Филологические науки / 3. Теоретические и методологические проблемы исследования языка

 

Данилович О.Д.

Чернівецький національний університет, Україна

 

Парадигматичні зв’язки лексико-семантичних груп прикметників у різних стилях сучасної англійської мови

                                                      

Як відомо, одиниці мови належать одночасно до двох планів: синтагма­тичного, коли їх вивчають одна відносно одної у матеріальній послідовності усередині мовного ланцюга, та парадигматичного, коли вони поставлені одна до одної у відношення можливої заміни, кожна на своєму рівні й у своєму формальному класі (пор. [1, с. 24-25]). Вивчення парадигматичних зв’язків на основі синтагматичних проводиться в сучасній лінгвістиці з використанням статистичних методів, а саме кореляційного аналізу, в роботах В.В. Левицького, В.В.Архелюк, Т.В.Венкель, Ж.Б.Черської, О.С.Лех та ін.. Проте, невивченими залишаються парадигматичні  зв’язки в публіцистичному, науковому та худож­ньо­му стилях у зіставленні, що обумовлює актуальність нашого дослідження. Мета статті – дослідити та зіставити парадигматичні зв’язки між ЛСГ прик­метників у трьох стилях, виявити на їх основі спільні та розбіжні ознаки. Об’єктом дослідження є лексико-семантичні групи (ЛСГ) прикметників у трьох стилях, предметом − зіставна характеристика парадигматичних зв’язків.

Матеріалом дослідження слугує суцільна вибірка з газетно-публіцистичних текстів англійських та американських газет (the Times, the Independent, the Guardian, the Washington Post, the New York Times, the Los Angeles Times) за період 2001-2002 рр. Усього отримано 10137 синтагм. Із наукових статей за період 2004-2006р. було зафіксовано 10100 біномів з різних галузей науки як природничих, так і гуманітарних дисциплін: фізики, космологічної фізики, атмосферної хімії та фізики, біології, математики, юриспруденції, соціології, лінгвістики, літературознавства. У художньому стилі виявлено 10134 словоспо­лу­чень прикметників з іменниками в атрибутивній та предикативній функціях з англійських та американських художніх текстів сучасного періоду з 1980 по 2005 рр.

Обчислення коефіцієнта кореляції здійснюється спеціальною комп’ютер­ною програмою шляхом введення даних про частоту вживання. Величина коефіцієнта кореляції коливається в межах від -1 до 1. Чим більша залежність між досліджуваними ознаками, тим ближче до 1 величина коефіцієнта кореляції [2, с.80]

Потрібно зазначити, що кількість сильних парадигматичних зв’язків від­різ­няється у трьох стилях. Найбільшу кількість їх демонструє художній стиль (24): ЛСГ прикметників на позначення віку, часу з ЛСГ прикметників «Поведінка та дії по відношенню до об’єкта» (0,888), ЛСГ «Вік, час» – ЛСГ «Риси характеру» (0,968), «Вік, час» – «Релігія, раса» (0,921), «Вік, час» – «Оцінка розумових здібностей людини» (0,957), «Національна приналеж­ність» – «Поведінка та дії по відношенню до об’єкта» (0,721), «Емоційний стан, почуття» – «Поведінка та дії по відношенню до об’єкта» (0,896), «Емоційний стан, почуття» – «Природний та фізичний стан» (0,897), «Емо­цій­ний стан, почуття» – «Релігія, раса» (878) тощо. У науковому стилі зафік­со­вано 20 зв’язків: «За сферою діяльності» з ЛСГ прикметників «Вар­тість, зна­чен­ня, якість, функція» (0,948); 2) ЛСГ «За сферою діяльності» з ЛСГ прик­мет­ників «Інтенсивність, міра» (0,861); 3) ЛСГ «За сферою діяльності» з ЛСГ «Оцінка об’єкту у порівнянні його з ознаками інших предметів» (0,989); 4) ЛСГ «За сферою діяльності» з ЛСГ «Швидкість» (0,906); 5) ЛСГ прикметників «Вартість, значення, якість, функція» з ЛСГ «Оцінка об’єкту у порівнянні його з ознаками інших предметів» (0,943); 6) ЛСГ прикметників «Вік, час» з ЛСГ «Температура» (0,999); 7) ЛСГ прикметників «Вік, час» з ЛСГ «Оцінка розумо­вих здібностей людини» (0,878) тощо. Найменшу кількість статистично значу­щих зв’язків відмічаємо для публіцистичного стилю (10): 1) ЛСГ прик­метників «За сферою діяльності» з ЛСГ прикметників «Вартість, значення, якість, функ­ція» (0,869); 2) ЛСГ «Національна приналежність» з ЛСГ «Адмі­ні­ст­­ративні, регіональні, класові розмежування» (0,903); 3) ЛСГ «Оцінка об’єкту щодо його форми, об’єму та величини» з ЛСГ «Просторова оцінка щодо протяжності, відстані, тривалості» (0,822); 4) ЛСГ «Оцінка об’єкту у порівнянні його з ознаками інших предметів» з ЛСГ «Швидкість» (0,847); 5) ЛСГ «Просторова оцінка щодо протяжності, відстані, тривалості» з ЛСГ «Зовнішність людини» (0,991); 6) ЛСГ «Риси характеру, звички» з ЛСГ «Поведінка та дії по відно­шенню до об’єкта» (0,845); 7) ЛСГ «Риси характеру, звички» з ЛСГ «Оцінка розумових здібностей людини» (0,922) тощо. Це говорить про те, що в художньому стилі проявляється тенденція до більшої конкуренції ознак, їх здатність одночасного вживання для характеристики об’єкту. Науковий стиль, хоча і має меншу кількість парадигматичних зв’язків, також вимагає більш повного представлення об’єкта, надаючи йому якомога більше ознак і тим самим, виокремлюючи його з кола інших об’єктів. Меншу потребу в одночасному використанні різних ознак чи їх конкурентності між собою має публіцистичний стиль. Це пояснюється його специфікою: на перший план виступає вибір чіткої, конкретної ознаки, надання стислої, найбільш вагомої інформації.

