Миронова С.П., доктор педагогічних наук, професор,

Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка

Сучасні підходи до морального виховання

учнів з вадами інтелекту

Наслідки ураження центральної нервової системи у школярів з вадами інтелекту значно ускладнюють виховну роботу з ними. Проте в цих дітей є і багато можливостей для розвитку. Тому мета виховання у спеціальній школі не виводиться із особливостей учнів. Вади психофізичного розвитку не можуть бути ґрунтом для формулювання особливих “дефектологічних” цілей і завдань, пристосованих до дефекту. Виховний процес так само спрямовується на всі сторони розвитку особистості, а його джерелами виступають діяльність і спілкування. У процесі виховання у дітей формують систему знань, переконань, навичок, якостей і рис особистості, стійких звичок поведінки, які слугуватимуть їм основою для подальшого самостійного життя.

Проте реалізуються загальні виховні напрямки і цілі з урахуванням наявних у розумово відсталих дітей особливостей розвитку. Тобто загальні виховні завдання мають поєднуватись із корекційними.

Моральне виховання – це цілеспрямований процес формування в учнів з вадами інтелекту стійких моральних якостей, потреб і почуттів, навичок і звичок поведінки на основі засвоєння ідеалів, норм і принципів моралі. Моральне виховання здійснюється лише за умови залучення учнів до різноманітної практичної діяльності (навчально-пізнавальної, громадянської, суспільно-корисної, трудової та ін.), яка сприяє формуванню у них позитивних моральних стосунків та особистісних рис і якостей.

Завдання морального виховання:

· формування в учнів етичних поглядів, переконань і світогляду;

· формування навичок і звичок моральної поведінки;

· виховання в учнів моральних почуттів;

· виховання морально-вольових рис характеру;

· виховання єдності між свідомістю та поведінкою.

Зміст морального виховання ґрунтується на таких моральних відносинах:

- ставлення до політики власної держави, Батьківщини, інших країн і народів (громадянськість, патріотизм, повага до інших країн і народів);

- ставлення до праці (працелюбність, культура праці);

- ставлення до суспільних надбань, матеріальних цінностей і природи (бережливість, турбота про збереження суспільних надбань і особистих речей, екологічна культура);

- ставлення до людей (демократизм, колективізм, гуманізм, культура спілкування, товариськість, взаємоповага);

- ставлення до себе (чесність, правдивість, скромність, принциповість).

Ефективність реалізації завдань морального виховання залежить від правильного вибору форм і методів. Надзвичайно вагому роль у моральному вихованні школярів відіграє читання та обговорення художньої літератури. Вчителі й вихователі мають ретельно добирати твори дитячої літератури, які були б зрозумілими дітям і відповідали поставленій виховній меті. Варто співпрацювати із бібліотекарем, який може рекомендувати маленьким читачам книги на морально-етичну тематику або відповідні статті у дитячих журналах.

Найбільш дієвою формою морального виховання виступає етична бесіда, метою якої є роз’яснення та допомога дітям у засвоєнні етичних правил і норм моралі, розвиток у них критичності й самокритичності. Бесіда може проводитись як індивідуально, так і у колективній формі у таких видах:

1) бесіда-гра (напр. «Ввічливо - неввічливо»);

2) бесіда-інсценування (напр. «Культура телефонної розмови»);

3) бесіда, заснована на активній розумовій діяльності (напр. «Про чесність і слухняність», «Що таке совість», «У чому краса людини», «Як примирити «хочу» і «треба»?», «Про дружбу та товаришування»).

На розв’язання завдань морального виховання спрямовані й відповідні за темами сюжетно-рольові ігри. Зокрема, «Чарівні слова», «Йдемо в гості», «Культура поведінки в їдальні (на пошті, у лікарні тощо)» та ін.

Із школярами проводять ранки (напр. «Прості правила етикету»); свята («Любіть своїх мам»); зустрічі з цікавими людьми; диспути («Чому буває самотньо», «Чому потрібно бачити та виправляти свої помилки»); читацькі конференції; практичні заняття («Про смак і моду»); вечори відпочинку; шефство старших школярів над молодшими учнями чи людьми похилого віку.

Особливе місце у процесі морального виховання посідає формування національної свідомості та самосвідомості, почуття патріотизму в учнів з вадами інтелекту. З метою реалізації цього завдання використовуються наступні форми організації: свята і ранки («Моя родина», «Свято нашого роду», «Мої земляки», «Сторінками народного календаря», «Свято українського костюма», «Без верби і калини нема України»,); бесіди («Знання свого родоводу», «Київ – столиця України», «Шануй батька й матір», «Імена й символи українського козацтва», «Ремесла мого краю»); тематичні екскурсії, ігри-подорожі (знайомство з населеним пунктом, знайомство з фольклором, «Історичні та архітектурні пам’ятки», «Древні українські міста»); конкурси, вікторини (на знання історії рідного краю, усної народної творчості, «Чи знаєш ти своє село», «Зелені друзі мого краю», «Сплетемо український віночок», «Любимо Україну, знаємо пісню її солов’їну»); виставки-експозиції («Мій край, моя земля», «Козацька символіка»); театралізовані вистави («Українські вечорниці», «Кайдашева сім’я»).

Корекційна спрямованість морального виховання учнів з вадами інтелекту полягає у подолання розриву в розвитку свідомості, поведінки, характеру і почуттів. Особлива увага звертається на подолання розходження між словом і ділом; намірами, бажаннями і реальними вчинками; розумом і емоційними проявами. Ці завдання можна розв’язати на основі комплексного підходу до всіх сторін особистості дитини.

Отже, виховання учнів з вадами інтелекту буде дієвим лише тоді, коли воно комплексно впливатиме на: формування знань, переконань, світогляду; формування навичок моральної поведінки; формування позитивних рис характеру і волі; виховання моральних почуттів.