11. Психофізіологія

К.б.н. Завадська Т.В.

Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України, г.Київ, Україна

НЕЙРОДИНАМІКА ШКОЛЯРІВ В ПЕРІОД ПРОФЕСІЙНОГО ВИЗНАЧЕННЯ

Відомо, що праця повинна бути продуктивною, але не всі люди однаковою мірою спроможні опанувати певну професію. Деякі особистості швидко набувають професійних навичок та майстерності, у інших «входження до професії» триває довго, або людина зовсім втрачає інтерес до професії та переходіть до іншого виду діяльності. Ось чому актуально і важливо майже з підліткового віку визначитися з професійними інтересами, схильностями, рівнем працездатності, знань, навичками та вміннями. Наведені проблеми допомагає вирішити профорієнтація, яка спрямована на професійне самовизначення підлітків, виявлення та підтримку обдарованості, обрання оптимального виду зайнятості з урахуванням можливостей підлітка та соціально-економічної ситуації на ринку праці. Важливо саме на етапі профорієнтації підлітка визначити його психофізіологічні можливості та індивідуальні особливості, що дозволить спрогнозувати спрямованість інтересів, які обумовлені фізіологічними системами організму, перш за все - центральної нервової системи.

Для більшості молоді, яка не виявила певних здібностей або обдарованості (наприклад, музичні, математичні, художні задатки), професійна орієнтація досить часто проходить за цінностями, що існують в суспільстві, за порадою батьків, знайомих, впливом масмедіа [1]. Але вже учбова діяльність, подальше набуття професійних вмінь та навичок, знайомство з суто професійними тонкощами праці, сприйняття або не сприйняття вимог професії – все це здійснюється, свідомо або несвідомо, вже за нейродинамічними можливостями особистості. На нашу думку, досить важливим стає проведення тестування нейродинамічних властивостей дитини паралельно з профорієнтаційними заходами, тому що властивості нервової системи (НС), що створюють основу нейродинаміки, повинні визначити орієнтир на професію згідно не тільки власних бажань, але і об’єктивних показників дитини. Психофізіологічні характеристики людини, зокрема нейродинамічні, достатньо адекватно відображають професійно важливі якості і для більшості професій та мають високу прогностичність.

Мета роботи - визначити прояви властивостей НС школярів випускних класів у період професійної орієнтації, що відповідає першому етапу професійного становлення – фазі оптації. Були проведені анкетування школярів 9-х та 11-х класів на базі Бучанської школи-інтернату - 47 школярів. Перед випускниками 9-х класів даного закладу також стоїть проблема професійного вибору, і тому вони прийняли участь в дослідженнях. Аналіз результатів за критерієм Ст’юдента не виявів достовірних відмінностей між групами школярів за віком та статтю, тому всі школярі були об’єднані в одну групу.

Основною методикою послугував «Особистісний опитувальник Я. Стреляу»[5] для визначення основних властивостей нервової системи; методика „Шкала оцінок для виміру реактивності Я.Стреляу» [5,6]; опитувальник «Дослідження психологічної структури темпераменту» Б.Н.Смирнова (тест має шкалу щирості, яка дозволяє оцінити надійність отриманих результатів тестування [3]).

За результатами опитувальника Я. Стреляу з’ясовано, що більшість учнів характеризувалась високою концентрацією сили НС за збудженням – 89,4%; низька концентрація була притаманна лише 10,6% школярів. Також для більшості учнів визначена висока концентрація показника сили НС за гальмуванням – у 91,5% досліджених. Для 91,4% учнів визначена висока концентрація показника рухливості. Врівноваженими виявилися 55,3% учнів (26 осіб), неврівноваженими у бік збудження – 14,9%, неврівноваженими у бік гальмування – 29,8% (14 осіб.). Таким чином, основна більшість учнів (від 89,4 до 91,5%) характеризувалась високою концентрацією властивостей сили НС за збудженням та гальмуванням, рухливості тощо, що є ознаками сильної НС. Врівноваженість була визначена у більшості учнів (55,3%).

Відомо, що особи з ознаками сильного типу НС здатні виконувати складну, відповідальну роботу: наприклад, за пультом управління або проводити складні медичні операції протягом декількох годин, і при цьому бути готовими до екстрених ситуацій, зберігати самовладання та приймати правильне оптимальне рішення в умовах дефіциту часу. Професій, що супроводжуються виникненням складних та небезпечних ситуацій, не так і багато: це пожежники, льотчики-випробувачі, шахтарі, авіадиспетчери, хірурги, рятувальники та інші. Але в той же час адекватність дій професіонала в екстремальної ситуації залежить досить часто також від досвіду та стажу праці. Людина з ознаками слабкої нервової системи характеризується слабкою витривалістю НС, але такий недолік компенсується такими позитивними якостями, як висока слухова, зорова, рухова чутливість, точність окоміру. Наведені властивості стосуються, перш за все, професій, пов’язаних з інструментами, радіоелектронними приладами так інше. Е.А.Голубєва [2] підкреслює важливу роль слабкості НС щодо формування комунікативних властивостей, спілкування, що є важливою складовою педагогічних здібностей та здібностей до тих професій, в яких головним є взаємовідносини з іншими людьми, спілкування, тобто в професіях типу «людина-людина».

