Психологія і социолгія/5. Педагогічна психологія

Студентка 4 курсу соціально-гуманітарного факультету Завгородня Д.С.

Мелітопольський державний педагогічний університет ім. Богдана Хмельницького, Україна

Стресостійкість старшокласників як умови їх професійного самовизначення

До постановки проблеми. У сучасних умовах життя старшокласники до моменту закінчення основної школи не завжди в змозі вибрати професію і пов'язаний з нею подальший шлях навчання. Як наслідок багато хто з них тривожний, емоційно напружений, бояться зробити який-небудь вибір і тому здійснюють при цьому невірний вибір. Інші ж, не задоволені своїми справжніми успіхами в школі, прагнуть швидше її закінчити, але що буде потім, їм неясно і вселяє побоювання. Необхідно підкреслити, що спрямованість в майбутнє лише в тому разі робить благотворний вплив на формування особистості зростаючої людини, коли у нього є відчуття задоволеності сьогоденням. Підліток повинен прагнути в майбутнє не тому, що йому погано в сьогоденні, а тому, що в майбутньому жити буде ще цікавіше.

Процес вибору професії є|з'являється| одним з найважливіших|поважних| періодів в житті старшокласників, вимагає від них максимального зосередження своїх зусиль і ухвалення|приймання| відповідальності за свій вибір, що обуславлює| схильність старшокласників до впливу стресових ситуацій, а ефективність їх вибору і подальшого|дальшого| самовизначення залежить від ступеня|міри| їх стресостійкості|.

Аналіз стану розробленості проблеми в спеціальній літературі. У вітчизняній і зарубіжній літературі дуже часто вчені зтикаються з проблемою стресу та стресостійкості. Психологічною стороною стресу займалися такі видатні учені, як Ж. Годфруа, І.С. Кон, Б.М. Коган, С.Л. Рубінштейн, К.В. Судаків. Універсальну концепцію стресу розробив і довів Р. Сельє. Слід зазначити також Дж. Мейсона (проаналізував теорію стресу), С.В. Суботіна, К.К Платонову, В.Л. Маріщук (що вивчали проблеми стресостійкості особистості) [5, с.346].

Професійне самовизначення, його поняття, принципи, зміст|зміст| досліджували В.І. Журавльов, А.Я. Журкина, Н.Е.Касаткина, Л.І.Кундозерова, А.М.Кухарчук, В.А.Поляков, Н.С. Пряжников, В.Д. Симоненко, А.Б. Ценципер, С.Н. Чистякова, Т.І. Шалавіна та ін. Суть|єство| соціального самовизначення, саморозвитку школярів, роль школи і інших соціальних інститутів у формуванні соціального самовизначення відображені|відбивати| в роботах О.С. Газмана, М.Р. Гинзбурга, Г.В. Данілової, Т.З. Мальковської, Т.В. Машарової, А.В. Мудріка, В.Ф. Сафіна та ін. Психологічне обгрунтування соціального і професійного самовизначення школярів висвітлене в роботах учених К.А. Абульханової-Славськой, Б.Г. Ананьева, Л.І. Божовіч, Е.А. Клімова, А.Н. Леонтьева, С.Л. Рубінштейна, П.А. Шавіра і ін. [ 4 ].

Теоретичні та практичні питання формування професійного самовизначення старшокласників знайшли віддзеркалення|відбиття| в роботах останніх років. С.А. Боргояков, Н.А.Заруба, І.В.Тімоніна, І.Д.Чечель і ін. розробляють проблему професійного самовизначення інноваційних освітніх закладів з|із| профільним навчанням|вченням|. Питання формування готовності до самовизначення знайшли освітлення в роботах Л.А. Амірової, М.Ю. Бугакової, Н.В. Кирій, Л.В.Мальцевої, А.В. Мордовської, С.Е.Моторної [ 3 ].

На думку Л.М. Мітіної, основними чинниками|факторами| професійного самовизначення є|з'являються| активність особистості|особистості|, її потреба в самореалізації, усвідомлення і необхідність зміни власній особистості|особистості|, перетворення свого внутрішнього світу і пошук нових можливостей|спроможностей| | професійної праці. Від того, на скільки усвідомленим виявиться процес професійного самовизначення, багато в чому залежить життєвий шлях|дорога| особи|особистості|стості в подальшому [1, с. 89 ]. Не дивлячись на|незважаючи на| наявність великої кількості літератури по питаннях професійного самовизначення і стрессоустойчивости| особистостості|особистості|, проблема діагностики стресостійкості| старшокласників в період професійного самовизначення залишається до кінця не досить|достатньо| вивченою.

