Економічні науки/3.Фінансові відносини

 

 

Аспірант Мигович Тетяна Михайлівна

Прикарпатський національний  університет імені Василя Стефаника,Україна

 

Адміністративно-територіальна реформа в контексті бюджетної децентралізації

 

 

 

Подальший розвиток економіки України не можливий без удосконалення механізму місцевого самоврядування, ефективного функціонування місцевих органів влади, гармонійного соціального та економічного розвитку адміністративно-територіальних утворень. Тому особливого значення набуває дослідження проблем, що пов’язані із забезпеченням висококваліфікованого муніципального управління та удосконаленням процесу раціонального  використання фінансових ресурсів адміністративно-територіальних одиниць.

Останнім часом припинилось широке обговорення проведення адміністративно-територіальної реформи як методу удосконалення бюджетних відносин, хоча саме реформа адміністративно-територіального устрою нашої держави є підґрунтям для створення дієвої системи місцевого самоврядування – муніципального управління, що забезпечить належний рівень життя громадян, ефективне використання економічного потенціалу адміністративно-територіальної одиниці та динамічний розвиток регіонів.

Серед основних функцій місцевого самоврядування науковці виділяють функцію ефективного забезпечення послугами. В Україні за органами місцевого самоврядування шляхом визначення власних (самоврядних) повноважень закріплено надання ряду послуг у сфері житлово-комунального господарства, транспорту, зв'язку, будівництва, освіти, охорони здоров'я, культури, фізкультури і спорту, соціального захисту населення, зовнішньоекономічної діяльності тощо.

Значна кількість функцій органів місцевої влади щодо надання різноманітних видів послуг породжує численність конкретних суб'єктів, які їх надають, серед виконавців можуть бути й місцеві органи влади інших адміністративно-територіальних утворень та державні установи адміністративного характеру [2,45]. Таким чином, за одну і ту ж саму функцію відповідають різні рівні місцевої влади, що утруднює процес формування видаткової частини місцевих бюджетів та контроль за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів.

Крім цього, невирішеною залишається і проблема наявності великої кількості місцевих бюджетів, що призводить виключно до розпорошення бюджетних коштів, їх неефективного використання, неможливості місцевої влади самостійно забезпечувати потреби громади та розвиток відповідної території.

Євроінтеграційні процеси в Україні вимагають відповідності  адміністративно-територіального устрою стандартам Європейського Союзу. Європейський Союз заснував загальну класифікацію територіаль­них одиниць як номенклатуру територіаль­но-статистичних одиниць – "Система НТСО (NUTS) ". Відповідно до даної системи розглядається три рівні територіаль­них одиниць. Рівень, до якого належить певна адміністратив­на одиниця, визначається на основі граничного рівня населення: перший рівень – 3-7 млн мешканців ; другий рівень – 800 тис-3 млн мешканців; третій рівень 150-800 тис. мешканців певного адміністративно-територіального утворення.

Здійснення реформи адмі­ністративно-територіального устрою в Україні у відповідності до стандартів Європейського Союзу дало б можливість в подальшому впроваджу­вати процеси бюджетної децентра­лізації та удосконалення формування бюджету, ефективніше використовувати фінансові ресурси бюджетів відповідного рівня.

Наприклад, консолідація до міст прилеглих сіл і селищ дасть можливість сформувати єдиний місцевий бюджет, вивільнена до­хідна база може бути перерозподілена для здійснення видатків між адміністративно-територіальними одиницями базового рівня, укрупнення адміністративно-те­риторіальних одиниць призведе до скорочення загальної кількості ад­міністрацій, що дозволить зекономи­ти на витратах на державне управлі­ння.

Створений відповідно до європейських вимог трирівневий адміністративно-те­риторіальний устрій (наприклад, І рівень – держава, ІІ рівень – об­ласть, ІІІ рівень – громада, як низова ланка місцевого самоврядування) передбачатиме, що усі базові адміністративно-територіальні оди­ниці матимуть рівні права, адміні­стративну і фінансову спроможність для надання державних і самовряд­них послуг. Це дасть змогу порівняно просто визначити, які по­слуги має надавати кожна адмініст­ративно-територіальна одиниця та уникнути дублювання їх функцій  [1,48].

Поступове та логічне проведення адміністративно-територіальної реформи дасть змогу пришвидшити вирішення ряду назрілих в Україні проблем, зокрема, забезпечити якісне функціонування органів місцевої влади; ефективне муніципальне управління, як законодавче визначену діяльність органів державної та місцевої влади, спрямованої на задоволення інтересів територіальної спільноти; бюджетну децентралізацію, як елемент переходу від командно-адміністративних до ринкових методів управління економікою регіону; оптимізацію процесу формування місцевих бюджетів та раціоналізацію використання фінансових ресурсів адміністративно-територіальних утворень.

 

Література:

 

1.     Панасюк Л.В. Удосконалення механізму формування фінансових ресурсів місцевих органів влади з урахуванням світового досвіду // Панасюк Л.В. – Економка та держава. –  №1, 2009 – С.46-50

2.     Мельник А.Ф. Муніципальний менеджмент : навчальний посібник / Мельник А.Ф., Монастирський Г.Л., Дудкіна О.П.  – К.: Знання, 2006. – 420 с.