УДК 331.104 д.е.н.
Доронін А.В.
аспірант Литовченко І. В.
Харківський національний
економічний університет
Особливості використання інтерв’ю в
монографічному дослідженні освітньо-фахового потенціалу персоналу підприємства
Сучасні
виробничі організації мають проблеми із забезпеченням здатності надійно
функціонувати, розширено відтворювати свій капітал в ненадійному навколишньому
середовищі. Практика свідчить, що одним із важливих напрямів відтворення
здатності гнучко та мобільно реагувати на
конкурентне середовище є організація сучасної професійної освіти
персоналу Оптимально організовані освітні процеси забезпечують поповнення та
раціональне використання освітньо-фахового потенціалу.
Аналіз
управління освітніми процесами машинобудівних підприємств м. Харкова показав,
що майже всі вони не в повній мірі використовують освітній та професійний
потенціал свого персоналу. Однією з
причин цієї ситуації є практична відсутність якісної методології та
науково-обґрунтованих практичних рекомендацій в цій предметній частині
управління персоналом. В цьому контексті заслуговує на увагу такий
методологічний підхід до вирішення слабо структурованих проблем, якою є
проблема організації освітнього процесу на підприємстві, як сase study. Він передбачає повний та комплексний
аналіз соціального явища на прикладі одного об’єкта (випадку). Успіх в
застосуванні цього методу гарантовано в тому випадку, коли той, хто
користується ним, має високо розвинену інтуїцію, досвід і кваліфікацію в предметній області. Перевагами монографічного
методу є вивчення випадку як унікальної цілісності; багатоаспектність та
деталізація його розгляду. Обов’язковими умовами, які забезпечують його
ефективність є колективний характер
дослідження; довірчі відносини з контингентом, який вивчається; орієнтація на
інтуїцію дослідників; формування оригінальної системи методів на різних стадіях
дослідження. До проблем застосування монографічного методу належать:
необхідність значних обсягів інформації, яка не завжди повністю знаходить своє
відображення в оцінках та аналізі, можливий суб’єктивізм оцінок виконавців дослідження; ненадійність професіоналізму респондентів та ін. [1, с.
124–125].
Класично якісною формою реалізації case study є «вільне
інтерв’ювання», яке дозволяє використовувати як власні спостереження і висновки
інтерв’юера, так досвід людей зв’язаних з предметом дослідження [2–4].
Інтерв’ювання в рамках монографічного методу
характеризується такими суттєвими ознаками: неформальність контакту (дружня
розмова, бесіда), що дозволяє отримати факти, мотиви, оцінки, систему
аргументації; ситуативний підхід при формулюванні та корегуванні конкретних
питань; виборі такої форми питання чи
поведінки, яка формує бажання респондента обговорити значущі проблеми [2, с.
180].
Основними бар’єрами якісного інтерв’ювання може стати
некомпетентність інтерв’юера та необізнаність респондента в предметній області,
а також певні особистісні характеристики (нетерплячість, амбітність тощо).
Координати одного з варіантів дослідження проблем формування освітньо-фахового
потенціалу управлінського персоналу підприємства з використанням case study представлено на рис. 1.
Проведені дослідження проблем розвитку ОФП управлінців 8
підприємств підтвердили необхідність для кожного випадку формування унікальної системи збору інформації,
установлення довірливих відносин з респондентами, обов’язкове складання звіту з
рекомендаціями виведення із кризового стану системи освіти підприємства.



Рис. 1.
Система координат монографічного дослідження ОФП управлінського персоналу
В результаті проведення інтерв’ювання в рамках
монографічного методу дослідження було установлено не тільки унікальні, а спільні проблеми
в організації освітніх проце6сів підприємства. Серед них такі незадоволення
працівників нераціональним використанням їх знань; неефективність або
відсутність деяких форм збагачення ОФП персоналу; нагальна потреба розробки
нових компетенцій працівників, актуальних для сучасної кризової ситуації на
підприємствах машинобудівної галузі.
Розробка нових компетенцій
управлінців забезпечить формування ефективного освітньо-фахового потенціалу,
який відповідатиме умовам конкурентного середовища.
Найбільш актуальними резервами розвитку ОФП управлінців є
посилення уваги до наставництва як однієї із функцій капіталізації та
передавання накопленого досвіду; розвиток професійних
навичок, адаптації нових працівників до робочого середовища організації і її
культурних цінностей; розвиток соціально-психологічного забезпечення трудової
діяльності в колективах.
Керівникам
сучасних колективів необхідно звернути увагу на поєднання в штаті працівників з різною тривалістю життєвого циклу
їх знань, умінь та навичок та ін.
Подальші дослідження необхідно продовжувати в напрямку формування
сучасного профілю компетенцій фахівця з управління персоналом.
Література:
1. Доронина М.С. Монографический
метод. сущность и программа использования в исследованиях поведения персонала / М. С. Доронина, А. В. Доронин // Бизнес-информ, 2009. – № 1 – С. 121 – 129.
2. Козина И. Case study: некоторые методические
проблемы / И. Козина // Рубеж, 2004. – № 10–11.
– С. 177–189.
3. Managing
knowledge for sustained competitive advantage : designing strategies
for effective human resource management / Susan E. Jackson, Michael
A. Hitt, Angelo S. DeNisi, editors, 2003. – 452 p.
4. Michael Stankosky, D. Sc .Creating the Discipline of Knowledge Management The
Latest in University
Research / Michael Stankosky, D. Sc ., 2005. – 246 р. (р. 157-170).