К.е.н., старший викладач Чернега І.І.

Уманський національний університет садівництва, Україна

Організаційно-економічні основи формування трудового потенціалу сільськогосподарських підприємств

Багато видатних вчених присвятили свою наукову діяльність дослідженню категорії „трудовий потенціал”. Яскравими представниками у вирішенні питань трудового потенціалу є С.І. Бандур, М.І. Бібен, Д.П. Богиня, В.І. Герасимчук, В.М. Гриньова, О.А. Грішнова, С.М. Злупко, А.М. Колот, В.В. Мікловда, В.В. Онікієнко, О.В. Павловські, В.М. Петюх, М.І. Пітюлич, В.І. Приймак, М.В. Семикіна, О.М. Шевченко, В.Й. Шиян, К.І. Якуба та інші.

Оскільки до вивчення потенційних можливостей людини та її праці існує декілька різних підходів, то, на нашу думку, цим можна пояснити і чисельність трактувань поняття „трудовий потенціал”.

Вчені, які досліджують категорію „трудовий потенціал” зазначають, що складності даній категорії додає не лише наявність декількох визначень самого терміну „потенціал”, а й існування номінального (існуючого) та реального (реалізованого) трудового потенціалу.

Під реальним трудовим потенціалом більшість науковців розуміє певну сукупність осіб, що в конкретний момент часу є зайнятими, або можливості цих осіб до трудової діяльності.

Під номінальним трудовим потенціалом слід розуміти сукупність осіб, які мають наявні, в тому числі і потенційні (нереалізовані) можливості до праці, або самі ці можливості.

Отже, відмінність реального трудового потенціалу від номінального полягає у ступені реалізації своєї працездатності. Також зазначимо, що серед науковців стосовно номінального та реального потенціалів та відмінності між цими категоріями виникає безліч суперечок.

До складу вирішальних факторів піднесення ефективності сільськогосподарського виробництва і успішного функціонування агропромислового комплексу в нових умовах реформування відноситься оптимізація забезпеченості аграрної сфери ресурсами живої праці. Людина з її фізичними та інтелектуальними здібностями є і буде основною рушійною силою виробництва, незалежно від форми його існування [1].

Отже, не викликає сумніву важливість дослідження трудового потенціалу сільськогосподарських підприємств, оскільки саме сільське господарство в економіці нашої країни було і є однією з головних галузей.

Процес формування та використання трудового потенціалу в сільському господарстві відбувається при певних умовах, але вони дещо відрізняються від тих умов, що є притаманні іншим галузям економіки. Причиною цього є сама специфіка галузі, а тому й існує залежність трудового потенціалу сільського господарства від природно-кліматичних, соціально-економічних, та історичних умов (рис. 1).

Оскільки крім сільського господарства ніяка інша галузь економіки не перебуває в такій значній залежності від природно-кліматичних умов, то ми вважаємо саме ці умови домінуючими. Природно-кліматичні умови найбільшою мірою впливають на рівень розвитку галузей сільського господарства, оскільки формуються відповідно до особливостей клімату та наявних природних ресурсів. Клімат України та її вдале географічне розташування, наявність якісного складу земельних угідь створюють сприятливі умови для ефективного розвитку сільського господарства.

Одними з головних умов є соціально-економічні умови, оскільки вони формуються в процесі економічного розвитку суспільства та включають ефективність функціонування економіки, її галузеву структуру, рівень розвитку продуктивних сил, соціальної інфраструктури, виробничої інфраструктури, тобто рівень життя населення [2].

Рис. 1 Умови формування та використання трудового потенціалу сільськогосподарських підприємств

Для рівня сучасного розвитку сільського господарства нашої країни характерним є те, що саме тут спостерігається тривалий кризовий стан, наслідком якого є підвищення рівня неплатоспроможності підприємств та зниженням обсягів виробництва; зношування матеріально-технічної бази та неможливістю її оновлення; низький рівень техніко-технологічного оснащення галузей та низький рівень інвестування тощо. Отже, всі зазначені причини досить негативно позначаються на процесах формування та використання трудового потенціалу сільськогосподарських підприємств.

Соціально-економічні умови відтворення трудового потенціалу сільського господарства включають чотири послідовні етапи. До першого етапу він відносить процес витіснення планової економіки ринковою. Вперше сталося так, що господарства, які базуються на державній та колгоспно-кооперативній власності замінюють структури, що базуються на приватній земельній власності і ринку землі. Другим етапом є те, що різноманітні форми власності в сільському господарстві посилюють значення ставлення до засобів праці і землі як критеріїв соціального становища. Третім етапом є зростання відмінності в таких рисах соціального становища, як доходи, освіта, суспільний престиж. На четвертому етапі посилюється психологічна диференціація, в даному випадку – різний рівень підтримки приватної власності. Як наслідок – руйнуються удавані єдність, згуртованість і неконфліктність сільського укладу, зовнішні атрибути політики зрівнялівки в розподільних відносинах.

Історичні умови є одним із факторів, що впливають на формування та використання трудового потенціалу. Вони складаються поступово в процесі історичного розвитку суспільства, результатом чого є становлення традиційних галузей народного господарства. Для України саме сільське господарство є традиційною галуззю [2].

Історичний розвиток України, як і будь-якої держави, розглядається в поєднанні з розвитком продуктивних сил суспільства. На території нашої країни історичні події змінювалися разом із змінами в культурі землеробства. Розвитку землеробства та тваринництва сприяли, насамперед, специфічні природно-кліматичні умови в поєднанні з зручним географічним положенням

За радянських часів сільському господарству приділялася значна увага, оскільки як саме воно було однією з визначальних галузей у складі природно-економічного комплексу України.

Отже, розглянуті умови визначають процес відтворення трудового потенціалу сільськогосподарського виробництва.

Література:

1. Здоровцов О.І. Демографічні процеси в сільському господарстві Черкаської та суміжних областей / О.І. Здоровцов, М.А. Коротєєв // Економіка АПК. — 2004. — № 7. — С. 12—20.

2. Попов В.М. Відтворення трудового потенціалу аграрного сектора економіки : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук : 08.07.02 «Економіка сільського господарства і АПК» / В.М. Попов. – Кіровоград, 2005. – 20 с.