Психология и социология/8.
Педагогическая психология
старший викладач
Денисов Ігор Геннадійович
Мелітопольський державний
педагогічний університет
імені Богдана Хмельницького,
Україна
Основи процесу
професіоналізації психологів в період отримання вищої освіти
У сучасному суспільстві сформувались
численні очікування і запити, задовольнити які може тільки психологія як наука
і практична дисципліна. Підготовка психологів проводиться у всіх вищих
навчальних закладах, що готують спеціалістів з гуманітарних спеціальностей. Причиною
популярності цієї професії є потреба суспільства в психологічно компетентних
фахівцях. Найбільшою вона є у сфері освіти, охорони здоров’я, армії, міліції,
державних структурах, кадрових агенціях. Зросла
потреба звернення людей за психологічною допомогою не тільки у складних
життєвих ситуаціях, а й під час тяжких захворювань [5, с. 141].
Природно, що поява
професіоналів у галузі психології повинна бути забезпечена новою системою
професійної підготовки, що продуктивно працює. Нова система фахової підготовки покликана сформувати відповідний досвід майбутнього суб’єкта
професії, тому що із зростанням кількості випускників психологічних факультетів
помітніше стають і деякі недоліки в ній. Всі ці факти і
зумовлюють актуальність нашого дослідження.
Сьогоденний стан системи фахової підготовки психологів
характеризується наявністю протиріч, основними з яких, на наш погляд, є
наступні:
- між абстрактним характером предмета навчальної
діяльності і реальним предметом майбутньої професійної діяльності;
- між
виконавчою, репродуктивно-пасивною позицією
студента у навчанні (активність у відповідь на запитання та завдання
викладачів) та ініціативною позицією фахівця у трудовій діяльності;
- між опорою в
традиційному навчанні на процеси сприймання, уваги, пам’яті та вимогами
соціальної практики до особистості фахівця, перед усім, до його професійної
свідомості;
- між
відсутністю навчальних дисциплін, що спрямовані на розвиток професійного
мовлення майбутніх психологів, і необхідністю володіння їм як основним засобом
психологічного впливу у професійній діяльності;
- між
диференціацією викладання всіх навчальних дисциплін у вищому навчальному
закладі й необхідністю їх інтеграції відносно кінцевих цілей навчання та майбутньої професійної
діяльності [5;6].
Існує також багато
питань, що
до особистості фахівця-психолога, які чекають на своє психологічне рішення. Осягнути сутність професійної свідомості означає усвідомити
її природу, відповісти на питання, в чому вона виражається, що робить проблему
професійної свідомості актуальною, як вона функціонує, які умови сприяють
формуванню професійної свідомості.
Традиційним
предметом досліджень у галузі психології професійної освіти та педагогічної
психології було вивчення, описання, систематизація різних видів професійної
діяльності з точки зору вимог, що висуваються до суб’єкта діяльності. Достатньо
повно описані особливості праці, зміст і основні види професійної діяльності,
професійні навички та вміння, розробляються проблеми діагностики
працездатності, професійний потенціал фахівця (В.А.Бодров, М.Ю.Варбан, В.М.Духневич, О.П.Єрмолаєва, Є.М.Іванова,
З.Г.Кісарчук, Є.А.Климов, І.П.Маноха, Л.М.Митіна, Г.С.Нікіфоров, А.Н.Новиков,
Б.А.Федоришин) [1;4;5;10;11].
У центрі
уваги дослідників знаходяться професійно важливі якості особистості психолога
(О.Ф.Бондаренко, М.В.Молоканов, В.Г.Панок, Н.І.Пов’якель, Е.С.Романова,
Н.В.Пророк, Н.В.Чепелєва О.В.Швачко) особливості процесу професіоналізації
психологів, (Ж.П.Вірна, С.Д.Максименко, Л.М.Митіна, С.Е.Пиняєва, Н.В.Андрєєв,
О.Н.Родіна, П.Н.Прудков, Є.В.Чорний) професійне становлення особистості та
професійне самовизначення, яке являє собою один з аспектів становлення
професійної свідомості (М.Ю.Варбан, М.Р.Гинзбург, Є.А.Клімов, Г.С.Костюк,
Т.В.Кудрявцева І.Н.Семенов, С.Ю.Степанов, В.Ю.Шегурова, О.Р.Фонарьов) [7].
Чимало
наукових публікацій висвітлюють теоретичні й методичні засади підготовки
психологів на етапі їх професіоналізації у післяпідготовчий період
(Г.С.Абрамова, Ю.Є.Альошина, С.В.Васьковская, П.П.Горностай, Н.Ю.Журавльова,
З.Г.Кісарчук, О.А. Ліщінська, О.Ю.Осадько, Л.О. Пінчукова, С.І.Підмазин) [3].
