розвитку економіки і технологічного переозброєння галузей на основі використання науково-технічних розробок та сучасних технологій є державні інвестиційні та інноваційні програми, які направляють кошти державного бюджету країни і позабюджетних джерел на фінансування наукових досліджень та дослідно-конструкторських розробок, а також на освоєння їх у промисловому виробництві. Програмний підхід особливо доцільний на регіональному рівні.

На базі наданого матеріалу регіонального характеру, а також окремих питань загальнодержавного спрямування, необхідних для аналізу інвестиційної ситуації в регіонах, можна зробити наступні пропозиції :

1. Необхідний комплексний підхід до інвестиційного розвитку на регіональному рівні, який включатиме в себе розробку і реалізацію державних та регіональних інвестиційних програм, посилення інфраструктури інвестиційної діяльності

2. Доцільні проведення загальнодержавних заходів щодо вирівнювання інвестиційного розвитку регіонів, а також розробка конкретних програм інвестиційного розвитку по кожній окремій області, які включили б у себе техніко-технологічну і фінансову складові та механізм реалізації і контролю.

3. Потрібні подальші теоретичні напрацювання та практичні розробки в цьому важливому напрямку розвитку держави і посилення конкурентноздатності її економіки.

Реалізація окреслених вище цілей інвестиційної політики розвитку регіону дасть змогу досягнути останньої чи не найважливішої мети – забезпечення високої конкурентоспроможності регіону. Адже, конкурентоспроможність регіону залежить від його можливостей використання інвестицій у будь-яких їх проявах, а також і від створення інвестицій у межах регіону. Тому потрібно скоординувати діяльність органів регіональної влади щодо впровадження комплексу заходів для опанування світового досвіду з підтримки та стимулювання розвитку іннвестиційних процесів у регіоні, пошуку оптимальної інвестиційної моделі розвитку регіону [2]. Водночас потрібно розпочати розроблення основних засад регіонального інвестиційного менеджменту як інструменту управління та координації інвестиційних процесів у регіоні, що охоплюватиме організацію, прогнозування, планування та контроль за інвестиціями.

Література:

1.     Долішній М. І. Регіональна політика на рубежі ХХ–ХХІ століть: нові пріоритети / М.І. Долішній. – К. : Вид-во " Наук. думка", 2006. – 511 с.

2.     Жихор О. Б. Модель інноваційної політики розвитку регіонів / О. Б. Жихор // Науковий вісник НЛТУ України. – 2009. − Вип. 19.9. – С. 161 – 166.