Рухливість – інертність та лабільність нервових процесів розуміється як комплекс всіх часових характеристик функціонування НС, до яких можна застосувати категорію швидкості. Коло професій, що потребують дуже високої швидкості виконання роботи, достатньо вузький (музиканти, жонглери), але при обранні професії потрібно враховувати швидкісні показники протікання нервових процесів. Наприклад, професія диспетчера або продавця (професія типу «людина-людина») скоріше буде засвоєна «лабільними» людьми, оскільки потребує постійного переключення уваги, швидкого реагування. «Інертним» потрібні більш спокійні робочі місця, в яких рідко змінюється алгоритм праці і не потрібно приймати рішення в умовах обмеження часу.

Як вже зазначалось, реактивність [6] впливає на регуляцію поведінки, визначає поріг чутливості та працездатність або витривалість. Тестування довело, що більшість учнів (73,9% - 34 особи) належать до групи з середнім показником реактивності (значення показника від 20 до 30 балів), що свідчить про середню ступень працездатності даної вибірки учнів. Низька реактивність, що відповідає високої активності та високої працездатності, визначена лише для 11 учнів – 21,7%; і тільки 1 учень мав високу реактивність, що відповідає низької працездатності. Середній рівень працездатності представленої групи школярів показав недостатній рівень наполегливості до праці, певну байдужість, що можливо пояснити вихованням у школі-інтернаті, коли правила поведінки та життя обумовлені умовами буття.

Визначення темпераментальних особливостей було проведено за опитувальником Б.Н.Смірнова [3]. В таблиці наведений кількісний та відсотковий розподіл досліджених учнів за показниками, збільшення балів від мінімального значення до максимального (згідно методиці) обумовлює зміну полярності властивості, що позначено зверху та знизу в таблиці; середні значення свідчать про однаковість проявів властивостей темпераменту. Тестування показало, що за показником «екстраверсія-інтроверсія» більшість учнів – 59,6% - мають ознаки високої та дуже високої екстравертованості, що свідчить про відкритість цієї групи досліджених; 21,3% школярів виявили тенденцію до рівноваги прояву цієї властивості темпераменту, а 19,1% учнів були віднесені до групи інтровертів. За Г.Юнгом екстраверти відкриті, комунікабельні; діють під впливом моменту, схильні до ризику; їм притаманне постійне витрачання себе – що є позитивною рисою людини в професії гуманітарного типу [3].

Стосовно показника «ригідність-пластичність», то в даній групі школярів більшості притаманні ознаки ригідності – 51,1%, тобто учні не готові до сприйняття нового, пасивні в навчанні; «пластичними» виявилися лише 12,8%, які характеризуються легкою здатністю до змін. Середні значення, коли прояви ригідності врівноважуються пластичністю, були притаманні практично третині групи – 36,1%. Більшість учнів – 51,1% - характеризувалась високою емоційною збудливістю, що є характерною ознакою учнів даного віку. У 38,3% обстежених учнів визначений середній темп реакції; висока та дуже висока пасивність характеризувала 40,4% учнів, що також не є позитивною оцінкою даної групи учнів, оскільки набуття професіоналізму завжди залежить від активності та наполегливості людини, її небайдужості до майбутньої професії.

Таблиця розподілу учнів за групами прояву властивостей темпераменту (опитувальник Б.Н. Смірнова).

	Учні – оптанти N = 47 чол.
Ступінь прояву властивості	інтроверсія		пластичність		емоційна. стійкість		неквапливість		пасивність
	кількість	%	кількість	%	кількість	%	кількість	%	кількість	%
дуже висока	1	2,1	1	2,1	4	8,5	5	10,6	7	14,9
висока	8	17	5	10,7	9	19,2	10	21,3	12	25,5
середня	10	21,3	17	36,1	10	21,2	18	38,3	18	38,3
висока	15	31,9	18	38,3	20	42,6	14	29,8	5	10,6
дуже висока	13	27,7	6	12,8	4	8,5	-	-	5	10,6
	екстраверсія		ригідність		емоційна збудливість		швидка реакція		активність