У
дослідженнях, що присвячені психології освіти, спостерігається зміщення
дослідницького інтересу від розробки та описання нормативних моделей
особистості та діяльності фахівця до дослідження професійної свідомості та
самосвідомості суб’єкта діяльності (О.Ю.Артем’єва, О.Р.Бондаренко, Т.М.Буякус,
М.Ю.Варбан Є.І.Ісаєв, С.Г.Косорецький, В.І.Слободчиков, Н.О.Кучеровська,
Д.О.Леонтьєв, Л.М.Митіна, Н.І.Пов’якель, Д.В.Ронзін, О.Є.Сапогова) [3;6;8].
Професійна
свідомість психолога досить рідко виступала як самостійний предмет
цілеспрямованого дослідження (Т.В.Акопов, О.Ю.Артем’єва, І.Б.Ханіна,
А.І.Зеличенко, Г.І.Степанова, Н.О.Кучеровська)[2].
Разом із тим,
саме професійна свідомість виявляється основним вузлом, де зосереджено
розбіжності між практикою підготовки фахівця та його конкретною професійною
діяльністю. Але для того, щоб психологічний концепт “професійна свідомість”
повною мірою став основою сучасної системи професійної підготовки, необхідно
вирішити ряд достатньо складних теоретико-методологічних, емпіричних та
методичних завдань.
Таким чином, ми
визначаємо важливу теоретико-методологічну й практичну наукову проблему, яка полягає
у новому теоретичному осмисленні й емпіричному дослідженні розриву, що існує
між необхідністю формування цілісної професійної свідомості практичного
психолога в процесі підготовки та способом організації навчального процесу.
Проблема полягає також у відсутності розроблених моделей професійної свідомості
і, зокрема, структурно-функціональної моделі професійної свідомості практичного
психолога.
Мета нашого
дослідження полягає у тому, щоб на основі структурно-функціонального та
динамічного аналізу виявити специфіку становлення професійної свідомості
студентів-психологів у вищому навчальному закладі, представити модель
формування професійної свідомості практичних психологів і розробити психолого-педагогічні засоби її реалізації в умовах
навчального середовища.
Для реалізації завдань дослідження нами підібрано
комплекс теоретико-емпіричних методів: теоретичних (теоретико-методологічний
аналіз сучасного стану досліджуваної проблеми, експериментально-генетичний
метод); емпіричні методи дослідження (активні методи навчання, анкетування,
експертне оцінювання, спостереження, математико-статистичні методи). Ми передбачаємо, що отримані результати
дозволяють розробити систему практичних заходів, що спрямовані на оптимізацію
змістовних та формальних характеристик процесу формування
професійно-особистісної свідомості студентів-психологів; запропонувати засоби
інтеграції набутих знань і вмінь, що здійснюється шляхом відпрацювання
імітаційних моделей, які відображують зміст учбово-професійних задач і
вирішуються у спеціально організованому навчальному середовищі; на підставі
дослідження розробити й впровадити у навчальний процес підготовки майбутніх
фахівців психологічні рекомендації, метою яких стане зближення сучасного
наукового знання, інтелектуально-концептуальних можливостей окремих наук та
практики, взаємопроникнення ряду дисциплін навчального плану, а також
проектування технологій майбутньої
професійної діяльності.
ЛІТЕРАТУРА
1.
Горностай П.П.
Формирование психологической готовности старшеклассников к педагогической
деятельности: Дис... канд.психол.наук. –
К., 1988. – 149 с.
2.
Дьяченко М.И.,
Кандыбович Л.А. Психологические проблемы готовности к деятельности. – Минск, 2008. –
175 с.
3.
Иванова Т.В. Особенности
развития психологической готовности студенчества к педагогической деятельности:
Автореф. дисс... канд. психол. наук. –
М., 1983. – 204 с.
4.
Ковалев А.Г. Психология
личности. – М., 2003. – 391 с.
5. Крайг Г. Психология развития. – СПб.: Питер, 2008. – 992 с.
6. Овчарова Р.В. Технологии практического психолога образования. – М.: ТЦ «Сфера», 2003. – 448 с.
7.
Орлов Ю.М.
Потребностно-мотивационные факторы эффективности учебной деятельности студентов
вуза: Автореф. дис... д-ра психол. наук. –
М., 1984. – 33 с.
8. Почебут Л.Г., Чикер В.А. Организационная социальная психология. – СПб.: Речь, 2005. – 298 с.
9.
Психологические проблемы самореализации
личности. Вып. 4 / Под ред. Е.Ф.Рыбалко, Л.А.Коростылевой. – СПб., 2002. – 252
с.