Психология и социология/8. Педагогическая психология

К.психол.н. Царькова О.В.

Мелітопольський державний педагогічний університет

імені Богдана Хмельницького, Україна

Забезпечення позитивної динаміки самоактуалізації особистості старшокласників

Одне з завдань сучасної школи полягає у формуванні особистості, яка психологічно, морально та практично була б готова активно та творчо включатись в різноманітні сфери життя суспільства. Тому актуальним є питання самоактуалізації особистості старшокласників.

Проблема самоактуалізації особистості має в психології не дуже велику, але досить яскраву історію. Цю проблему почали розробляти лише в післявоєнний час, але вже до кінця 60-х рр. вона «стала невід'ємною частиною інтелектуального ландшафту Заходу».

Дослідженню проблем саморозвитку, самоактуалізації і самореалізації особистості присвячені роботи представників гуманістичної психології - А.Маслоу, К.Роджерса , Г.Олпорта, В.Франка та інших [5-7].

У доповіді Асоціації гуманістичної психології вказується на те, що із самого початку гуманістична психологія займалася вивченням тих здібностей і можливостей людини, до яких не зверталися ні психоаналіз, ні біхевіоризм, а саме – любов, творчість, „Я”, розвиток, реалізація можливостей, вищі цінності буття, становлення, спонтанність, смисл, досвід, психічне здоров’я та ін. Це психологія, метою вивчення якої є здоровий творчий індивід [4].

Гуманістична психологія підкреслює значення власної творчої активності суб’єкта і досліджує умови, що сприяють її розгортанню [3].

Основи гуманістичної психології були закладені в екзистенціальній філософії, розробленої такими європейськими мислителями й письменниками, як Ф.Брентано, М.Бубер, Е.Гуссерль, А.Камю, С.К’єркегор, Л.Шестов, М.Гайдеггер, Ж-П. Сартр, К.Ясперс та ін.

Теорії самоактуалізації А. Маслоу і К. Роджерса давно переступили границі психологічної науки і впливають на розуми сотень тисяч і мільйонів людей, незважаючи на те, що методологічні вади цих теорій, проаналізовані у вітчизняній літературі, приводять окремих авторів до висновку про провал теорій самоактуалізації.

На сьогоднішній день проблема самореалізації особистості є недостатньо дослідженою, особливо коли йдеться про експериментальне вивчення даної проблеми. Питання професійного та особистісного самовизначення, самореалізації внутрішнього потенціалу особистості, її самоактуалізації набувають найбільшої актуальності в юнацькому віці, особливістю якого є усвідомлення власної індивідуальності, неповторності, несхожості на інших. Саме в юнацтві людина робить найважливіші життєві вибори, які започатковують її індивідуальну долю, її життєвий шлях [1,2].

Об’єктом нашого дослідження постає процес становлення, формування та розвитку особистості в юнацькому віці.

Предметом дослідження виступають психологічні особливості і фактори, що сприяють позитивній динаміці самоактуалізації особистості старшокласників.

Мета дослідження полягала у визначенні психологічних особливостей формування значущих якостей особистості та факторів, що сприяють позитивній динаміці її самоактуалізації і самореалізації в юнацькому віці.

Для досягнення поставленої мети був проведений теоретичний аналіз наукових джерел за темою дослідження; визначені фактори, що впливають на формування особистості; виявлені основні прояви самоактуалізуючої особистості.

Наше емпіричне дослідження проводилось на базі ЗОШ № 23 м. Мелітополя, Запорізької обл.,Україна з вересня 2009 року по лютий 2010 року. Репрезентативна вибірка, результати якої лягли в основу оцінки самоактуалізації особистості, склала 26 учнів 10-го класу (віком 15-16 років). Для проведення експерименту клас було поділено на дві підгрупи, у кожній по 13 учнів. Принцип поділу: за алфавітом. Група А була контрольною, а учні групи Б приймали безпосередню участь у експерименті. Для проведення дослідження була складена програма, яка включала ігри та вправи для розвитку основних показників самоактуалізаціїї особистості старшокласників. Нами були використані наступні методики: “Самооцінка творчого потенціалу”, “Готовність до саморозвитку”, “Діагностика самоактуалізації особистості”[5,8]. Діагностування обох груп учнів проводилось двічі.

Після проведення розвиваючої роботи середні показники за всіма методиками збільшились (Таблиця 1).

Таблиця 1

Зведена таблиця результатів

№ п/п	Назва методики	Середні величини
		Початкове обстеження	Контрольне обстеження
1.	Самооцінка творчого потенціалу	40,5	42,6
2.	Готовність до саморозвитку	9,3	9,5
3.	Діагностика самоактуалізації особистості: Ø орієнтація у часі Ø ціннісні орієнтації Ø уявлення про природу людини Ø пізнавальна потреба Ø креативність Ø підтримка Ø спонтанність Ø сензитивність Ø аутосимпатія Ø контактність Ø гнучкість поведінки	7,2 9,7 8,7 6,5 6,2 7,5 6,9 8,0 8,8 6,5 8,1	7,5 9,8 9,0 7,1 6,5 7,7 7,2 8,3 9,3 6,8 8,2

Підводячи підсумки проведеної роботи можна сказати, що самоактуалізація особистості є складним та неоднозначним утворенням. Аналізуючи прояви самоактуалізації старшокласників ми можемо відмітити, що найбільш вагомими є такі складові як пізнавальна потреба, аутосимпатія, уявлення про природу людини, сензитивність. Відносно менше проявляються такі властивості як гнучкість поведінки, ціннісні орієнтації. В результаті проведеної нами роботи збільшились середні показники самооцінки творчого потенціалу учнів та зросли показники готовності до саморозвитку.

Література

1. Кон И.С. Психология ранней юности: Кн. для учителя. - М.: Просвещение, 1989. - 255 с.: - ил. – (Психол. наука – школе).

2. Кон И.С. Психология юношеского возраста: (Проблемы формирования личности). Учеб. пособие для студентов пед. ин-тов. - М.: Просвещение, 1979. - 175 с.

3. Психологія особистості: Словник-довідник /За редакцією П.П.Горностая, Т.М.Титаренко. – К.: Рута, 2001. – 320 с.

4. Роджерс К.Р. Взгляд на психотерапию. Становление человека: Пер. с англ. /Общ. ред. и предисл. Исениной Е.И. – М.: Издательская группа «Прогресс», «Универс», 1994. – 480 с.

5. Семиченко В.А. Психология личности, Киев, 2001. – 426 с.

6. Теории личности /Л.Хьелл, Д.Зиглер. – 3-е изд. – СПб.: Питер, 2003. – 608 с.

7. Фейдимен Дж., Фрейгер Р. Абрахам Маслоу и психология самоактуализации //Гуманистическая и трансперсональная психология: Хрестоматия /Сост. К.В.Сельченок. – Мн.: Харвест, М.: АСТ, 2000. – С. 306-342.

8. Фетискин Н.П., Козлов В.В., Мануйлов Г.Н. Социально-психологическая диагностика развития личности и малих групп. – М., Изд-во Института Психотерапии, 2002. – 490 с.