Филологические науки / 3. Теоретические и методологические проблемы исследования языка

К.ф.н. Кійко С.В.

Чернівецький національний університет, Україна

Принципи виділення морфологічних омонімів

у сучасній німецькій мові

У більшості праць з омонімії як явища збігу в одному звучанні різних за значенням слів дослідники обмежуються розглядом формально-смислових відношень на рівні лексем, тобто ігнорують факти словозміни, здатності слова виступати в декількох формах, які розрізняються за граматичним значенням і звучанням (написанням). Це зумовлено в першу чергу тим, що омоформи, які репрезентують омонімію форм всередині парадигми й омонімію між формами різних лексем, не фіксуються в словниках. Про складність виділення та повної фіксації омоформів говорять багато лінгвістів, які були свідомі того, що процес укладання таких списків надзвичайно трудомісткий і не може забезпечити достатньої повноти реєстру омоформів [1, с. 358; 6, с. 157-170]. Загалом проблема омонімії на рівні словоформ не є новою: питання морфологічної неоднозначності словоформ розглядалися багатьма лінгвістами як в теоретичному, так і в практичному плані в площині “розуміння” текстів природної мови комп’ютером [5, с. 164-192; 6, с. 101-102]. Проте даних про поширеність омоформів у різних мовах практично нема, за винятком ґрунтовних розвідок Л.В. Малахівського на матеріалі англійської мови [6, с. 103-141] і О.О. Шипнівської на матеріалі української мови [8]. Дослідження кількісних та якісних особливостей граматичної омонімії в німецькій мові на основі суцільної вибірки омоформів досі не проводилося, що й зумовлює актуальність нашої розвідки.

Формування реєстру омоформів вимагає розробки спеціальної методики. У нашій роботі для укладання повного списку морфологічних омонімів німецької мови запропоновано методику виділення омонімів за словником словоформ. Джерельною базою для виявлення омоформів став електронний словник словоформ, сформований на основі створеної в Інституті автоматичної обробки мови при Штуттгартському університеті в Німеччині граматичної лексикографічної системи, реєстр якої сягає близько 50 600 лексем. За допомогою програми синтезу парадигм Morphy її було розгорнуто в список обсягом 431 165 словоформ, який достатньо репрезентативний для вирішення поставленого завдання. Принципи морфологічного розгортання лексем до словоформ детально описаний авторами програми Morphy В. Леціусом, Р.Рапом та М. Веттлером у низці публікацій [12; 13; 14]. Для кожної із словоформ списку проставлено відповідні їй граматичні коди, тобто позначення словозмінних частиномовних характеристик слів. Прийнята в системі автоматичного морфологічного аналізу граматична класифікація частин мови, незважаючи на існування різних думок про їх природу та кількість [2, с. 169; 4, с. 415-524], збігається з традиційною класифікацією, прийнятою в граматиці німецької мови [11, с. 85-87], а також у тлумачних словниках сучасної німецької мови [10]. До списку граматичних класів прийнятої в роботі класифікації входять: іменник, прикметник, дієслово, прислівник, числівник, займенник, прийменник, сполучник, частка, вигук, артикль.

У граматичній лексикографічній системі на інформацію про належність словоформ до певної вихідної форми вказує символ <form>, а самі словоформи подані між символами <lemma ... /lemma> разом з їх граматичними показниками, наприклад:

<form>Abfahrt</form>

<lemma wkl=SUB kas=NOM num=SIN gen=FEM>Abfahrt</lemma>

<lemma wkl=SUB kas=GEN num=SIN gen=FEM>Abfahrt</lemma>

<lemma wkl=SUB kas=DAT num=SIN gen=FEM>Abfahrt</lemma>

<lemma wkl=SUB kas=AKK num=SIN gen=FEM>Abfahrt</lemma>

<lemma wkl=VER pers=2 num=PLU modtemp=PRÄ konj=NON gebrauch = NEB>(ab)fahren</lemma>

Перший символ граматичного коду вказує на частиномовну приналежність словоформи, як-от: wkl=SUB; wkl=VER тощо. Другий і подальші символи передають конкретне граматичне значення словоформи: kas=AKK num=SIN gen= FEM. У цій граматичній класифікації для іменників і прикметників наведені відмінок, рід і число. Іменники Pluralia tantum виділяються як окремий граматичний підклас за допомогою граматичного коду NOG (ohne Genus – без роду).

