к.п.н. Ципко В. В.

Національний транспортний університет, м. Київ, Україна

СУЧАСНИЙ ПОГЛЯД НА ЕКОЛОГІЧНУ СТРАТЕГІЮ УКРАЇНИ У ПРОЦЕСІ ВИКЛАДАННЯ ФІЛОСОФІЇ МАЙБУТНІМ ЕКОЛОГАМ

Natura pazendo vincitur

(Природу перемагають, підкорюючись їй. – лат.)

Екологічні проблеми сьогодні стали предметом глибоких і всебічних досліджень природничих та гуманітарних наук, виходячи з того, що людина постійно перебуває у взаємодії як з різними соціальними суб”єктами, так і одночасно із навколишнім середовищем (природою). Ці дві системи органічно пов”язані між собою, причому рівень розвитку суспільства означає ставлення людини до природи.

Осмислення проблеми співіснування природи та суспільства відбувається в окремому розділі „Природа і суспільство як предмет філософського дослідження” в процесі викладання навчальної дисципліни „Філософія” студентам ВНЗ.

Особливо важливим та актуальним є філософське розуміння проблем пов”язаних із порушенням та оновленням екологічної системи України для студентів НТУ спеціальності „Екологія та охорона навколишнього середовища”, які починаючи з вивчення цього розділу науки „Філософія”, отримані теоретичні знання зможуть застосувати в своїй майбутній професійній діяльності.

Значний внесок в усвідомлення і вирішення проблеми взаємовідносин людини і природи робить екологія – комплексна наука, яка вивчає взаємодію живих організмів та людини з оточуючим її середовищем. Одним з головних завдань сучасної екології є усвідомлення припустимих меж впливу промислової діяльності людей на природу. Пошук таких способів взаємодії людства з природою, які не призведуть до катастрофічних екологічних наслідків, стає основною метою порівняно нової області філософського знання – екофілософії, яка розглядається майбутніми екологами в процесі вивчення навчальної дисципліни „Філософія”.

Екологічні проблеми, що є предметом філософського аналізу, відображають особливості суспільно-економічного розвитку, зумовлені предметною діяльністю людини. У зв”язку з цим, постає необхідність у з”ясуванні причин та проявів сучасної екологічної кризи, що належить до глобальних проблем людсва, які є окремим розділом науки філософії яку вивчають студенти ВНЗ.

В процесі викладання навчальної дисципліни „Філософія”, необхідно звернути увагу майбутніх екологів, що в основі сучасної екологічної кризи лежить глибоке протиріччя між стратегією людської діяльності та загальною скерованістю природних процесів. Стратегія людської діяльності, яка націлена на перетворення природи у відповідності до своїх потреб, звичайно ігнорує якісні особливості самої природи, її можливості, фундаментальне включення буття людини у буття природного. Невгамовне задоволення потреби „мати”, нескінченне виробництво усе нових матеріальних цінностей перетворилося в реальну загрозу для збереження природних умов самого людського життя, для стану „бути”. Багатоманітний штучний світ, який створюється людиною, все більше стискає природу.

На думку відомого дослідника екологічної проблематики А. Печчеї, кінцевість розмірів планети з необхідністю припускає і межі людської експансії в ставленні до природи. Прояви сучасної екологічної кризи саме і позначають межі росту втручання людей у процеси природи[1].

За природними ресурсами Україна належить до найбагатших держав світу, особливо рудами марганцю і чорних металів. Але структурна деформація економіки з орієнтацією на продаж сировини за кордон та ресурсоємні виробництва в сполученні з майже знищеним сільським господарством при низькій екологічній культурі виробництва призвело природне середовище України до деградаційних процесів.

Сьогодні в Україні розрізняють дві категорії регіональних несприятливих екологічних ситуацій:

· екологічна катастрофа, в результаті якої гине велика кількість живих організмів і веде до економічних збитків;

· екологічна небезпека, при якій з”являються ознаки несприятливих змін, що ставлять під загрозу здоров”я людини, стан виробничих об”єктів та господарську діяльність [2].

