УДК 331.104 д.е.н. Доронін А.В.

аспірант Литовченко І. В.

Харківський національний економічний університет

Особливості використання інтерв’ю в монографічному дослідженні освітньо-фахового потенціалу персоналу підприємства

Сучасні виробничі організації мають проблеми із забезпеченням здатності надійно функціонувати, розширено відтворювати свій капітал в ненадійному навколишньому середовищі. Практика свідчить, що одним із важливих напрямів відтворення здатності гнучко та мобільно реагувати на конкурентне середовище є організація сучасної професійної освіти персоналу Оптимально організовані освітні процеси забезпечують поповнення та раціональне використання освітньо-фахового потенціалу.

Аналіз управління освітніми процесами машинобудівних підприємств м. Харкова показав, що майже всі вони не в повній мірі використовують освітній та професійний потенціал свого персоналу. Однією з причин цієї ситуації є практична відсутність якісної методології та науково-обґрунтованих практичних рекомендацій в цій предметній частині управління персоналом. В цьому контексті заслуговує на увагу такий методологічний підхід до вирішення слабо структурованих проблем, якою є проблема організації освітнього процесу на підприємстві, як сase study. Він передбачає повний та комплексний аналіз соціального явища на прикладі одного об’єкта (випадку). Успіх в застосуванні цього методу гарантовано в тому випадку, коли той, хто користується ним, має високо розвинену інтуїцію, досвід і кваліфікацію в предметній області. Перевагами монографічного методу є вивчення випадку як унікальної цілісності; багатоаспектність та деталізація його розгляду. Обов’язковими умовами, які забезпечують його ефективність є колективний характер дослідження; довірчі відносини з контингентом, який вивчається; орієнтація на інтуїцію дослідників; формування оригінальної системи методів на різних стадіях дослідження. До проблем застосування монографічного методу належать: необхідність значних обсягів інформації, яка не завжди повністю знаходить своє відображення в оцінках та аналізі, можливий суб’єктивізм оцінок виконавців дослідження; ненадійність професіоналізму респондентів та ін. [1, с. 124–125].

Класично якісною формою реалізації case study є «вільне інтерв’ювання», яке дозволяє використовувати як власні спостереження і висновки інтерв’юера, так досвід людей зв’язаних з предметом дослідження [2–4].

Інтерв’ювання в рамках монографічного методу характеризується такими суттєвими ознаками: неформальність контакту (дружня розмова, бесіда), що дозволяє отримати факти, мотиви, оцінки, систему аргументації; ситуативний підхід при формулюванні та корегуванні конкретних питань; виборі такої форми питання чи поведінки, яка формує бажання респондента обговорити значущі проблеми [2, с. 180].

Основними бар’єрами якісного інтерв’ювання може стати некомпетентність інтерв’юера та необізнаність респондента в предметній області, а також певні особистісні характеристики (нетерплячість, амбітність тощо). Координати одного з варіантів дослідження проблем формування освітньо-фахового потенціалу управлінського персоналу підприємства з використанням case study представлено на рис. 1.

Проведені дослідження проблем розвитку ОФП управлінців 8 підприємств підтвердили необхідність для кожного випадку формування унікальної системи збору інформації, установлення довірливих відносин з респондентами, обов’язкове складання звіту з рекомендаціями виведення із кризового стану системи освіти підприємства.

Рис. 1. Система координат монографічного дослідження ОФП управлінського персоналу

В результаті проведення інтерв’ювання в рамках монографічного методу дослідження було установлено не тільки унікальні, а спільні проблеми в організації освітніх проце6сів підприємства. Серед них такі незадоволення працівників нераціональним використанням їх знань; неефективність або відсутність деяких форм збагачення ОФП персоналу; нагальна потреба розробки нових компетенцій працівників, актуальних для сучасної кризової ситуації на підприємствах машинобудівної галузі.

Розробка нових компетенцій управлінців забезпечить формування ефективного освітньо-фахового потенціалу, який відповідатиме умовам конкурентного середовища.

Найбільш актуальними резервами розвитку ОФП управлінців є посилення уваги до наставництва як однієї із функцій капіталізації та передавання накопленого досвіду; розвиток професійних навичок, адаптації нових працівників до робочого середовища організації і її культурних цінностей; розвиток соціально-психологічного забезпечення трудової діяльності в колективах.

Керівникам сучасних колективів необхідно звернути увагу на поєднання в штаті працівників з різною тривалістю життєвого циклу їх знань, умінь та навичок та ін.

Подальші дослідження необхідно продовжувати в напрямку формування сучасного профілю компетенцій фахівця з управління персоналом.

Література:

1. Доронина М.С. Монографический метод. сущность и программа использования в исследованиях поведения персонала / М. С. Доронина, А. В. Доронин // Бизнес-информ, 2009. – № 1 – С. 121 – 129.

2. Козина И. Case study: некоторые методические проблемы / И. Козина // Рубеж, 2004. – № 10–11. – С. 177–189.

3. Managing knowledge for sustained competitive advantage : designing strategies for effective human resource management / Susan E. Jackson, Michael A. Hitt, Angelo S. DeNisi, editors, 2003. – 452 p.

4. Michael Stankosky, D. Sc .Creating the Discipline of Knowledge Management The Latest in University Research / Michael Stankosky, D. Sc ., 2005. – 246 р. (р. 157-170).