Для дієслів граматичне значення представлене вказівкою на особу, число, спосіб, час, сильну ча слабку дієвідміну. Якщо у списку наведена початкова форма дієслова, то диференціюється лише дієвідміна, наприклад:

<lemma wkl=ZUS>stehen</lemma>

<lemma wkl=VER pers=1 num=PLU modtemp=PRÄ konj=NON>stehen</lemma>

<lemma wkl=VER pers=3 num=PLU modtemp=PRÄ konj=NON>stehen</lemma>

<lemma wkl=VER pers=1 num=PLU modtemp=KJ1 konj=NON>stehen</lemma>

<lemma wkl=VER pers=3 num=PLU modtemp=KJ1 konj=NON>stehen</lemma>

<lemma wkl=VER form=INF konj=NON>stehen</lemma>

Для займенників ураховується як характер їх значень, так і специфіка словозміни. Відповідно, розрізняються особові, присвійні, вказівні, модальні, питальні, відносні, неозначені займенники та звороний займеник sich. Для особових, вказівних, присвійних, питальних та відносних займенників наводяться також рід, число, відмінок і особа. Крім того, відбувається розмежуваня займенників за граматичними функціями на субстантивні, або займенники-заміщувачі (stellvertretend), й атрибутивні, або супровідні займенники (begleitend).

Незмінні частини мови подаються без підкласів. Проте прийменники диференціюються за їх властивістю в поєднанні з головним словом керувати різними відмінками, а сполучники класифікуються відповідно до їх виду як прості (durch, für, mit тощо) або парні (um … willen, von … an, von … wegen та інші).

Процедурне виокремлення реєстру граматичних омонімів німецької мови та встановлення списку відповідних їм моделей здійснювалося з опорою на алгоритм, описаний О.О. Шипнівською та С.В Стариковим для української мови [8; 9, с. 188-194]. При цьому словник словоформ, одержаний з граматичного лексикографічного словника, розглядається нами як вихідний текст з морфологічним маркуванням його одиниць.

На першому етапі ми звели весь список словоформ у таблицю, відштовхуючись від морфологічного маркування <form>...</form>, напр., <form>Abfall</form>. Всі словоформи такого типу зведені в ліву колонку таблиці. На другому етапі ми скоротили морфологічне маркування і отримали список суто граматичних показників. У такий спосіб ми кваліфікували всі одиниці словника словоформ. У результаті словник набуває такого вигляду (див. табл. 1).

Таблиця 1

Фрагмент словника словоформ німецької мови

Словоформа	Граматичні показники
Abfalle	SUB DAT SIN MAS>Abfall VER 1 SIN PRÄ NON NEB>(ab)fallen VER 1 SIN KJ1 NON NEB>(ab)fallen VER 3 SIN KJ1 NON NEB>(ab)fallen
Abfallen	SUB NOM SIN NEU INF>Abfallen SUB DAT SIN NEU INF>Abfallen SUB AKK SIN NEU INF>Abfallen VER 1 PLU PRÄ NON NEB>(ab)fallen VER 3 PLU PRÄ NON NEB>(ab)fallen VER 1 PLU KJ1 NON NEB>(ab)fallen VER 3 PLU KJ1 NON NEB>(ab)fallen VER form=INF NON>(ab)fallen

У списку з 431165 словоформ 24148 словоформи виявилися однозначними та 407017 словоформ одержали омонімічні коди. Прикладами однозначних словоформ є Adjutant (SUB NOM SIN MAS>Adjutant), Adressant (SUB NOM SIN MAS>Adressant) тощо. Серед омонімічних словоформ виділяються групи словоформ, що є представниками омонімічних форм у межах одного граматичного класу, як-от: Abfahrten, Abfall, і словоформи – репрезентанти міжчастиномовних омонімів, як-от: Abfahrt, Abfalle, Abfallen тощо. Шляхом зведення в отриманому списку графічно тотожних словоформ ми нарахували в сучасній німецькій мові 307480 оморядів внутрішньочастиномовних омоформів і 99537 оморядів міжчастиномовних граматичних омонімів. Останні стали основою для створення словника міжчастиномовних омоформ, який після певної обробки вказаний словник набув такого вигляду: у першому стовпчику таблиці подано омонімічну форму, в другому – модель міжчастиномовних омонімів, у третьому – ланцюжок граматичних показників для омонімічних словоформ. Далі розшифровано словоформу і вказано її частиномовну приналежність (див. табл. 2).

Таблиця 2

Фрагмент списку міжчастиномовних граматичних омонімів

Омонім	Модель	Модель ММО	Форма	Частина мови
HOLZEN	SUB/VER	SUB NOM SIN NEU INF SUB DAT SIN NEU INF SUB AKK SIN NEU INF VER 1 PLU PRÄ SFT VER 3 PLU PRÄ SFT VER 1 PLU KJ1 SFT VER 3 PLU KJ1 SFT VER INF SFT	das Holzen dem Holzen das Holzen holzen holzen holzen holzen holzen	іменник сер. р. іменник сер. р. іменник сер. р. слабке дієсл. слабке дієсл. слабке дієсл. слабке дієсл. слабке дієсл.

