Филологические науки/7. Язык, речь, речевая коммуникация

Шумейко О.В.

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Україна

Невербальні засоби вираження емоцій в сучасній англійській мові

Людина пізнає та змінює світ, формується як особистість завдяки своїй мисленнєвій та мовленнєвій діяльності, спілкуванню природною мовою як винятковою знаковою системою.

У науковій літературі виокремлюються два основних погляди на процес спілкування. З одного боку, спілкування ототожнюється з комунікацією та тлумачиться як цілеспрямований процес інформаційного обміну між двома й більше сутностями за допомогою певної семіотичної системи [3, 552]. З іншого боку, дослідники розрізняють ці поняття. Спілкування вважається більш загальним поняттям, специфічною формою взаємодії людини з іншими членами суспільства [4; 412], а комунікація – конкретне поняття, яке розглядається в межах спілкування як смисловий та ідеально-змістовний аспект соціальної взаємодії [1, 28]. У даному випадку, процес спілкування розглядається дослідниками на трьох рівнях: комунікативному (спілкування полягає в обміні інформацією між людьми, продуктами духовної сфери, ідеями, станом свідомості, почуттями), інтерактивному (спілкування орієнтоване на організацію взаємодій між людьми, тобто їхні особистісні характеристики) та перцептивному (спілкування охоплює процес сприйняття один одного адресантом та адресатом).

Спільним для комунікації та спілкування є знаковий характер існування. Обидва процеси позначені, оформлені вербально, або невербально, а людська думка, ідея матеріалізується у формі відповідного знаку – вербального (природна мова) або невербального (наприклад, архітектура, живопис, графіка тощо).

Невербальні засоби спілкування – це елементи комунікативного коду, які мають немовну (але знакову) природу і разом із засобами мовного коду служать для створення, передавання і сприйняття повідомлень [1, 59].

Всі явища невербальної комунікації та спілкування в наукових дослідженнях поділяють на відносно самостійні галузі наукових штудій: виражальні рухи або жести (периферійні зміни, які охоплюють весь організм під час переживання емоцій) та фізіономіку (експресія обличчя та статури людини, безвідносно до виражальних рухів, яка зумовлена самою структурою обличчя, черепу, тулуба, кінцівок).

Засоби невербальної комунікації та спілкування виконують інформативну, контактну, координаційну, емотивну функції, функцію розуміння смислу повідомлення, встановлення зв’язку та функцію впливу. Емотивна функція, зокрема, полягає у збудженні необхідних емоційних переживань, тобто «обміні емоціями» між партнерами по спілкуванні та зміні власних переживань та станів.

У психології та лінгвістиці для позначення зовнішнього прояву емоцій використовуються як синонімічні наступні терміни: експресія емоцій, вираження емоцій, емоційне вираження, зовнішнє вираження емоцій, виражальні рухи, емоційні реакції. Загалом, експресія емоцій тлумачиться як сигнали та знаки (вербальні, жестові, мімічні), які інформують про емоційний стан суб’єкта [2, 558].

Класифікація невербальних засобів спілкування в психології та лінгвістиці, як правило, охоплює кінесичні (рухи тіла), просторові (організація поведінки та міжособистісної поведінки) та часові характеристики взаємодії [1, 60].

Невербальними засобами вираження емоцій в англійській мові є: жести (The priest shrugged sadly), міміка (The man grinned), постави людського тіла (Kohler, incredibly, was standing for a moment, teetering on two withered legs), хода (Kohler lunged forward), контакт очима (Langdon stared at the block, trembling), різноманітні психофізіологічні симптоми (Langdon paled; He broke into a fit of coughing). Провідна роль у даному випадку належить експресії обличчя, яка характеризує емоційний стан людини, її переживання та ставлення до оточуючої дійсності. Наприклад, дієслово to wince (скривиться) в реченні As the man drew closer, Langdon winced [5, 139] є характерним мімічним вираженням при переживанні індивідом емоції відрази та існує незалежно від мови, зберігаючи своє значення. Щодо психомоторних засобів вираження емоцій (жестів, постав тіла і т.п.), вони не мають значення поза вербального висловлювання, а тому виконують функції супроводу та підсилення (або доповнення). У зв’зку з цим, основні функції всіх невербальних засобів експресії емоцій зводяться до: повторення того, що вербально сказано; заміну частини вербального повідомлення невербальним засобом; доповнення або уточнення вербально оформленого повідомлення через невербальне; протиріччя/заперечення вербального твердження невербальним способом; наголошення на певних словах.

Отже, невербальні засоби вираження емоцій в англійській мові виконують експресивно-регулятивну роль у процесі комунікації, яка полягає у створенні психологічного контакту між партнерами, збагаченні значення слів та експресії емоцій.

Література:

1. Бацевич, Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики [Текст]: підручник /Ф.С. Бацевич. – К.: Видавничий центр «Академія», 2004. – 344 с.

2. Мещеряков Б.Г., Зинченко В.П. Большой психологический словарь. – М.: Прайм-Еврознак, 2003. – 672 с.

3. Селіванова, О.О. Сучасна лінгвістика: напрями та проблеми [Текст]: підручник / О.О. Селіванова. – Полтава: Довкілля-К, 2008. – 712 с.

4. Столяренко, Л.Д. Основы психологии [Текст] / Л.Д. Столяренко. – Ростов-на-Дону: Феникс, 2000. – 672 с.

5. Brown D. Angels and Demons: [novel] / D. Brown. – London: Corgi Books, 2001. – 620 p.