Майбутнім екологам важливо розуміти, що не зважаючи на це, головним фактором екологічної кризи для України на п. ХХІ ст. – є фактор економічний. У держави і підприємств немає коштів для розбудови промисловості, сільського господарства, транспорту і інших сфер людської діяльності. Саме тому екологічним проблемам, здійсненню природоохоронних заходів та контролю за забрудненням, сьогодні в нашому суспільстві приділяється вкрай мала увага.

Поки що в світі відсутній цілісний механізм вирішення екологічних проблем. Це пов”язано з неготовністю урядів та населення до прийняття ідеї колективної відповідальності людства за розумне використання і збереження природних ресурсів.

Враховуючи те, що в період світової економічної кризи Україна знаходиться в скрутному економічному стані, в державі всеж намагаються запровадити в життя наступні соціально-правові важелі охорони природи:

1. Введення екологічних норм та стандартів, що обов”язкові як для підприємств, так і для окремих осіб.

2. Проведення обов”язкових екологічних експертиз.

3. Створення юридичних можливостей для кооперування підприємств з метою виконання екологічних програм на взаємно договірній основі.

4. Розповсюдження безвідходних і чистих технологій через систему виставок та ярмарків.

5. Адміністративні обмеження на види робіт та технологій, що шкодять природному середовищу.

На підставі зазначених соціально-правові важелів охорони природи, для майбутніх екологів важливо визначити наступні пріоритети розвитку України в екологічній сфері, а саме:

· гарантування екологічної безпеки ядерних об”єктів і радіаційного захисту населення й довкілля, зведення до мінімуму негативного впливу наслідків аварії на Чорнобильскій АЕС;

· поліпшення екологічного стану річок України, зокрема басейну Дніпра, та якості питної води;

· стабілізація й поліпшення екологічного стану в містах і промислових центрах Донецько-Придніпровського регіону;

· будівництво нових і реконструкція діючих комунальних очисних каналізаційних споруд;

· запобігання забрудненню Чорного й Азовського морів і поліпшення їхнього екологічного стану;

· формування збалансованої системи природокористування та екологізація промисловості, енергетики, будівництва, сільського господарства, транспорту;

· збереження біологічної та ландшафтної різноманітності, розвиток заповідної справи.

Захист природи від знищення постає сьогодні як проблема виживання людства на Землі за умов росту технічного потенціалу й промислового виробництва. У зв”язку з цим потрібний новий погляд на природу, від бездумного ставлення до неї як до невичерпаної скарбниці матеріальних благ людство повинно перейти до споконвічного шанобливого, бережливого захисту природи як необхідної умови життя – найцікавішого і загадкового феномену[3].

Людство все глибше замислюється над витоками свого існування, факторами забезпечення життя, умовами й чинниками його продовження. Відрадно, що фундаментальне місце в сьогоденних різноманітних життєвих моделях посідає природа. Нині людське суспільство поступово повертає свій погляд до споконвічної, хоч і дещо забутої в останні два-три століття, орієнтації культури на цінність природи як вічної умови існування людської цивілізації, як чинника, поза яким є неможливим людське життя в ХХІ ст.

Новий цивілізований погляд, мислення, культуру, шанобливе й бережливе ставлення людини до природи у студентської молоді слід формувати вже сьогодні, в процесі викладання суспільствознавчих дисциплін. Саме тому, що молодь – це наше майбутнє, яка повинна розуміти, що за межами природи нічого більше нема і бути не може, природа – єдина й кінцева причина саме себе, саме вона народжує людину як людину і постає як материнське лоно суспільства.

Студенти ВНЗ, а особливо майбутні екологи вивчаючи навчальну дисципліну „Філософія” зможуть усвідомити, що Україна, як сучасна європейська держава, обов”язково повинна приєднатись до світового процесу державного і правового регулювання збереження якості природного середовища за ради життя майбутніх поколінь та процвітання нашої рідної землі.

Література

1.Охрименко О.Г. Фундаментальні філософські проблеми. Конспект. Виклад

курсу лекцій для студ. негуманітарних фак. Навч. пос. – К.: Вид.

ПАРАПАН, 2002. – С. 38-45.

2.Злобін Ю.А. Основи екології. Курс лекцій. – К.: Вид. „Лібра”,1998.

– С.142.

3.Андрущенко В., Михальченко М. Сучасна соціальна філософія. Курс

лекцій.Т.1. – К.:Видавництво „Генеза”, 1993. – С.176.