Якісна характеристика сильних парадигматичних зв’язків у трьох стилях виявила, що в них не збігається жодний парадигматичний зв’язок. Це свідчить про специфіку кожного стилю, де кореляція ознак суттєво відрізняється. Це, в свою чергу, відображає різні потреби та цілі кожного функціонального стилю.

Відмічаємо малочисельність спільних сильних парадигматичних зв’язків між стилями. Загалом наявні три парадигматичні зв’язки між публіцистичним та науковим стилями. У цих стилях спільними пріоритетними виявились ознаки порівняння характеристик осіб та предметів, швидкості, а також характеристики осіб за сферою діяльності.

У публіцистичному та художньому стилях виявлено 2 спільних пара­диг­матичних зв’язки: 1) «Риси характеру» – «Оцінка розумових здібностей люди­ни» 2) «Поведінка та дії по відношенню до об’єкта» – «Швидкість».  Можна зазначити, що публіцистичний та художній стилі об’єднують саме ті ознаки, які описують характер людини та її розум, а також характеризують її поведінку та швидкість реакцій або дій.

 Науковий та художній стилі, особливості яких накладають свій відбиток на вживання прикметників, вирізняються найбільшою кількістю спільних парадиг­ма­тичних зв’язків ЛСГ прикметників (6 зв’язків): 1) «Вік, час» – «Оцінка розу­мових здібностей людини»; 2) «Емоційний стан та почуття» – «Риси харак­теру»; 3) «Природний та фізичний стан» – «Поведінка та дії по відношенню до об’єкта»; 4) «Поведінка та дії по відношенню до об’єкта» – «Оцінка розумових здібностей людини»; 5) «Вік, час» – «Поведінка та дії по відношенню до об’єкта»; 6) «Природний та фізичний стан» – «Оцінка розумових здібностей людини».

Кожен стиль демонструє сильні парадигматичні зв’язки, які притаманні тільки йому одному, визначаючи специфіку не тільки у якісному відношенні, але й у кількісному. Найбільшу кількість таких специфічних ознак має художній стиль (18 парадигматичних зв’язків), науковий стиль відрізняється 13-ма  пара­диг­матичними зв’язками, а публіцистичний тільки п’ятьма. Це свідчить про те, що не тільки у кількісному відношенні парадигматичних зв’язків художній стиль переважає два інші стилі, але й у особливостях кореляцій порівняно з публіцистичним та науковим стилями.

У наступному дослідженні ми плануємо  вивчити парадигматичні зв’язки у ядрах трьох стилів та їх зіставлення.      

                                      

Література:

1.  Бенвенист Э. Общая лингвистика: Пер. с фр.  – М.: Прогресс, 1974. – 447с.

2. Левицкий В.В. Квантитативные методы в лингвистике. – Черновцы: Рута, 2007. – 190 с.

3.  Левицкий В.В. Семасиология. – Винница: Нова Кныга,  2006 − 512 с.

4.  Шмелев Д.Н. Проблемы семантического анализа лексики. – Москва: Наука, 1973. – 279с .