Технические науки / 5. Энергетика

Анахов П. В.

ДП "Укроборонсервіс", м. Київ, Україна

МОДИФІКАЦІЯ ОБЧИСЛЮВАