Веремчук Д.В.

ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”

ЄВРОПЕЙСЬКІ ПРІОРИТЕТИ ПОДАТКОВОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ В ГАЛУЗІ НЕПРЯМОГО ОПОДАТКУВАННЯ

Реформування системи оподаткування і поступове наближення податкової політики України до вимог ЄС обумовлюється проголошеною європейською стратегічною спрямованістю України на трансформацію національної економічної політики, і зокрема податкової політики як важливого її компонента. Мета полягає у підвищенні конкурентоспроможності економіки, активізації інноваційно-інвестиційної складової розвитку із позитивним впливом на структурні процеси у реальному секторі, що забезпечить динамічне економічне зростання із одночасним підвищенням якості життя суспільства.

У контексті євроінтеграції для будь-якої країни-кандидата важливу роль відіграє гармонізація непрямого оподаткування, а перспективи входження України в ЄС на умовах рівноправного стратегічного партнера поряд з іншими європейськими країнами передбачають застосування нових підходів у власній податковій політиці. З іншої сторони, ступінь наукової обґрунтованості системи непрямих податків, її практичного застосування, і відповідність сучасним європейським тенденціям значною мірою визначають політичні, економічні та соціальні відносини у суспільстві. Отже, проблема удосконалення механізму впливу гармонізації непрямого оподаткування в ЄС на податкову політику України в умовах інтеграції до європейської спільноти є предметом наукового аналізу, яка потребує певних шляхів вирішення.

Україна, починаючи з кінця 90-х рр. ХХ ст., неодноразово заявляла про своє бажання інтегруватись до ЄС. Але для реалізації цього стратегічного прагнення потрібно виконати низку вимог, зокрема ті, які передбачені Копенгагенськими критеріями (рис. 1).

Рис. 1. Вимоги до країн-кандидатів для вступу до ЄС

Кожен із зазначених на рис. 1 критеріїв містить низку субкритеріїв. Так, критерій членства є найважчим для виконання. При проведенні переговорів про вступ країни-кандидата до ЄС встановлюється обов’язковість дотримання 35 субкритеріїв членства, які відповідають 35 розділам acquis communautaire. Розділ 16 стосується оподаткування, одним із напрямів якого є гармонізація політики у сфері непрямого оподаткування, а саме ПДВ і акцизного збору

Загальні економіко-правові підстави гармонізації оподаткування визначені Договором про ЄС. Зокрема, у сфері непрямого оподаткування даний процес реалізується шляхом прийняття Радою ЄС директив щодо гармонізації непрямих податків та наступного приведення у відповідність до них національних законодавств держав-членів ЄС і країн-кандидатів. У сучасних умовах функціонування європейського економічного простору структура непрямого оподаткування в державах-членах ЄС характеризується високим ступенем гармонізації. Так, національні податкові системи усіх держав-членів ЄС включають такі податки, як ПДВ і акцизний збір (на алкогольні напої, тютюнові вироби, енергетичну продукцію). Ці податки складають вагоме джерело доходів бюджетів більшості європейських країн. Крім того, такі елементи непрямих податків, як порядок нарахування і сплати пільги, система адміністрування, у деякій мірі також є наближеними. Податкові політики майже усіх країн Європи здійснюють ідентичні напрями податкових реформ у сфері непрямого оподаткування, що полягають у зменшенні рівня оподаткування ПДВ і підвищення ставок акцизних зборів.

У той же час, українські ПДВ і акцизний збір дещо відрізняється від ПДВ і специфічних акцизів на товари і послуги в європейських країнах як питомою вагою в податкових надходженнях, так і передусім механізмом розрахунку, ставками, колом оподатковуваних товарів і послуг, пільгами тощо. Але з погляду перспектив України і її майбутнього вважаємо, що процес поступової і системної гармонізації непрямого оподаткування з європейськими стандартами є не тільки економічно об’єктивним, але й життєво необхідним; цей процес є кроком вперед в загальноцивілізаційному розвитку України. До того ж, на думку науковців, в першу чергу необхідно гармонізувати ті положення законодавства України, які регулюють стягнення податків, що складають основу податкових надходжень до бюджету, зокрема, ПДВ та акцизу, пояснюючи це тим, що оскільки відмінності в оподаткуванні не сприяють досягненню стабільного економічного розвитку, а зумовлюють певні конфлікти, то для країн Східної Європи, що зацікавлені в інтеграції, на першому етапі слід вести мову про досягнення єдиних умов оподаткування по основних податках, які стоять на шляху вільного пересування товарів і послуг, капіталу, робочої сили.

Отже враховуючи це, а також безпосереднє сусідство ЄС, при формуванні вітчизняної податкової політики у сфері непрямого оподаткування доцільно зважати на вимоги директив ЄС та інших документів рекомендаційного характеру, що визначають гармонізацію непрямих податків, а вибір Україною напряму інтеграції до ЄС передбачає кардинальне реформування податкової системи держави в цілому і переосмислення підходів до формування вітчизняних пріоритетів у сфері непрямого оподаткування зокрема.