Таким чином, обстеження учнів 9-11 класів, які знаходяться на етапі визначення напрямку професійної діяльності (після 9-го класу передбачається можливість вступу учнів в середні професійно-учбові заклади) або на етапі оптації, показали, що більшість досліджуваних характеризується ознаками сильної НС за збудженням та гальмуванням, високою рухливістю та врівноваженістю нервових процесів; середнім рівнем працездатності. За властивостями темпераменту основній більшості даної вибірки учнів притаманні висока ступінь екстравертованості, ригідності, емоційної збудливості, середній темп реакції, низький темп активності, що відповідає психофізіологічним особливостям юнацького віку. Можливо, юнацький нігілізм до виконання обов’язків обумовлює ригідність та пасивність учнів.

Співставлення отриманих даних з результатами анкетування щодо визначення мотивів вибору професії та майбутньої професійної спрямованості учнів визначили кореляційні зв’язки між показниками стану нейродинаміки та результатами анкетування, відмічені зв’язки лише з типом професійної спрямованості особистості на основі аналізу досліджуваними переваг різних видів діяльності за методикою Е.А.Клімова [4]. На підставі анкетування даної вибірки учнів з’ясувалося, що напрямок професій «людина-природа» створює зворотні кореляції з показником сили НС за збудженням (r = -0,362, p < 0,05), рухливістю нервових процесів (r = -0,342, p < 0,05), врівноваженістю нервових процесів (r = -0,345, p < 0,05) та темпом реакції (r = -0,358, p < 0,05); також зворотній кореляційний зв'язок з достовірністю p < 0,01 з показником «екстраверсія-інтроверсія» (r = -0,459). Напрямок професій «людина-техника» корелював з показником темпу реакції та активністю.

Не зменшуючи роль проявів властивостей НС, слід зазначити, що формування професійних навичок пов’язане з багатьма властивостями особистості та визначається всіма ієрархічними рівнями індивідуальності. Наприклад, відмічені кореляційні зв’язки між стилем діяльності та тривожністю та вольовими якостями; стиль діяльності спортсмена деяких видів спорту залежить від морфо-функціональних показників або швидкісно-силових якостей [4]. Нейродинаміка людини виявляється не лише в зовнішньої поведінці та руховій активності, але й в мозковій діяльності, в загальній працездатності через темперамент та характер особистості. В масових професіях, при навчанні особливості НС впливають на діяльність, але не визначають її кінцевого результату, тому що одні властивості можуть бути компенсовані за рахунок інших властивостей психіки. Нейродинамічні особливості людини входять до цілісної системи психофізіологічного забезпечення діяльності, мають впливові прямі та зворотні зв'язки з психічною сферою людини та її фізичним здоров’ям. Було встановлено зв'язок успішності навчання школярів з лабільністю НС: більш висока успішність відмічалась у осіб з високою лабільністю НС. Учні з поганою успішністю навчання більш часто характеризувалися слабкою НС в поєднанні зі зниженим обсягом уваги короткотривалої пам’яті, більшою стомлюваністю [5]. Крім того виявлено, що саме у професійній освіті визначаються найбільш стійкі зв’язки успішності навчання з типологічними особливостями властивостей НС, що пояснюється позитивною мотивацією отримання професії.

На підставі проведеного дослідження можна зробити такі висновки:

1. Учні старших класів даної вибірки, які обирають професію та знаходяться на стадії оптації, характеризуються ознаками сильної нервової системи та високої рухливості нервових процесів, середнім рівнем працездатності, що є достатньою умовою для успішної навчальної діяльності на шляху до оволодіння професією.

2. Більшості учням притаманна екстравертованість, висока емоційна збудливість, висока пасивність, що відповідає психофізіологічним особливостями юнацького віку.

3. Відмічений інтерес учнів до напрямку професій «людина-природа» та «людина-техника».

Л і т е р а т у р а.

1. Волков Б.С. Основы профессиональной ориентации: учеб. пособие для вузов /Б.С.Волков. – М.: Академический Проект, 2007. – 333 с. – (Gaudeamus).

2. Голубева Э.А. Комплексное исследование способностей //Вопросы психологии. – 1986. - №5. – с.

3. Ильин Е.П. Психология индивидуальных различий. – СПб.: Питер, 2004 – 701 с. (Серия «Мастера психологии») – c. 464-466.

4. Климов Е.А. Психология профессионального самоопределения. – Ростов-на-Дону: Изд-во «Феникс».- 1996. – 512 с.

5.Семиченко В.А. Психологія: Темперамент. – Київ-Полтава: „Форміка”, 2001. – 168 с.

6. Стреляу Я. Роль темперамента в психическом развитии – М.: Прогресс, 1982 -232 с.