Так, у наведеному фрагменті форма HOLZEN, яка демонструє як морфологічну омонімію всередині лексико-граматичного класу, так і міжчастиномовну омонімію, може виражати вісім граматичних значень: значення називного, давального і знахідного відмінків однини, 1-ї і 3-ї осіб множини теперішнього часу дійсного способу, 1-ї і 3-ї осіб множини аналітичних форм кон’юнктива І та початкову форму дієслова. Як бачимо, ця словоформа в тексті може реалізувати значення двох граматичних класів (іменника і дієслова).

Серед усіх омонімічних рядів на міжчастиномовні граматичні омоніми припадає 24,5 % (99537 оморядів) від загальної кількості реєстрових одиниць, а решту 75,5 % (307480 оморядів) становлять омоніми всередині парадигми окремих граматичних класів. Отримані дані суттєво відрізняються від показників, отриманих на матеріалі української мови О.О. Шипнівською: 2 % (10 203 омонімічних рядів) міжчастиномовних граматичних омонімів і 98 % (600 409 омонімічних рядів) внутрішньочастиномовних омоформів [8, с. 5]. Як бачимо, збіги словоформ різних слів у німецькій мові більш частотні, ніж в українській. Це зумовлено, очевидно, ступенем синтетичності/аналітичності обох мов. Українська мова як мова синтетична характеризується великою кількістю морфем, які несуть граматичне навантаження. Відповідно, можливість графічного збігу різночастиномовних слів досить низька. Німецька мова як більш аналітична порівняно з українською (ступінь синтетизму 2,02) виражає деякі граматичні категорії, зокрема, рід, відмінок, частково число в іменників, за допомогою службових слів (пор. [7, с. 120; 3, с. 102]). Це відчутно збільшує можливість графічного збігу слів у різних граматичних формах.

Дослідження і детальний опис явища омоформії – це один з можливих шляхів вивчення концептуальних засад виділення частин мови, а також розмежування їх первинних і вторинних значень. Детальний семантичний аналіз, з одного боку, деномінативних і деад’єктивних дієслів, а з іншого – віддєслівних або відприкметникових імен і віддієслівних або відіменникових прикметників за умови відсутності в їх морфолого-дериваційній структурі спеціального матеріального показника акту словотвору дає підстави вбачати в них особливі когнітивні структури. Ці структури відображають знання про відношення, що існують між об’єктом і процесом, об’єктом і його ознаками, об’єктом та іншим об’єктом тощо. Їх дослідженню будуть присвячені наші наступні розвідки.

Література:

1. Ахманова О. С. Словарь омонимов русского языка. – М.: Сов. энциклопедия, 1974. – 448 с.

2. Кацнельсон С.Д. Типология языка и речевое мышление. – Л.: Наука, 1972. – 216 с.

3. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства. – К.: Академія‚ 2006. – 368с.

4. Кривоносов А.Т. Система классов слов как отражение структуры языкового сознания. – М.: ЧеРо, 2001. – 848 с.

5. Лаптева О.А. Речевые возможности текстовой омонимии. – 2-е изд. – М.: УРСС, 2003. – 415 с.

6. Малаховский Л.В. Теория лексической и грамматической омонимии. – М.: Наука, 1990. – 238 с.

7. Тулдава Ю.А. Проблемы и методы квантитативно-системного исследования лексики. – Таллинн: Валгус, 1987. – 205 с.

8. Шипнівська О.О. Структурно-семантичні та функціональні характеристики міжчастиномовної морфологічної омонімії сучасної української мови. – Ав. дис. … канд. філ. наук. – 10.02.01. – Київ, 2007. – 21 с.

9. Шипнівська О. О., Стариков С. В. Формування лінгвістичної бази даних граматичних омонімів на матеріалі Українського національного лінгвістичного корпусу // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. праць / Відпов. ред. д. філол. н., проф. В. В. Німчук. – К., 2006. – Вип. 14. – С. 188-194.

10. Duden. Deutsches Universalwörterbuch / Hrsg. von G. Drosdowski. – 6. völlig neu bearb. Aufl. – Mannheim / Wien / Zürich: Dudenverlag, 2006. – 1816 S.

11. Duden. Die Grammatik der deutschen Gegenwartssprache. – Mannheim / Wien / Zürich: Dudenverlag, 1995. – Bd. 4. – 864 S.

12. Lezius W. Morphologiesystem Morphy // Linguistische Verifikation. – Hrsg. von R. Hausser. – Tübingen: Niemeyer, 1996. – S. 25-35.

13. Lezius W., Rapp R., Wettler M. A Morphology-System and Part-of-Speech Tagger for German // Natural Language Processing. Results of the 3^rd KONVENS Conference. – Hrsg. Von D. Gibbon. – Mouton: de Gruyter, 1996. – S. 369-378.

14. Rapp R., Lezius W. Statistische Wortartenanotierung für das Deutsche // Sprache und Datenverarbeitung. – Nr. 25. – 2001. – S. 5-21.