Проблематикою роботи виступає професійне самовизначення, яке у ряді випадків є стресогенним чинником в житті старшекласників.

Основна мета роботи - виявлення психолого-педагогических особливостей і причин переживання стресу старшокласниками в період професійного самовизначення.

Матеріали експериментального дослідження. Експериментальне дослідження було проведене на базі Василівської ЗОШ № 3 в період 2009-2010 навчального року. Вибірка склала 30 чоловік (учні 11-А класу). В процесі проведення дослідження випробовуваним була запропонована методика «Вивчення статусів професійної ідентичності» [2]. Після обробки результатів були отримані наступні результати. Для 51% учнів характерний стан мораторію (криза вибору). Це ті старшокласники, які досліджують альтернативні варіанти професійного розвитку і активно намагаються вийти з цього стану, прийнявши осмислене рішення відносно свого майбутнього. 37% учнів мають сформовану професійну ідентичність - (які пройшли через «кризу вибору» і самостійно сформували систему знань про себе і свої професійні цінності, цілі і життєві переконання). 7,1% мають нав'язану ідентичність - це вибір професії не самостійний, а прислухавшись до думки авторитетів: батьків або друзів. 4,9% мають невизначену ідентичність – стан характерний для учнів, які не мають міцних професійних цілей і планів і при цьому не намагаються їх сформувати, збудувати варіанти свого професійного розвитку. Результати методики надані в мал.1.

Мал.1. Показателі професійної ідентичності

За допомогою «Тесту на самооцінку стресостійкості особистості», ми отримали дані про рівень стресостійкості старшокласників (мал.2).

Мал.2. Показники стресостійкості| старшокласників

Таким чином, виходячи з приведеної діаграми видно|показний|, що 40% респондентів мають високий рівень стресостійкості| (ця група досить|достатньо| стійкі до дії стресових чинників|факторів|, у тому числі і ситуацій, пов'язаних з вибором професії), 30% - мають ледве|трохи| вище середнього, 25,4% - вище середнього, 4,6% мають середній рівень стресостійксті| (ця група випробовуваних зазнають деякі труднощі при зустрічі із|із| стресовими ситуаціями, проте|однак| готові до їх подолання|здолання|), при цьому, слід відмітити й позитивну тенденцію, низький рівень стресостійкості| не був виявлений.

Також в ході експериментального дослідження був використаний опитувальник «Втрати і придбання персональних ресурсів» (ОВПР). Даний опитувальник поділений на дві шкали: ступінь переживання за шкалою «Оцінка втрат». За даною шкалою були отримані наступні результати: 55,5% старшокласників мають середній ступінь переживання, 25,5% - низьку і 19% високий ступінь переживання. Ступінь переживання за шкалою «Оцінка придбань»: 56% - середня, 35% - низька і 9% - високий ступень переживання. Наочно результати дослідження представлені на мал. 3, мал.4.

Мал.3 Ступінь|міра| переживання|вболівання| за шкалою « Оцінка втрат»

Мал.4. Ступінь переживання за шкалою « Оцінка придбань»

Висновки. За результатами дослідження були виявлені дані, що вказують|показуючі| на наявність стресових станів|станів| в період їх професійного самовизначення. У зв'язку з цим, актуальним залишається питання підвищення рівня стресостійкості| старшокласників.

Перспективами подальшого дослідження є розробка і проведення корекційної програми по підвищенню рівня стресостійкості старшокласників, а також перевірка її ефективності.

Література:

1. Андропова М. И. Оценка стрессоустойчивости с целью внедрения её в систему профессионально-профессионального отбора / М.И. Андропова, А. К. Боковиков, В.В. Спасенников //Наука i освiта. - 2000. - N1-2 - С.89-90.

2. Водопьянова Н.Е. Психодиагностика стресса / Н.Е. Водопьянова. - Питер. - 2009. – 329с.

3. Китаев-Смык Л.А. Психология стресса / Л.А. Китаев-Смык. - М.: Наука, 1993. – 364 с.

4. Кон И.С. Психология старшеклассника / И.С. Кон - М., 1990.– 284с.

5. Психология адаптации личности / А.А. Реан, А.Р. Кудашев, А.А Баранов. – СПб.: Прайм – Еврознак, 2008. - 479с.