Шендригоренко М.Т., к.е.н., доцент Криворізького економічного інституту ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана».

Економічна сутність безготівкових розрахунків та їх значення у функціонуванні господарського механізму

Діючим законодавством передбачено проведення безготівкових розрахунків і розрахунків готівкою за реалізовану продукцію, надані послуги та виконану роботу.

Між готівковою і безготівковою формами розрахунків існує тісний взаємозв’язок. Так, одержуючи виручку за реалізовану продукцію в безготівковій формі, підприємство повинно отримати в установленому порядку в банку готівку для виплати заробітної плати, покриття різних витрат, на господарські потреби тощо. У цьому разі гроші, що надійшли в безготівковій формі, можуть бути отримані в банку у готівковій формі.

Під готівкою розуміють валюту України та іноземну валюту у вигляді грошових коштів. Отримана готівка у вигляді виручки від реалізації продукції та інших касових надходжень може бути використана підприємствами не тільки для забезпечення господарських потреб, а й на оплату праці і виплату дивідендів. Крім того, для виплат, пов’язаних з оплатою праці й виплатою дивідендів, підприємства можуть використовувати й готівку, отриману з кас банків. Водночас, підприємства повинні забезпечувати систематичну і повну сплату податків, зборів й обов’язкових платежів в бюджет та державні цільові фонди згідно з чинним законодавством.

Електронні гроші - це замінники реальних повноцінних грошей, які існують у вигляді електронних записів у спеціальних пристроях. Переказ грошових сум за рахунками у банках здійснюється автоматично за допомогою комп’ютерних систем та безпосереднім розпорядженням власників.

Власникам електронних грошей гарантується право постійно контролювати стан своїх рахунків, а також надається можливість перетворювати електронні гроші в іншу форму або цінність. Особливістю електронних грошей є те, що завдяки своїм властивостям вони потребують створення спеціального середовища, де їм гарантується безпека та можливість вільного переміщення при зміні власника.

Безготівкові розрахунки треба розглядати як цілісну систему, яка включає: класифікацію розрахунків; організацію розрахунків; форми відповідних документів; взаємовідносини платників з банками.

У класифікації безготівкових розрахунків слід розрізняти: розрахунки за товарними операціями; розрахунки за нетоварними операціями.

Розрахунки за товарними операціями пов’язані з реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг. Вони становлять переважну частину всього грошового обороту в державі й обслуговують поточну фінансово - господарську діяльність підприємств.

Розрахунки за нетоварними операціями пов’язані з фінансовими операціями: з кредитною системою, з бюджетами різних рівнів, зі сплатою фінансових санкцій. Ці розрахунки здійснюються після реалізації продукції, тобто за результатами завершення кругообігу коштів підприємства.

Грошові розрахунки, можуть здійснюватися у готівковій і безготівковій формах. У сукупності ці грошові розрахунки формують грошовий обіг підприємства .

Сфери застосування готівкових та безготівкових платежів чітко визначені в законодавчому порядку. Платежі, що здійснюються за допомогою готівки, використовуються в процесі взаємовідносин господарських організацій із населенням, обслуговують рух його грошових доходів і витрат.

На відміну від готівкових розрахунків, при яких платник зобов’язаний передати належну суму готівки безпосередньо одержувачу, безготівкові розрахунки здійснюються без реальної готівки.

Переваги безготівкового обороту над готівковим: прискорюється обіг грошових коштів господарюючих суб’єктів; значно скорочуються витрати обігу; збільшуються можливості держави щодо регулювання грошової сфери.

Безготівкові розрахунки дозволяють значно зменшити витрати обігу, пов’язані з грошовими розрахунками у господарстві, звести до мінімуму суму грошей, яка знаходиться в обігу. Цією беззаперечною перевагою безготівкових розрахунків їх значення у ринковій економіці не обмежується. Зосередження безготівкового платіжного обороту в кредитній системі дає змогу раціонально використовувати всі тимчасово вільні кошти, що зберігаються на банківських рахунках, для цілей прямого банківського кредитування суб’єктів ринкових відносин, суттєво прискорювати розрахунки, в тому числі шляхом запровадження найновіших засобів електронного зв’язку. Оскільки зміст безготівкових розрахунків розкривається у розрахункових (платіжних) документах, розрахунки у такий спосіб несуть в собі великі можливості контролю за виконання договірних зобов’язань з боку як одержувачів грошей, так і платників, а в необхідних випадках - з боку контролюючих і правоохоронних органів.

Ми поділяємо думку науковців, що своєчасне й повне погашення боргових зобов’язань є однією з головних ознак ефективного функціонування економіки в цілому і кожного її суб’єкта - зокрема.

Деталізуємо принципи безготівкових розрахунків. Так, перший принцип безготівкових розрахунків стосується обов’язкового зберігання підприємствами та установами грошових коштів на рахунках в установах банку.

Другий принцип полягає в тім, що підприємствам надано право вибору для відкриття рахунків усіх видів за згодою банку.

Третій принцип - принцип самостійного вибору підприємствами форми розрахунків та закріплення їх у своїх договорах та угодах.

Четвертий принцип - кошти з рахунка підприємства списуються за розпорядженням його власника. Ураховуючи можливість відкриття кількох рахунків, суб’єкт підприємницької діяльності визначає один з рахунків як основний. На ньому здійснюється облік заборгованості, яка списується безспірно.

П’ятий принцип стосується відкриття рахунків. Поточні рахунки підприємствам відкривають установи банків тільки за умови повідомлення про це податковому органу.

Шостий принцип полягає в терміновому здійсненні платежів. Момент здійснення платежу має бути максимально наближений до часу відвантаження товарів, виконання робіт, надання послуг.

Сьомий принцип передбачає, що платежі здійснюються в межах залишків коштів на рахунках платника або в межах наданого банківського кредиту.

У практичній діяльності, підприємства самостійно обирають форми розрахунків, передбачені чинними нормативними документами та вказують їх при укладанні між собою договорів.