Психологічні науки /8.Педагогічна психологія

 

 

Студентка п’ятого курсу

Лапій Х.О.

Мелітопольський державний педагогічний університет

 імені Богдана Хмельницького

Психолого – педагогічні закономірності вивчення феномену гендерної агресивності серед студентів першого курсу

             До постановки проблеми.  Проблема агресивності набуває особливої гостроти та актуальності в студентському віці, коли відбувається інтенсивне становлення життєвої позиції, переосмислюються суспільні та духовні цінності, а зустріч з невизначеним майбутнім загострює амбівалентність думань, почуттів, рис характеру юнаків та дівчат. Актуальність теми дослідження визначається також тим, що в останні роки збільшилася кількість злочинів, які скоєні молоддю, збільшилася кількість групових бійок, які носять жорстокий характер. Крім цього, в певної частини молоді спостерігається поглиблення агресії в бік зростання жорстокості, цинізму, збільшення числа злочинів, які скоюються під впливом ситуативних імпульсивних поведінкових реакцій і характеризуються неадекватністю приводу і міри заподіяної жертві шкоди [1, с.77].

         Аналіз стану розробленості проблеми в спеціальній літературі. Проблематика агресії| та агресивності| займає| істотне місце| в|у| психологічній| науці| (З.Фрейд, А.Басс, А.Бандура, С.Берковітц, К.Лоренц та ін.).Агресивність у|у| віковому| аспекті| аналізують| Н.В.Алікіна, А.Бандура, О.Б.Бовть, К.Бютнер, С.Л.Колосова, О.О.Мізерна, В.Ф.Моргун, Г.Паренс, А.О.Реан, К.В.Седіх, Л.М.Семенюк, Р.Стауб, І.О.Фурманов [2, с.121].

Проблематикою роботи виступає проблема  вивчення та прояву агресивної поведінки серед студентів першого курсу та її гендерний характер.

Основна мета роботи – полягає в теоретичному та емпіричному вивченні  особливостей гендерних відмінностей прояву агресивності у студентів першого курсу.

Матеріали експериментального дослідження.

Діагностичне дослідження з проблеми вивчення феномену агресивності  ті її гендерного характеру серед студентів першого курсу проводилось серед студентів першого курсу Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького соціально – гуманітарного  та природно – географічного факультету. Вибірку склали  80  студентів першого курсу (вік 17 – 19 років).

Як діагностичний інструментарій була вибрана наступна|слідуючі| методика:

Визначення інтегральних форм комунікативної агресивності (В.В. Жваво).Діагностика студенток показала, що 30% дівчат мають невисокий рівень комунікативної агресивності, 42,5% - середній рівень, 27,5% - збільшений рівень. Такі рівні, як дуже низький і дуже високий не спостерігалися ні у кого. Результати діагностики студенток представлені в таблиці 1.

                                                                                                                                   Таблиця 1.

Показники прояву|вияву| інтегральних форм комунікативної агресивності у студенток першого курсу

 

Рівні

Інтегральних форм комунікативної агресивності

 

Результат (у %)

 

Дуже низький

 

0

Невисокий

 

30

Середній

 

42,5

Збільшений

 

27,5

Дуже високий

 

0

 

Діагностика студентів хлопців|хлопців| показала, що 15% парубків|хлопців| мають дуже низький рівень комунікативної агресивності, 32, 5% - невисокий рівень, 35% - середній, 17,5% -  збільшений| рівень. Результати діагностики відображують|відображають| в таблиці 2.     

Таблиця 2.

Показники прояву|вияву| інтегральних форм комунікативної агресивності у студентів першого курсу

Рівні інтегральних форм комунікативної агресивності

Результат (у %)

 

Дуже низький

15

Невисокий

35

Середній

32,5

Збільшений

17,5

Дуже високий

 

0

 

        Висновки. Таким чином, аналізуючи особливості гендерних проявів|виявів| агресивності у студентів першого курсу, можна констатувати деякі відзнаки: у дівчат домінує середній рівень комунікативної агресивності, що виражається в спонтанності, деякої анонімності та слабкою здатністю до гальмування, тоді як у хлопців домінує невисокий рівень комунікативної агресивності|відмінності|, який буває обумовлений спонтанною агресією та поєднань з невмінням переключати агресію на діяльність та неживі об'єкти. Отримані дані підтверджують припущення щодо існування тендерних відмінностей в прояві агресивності.

         Перспективами подальших досліджень в данній області є розробки експериментально - методичної бази дослідження феномена агресивності.

Література:

1.Возрастные особенности психического развития детей. / Под ред. И.В. Дубровиной, М.И. Лисиной. - М.: Академия, 1992. - 532 с.

2.Паренс Г. Агрессия наших детей / Г. Паренс. - М.: Лайнер, 1997. - 365с.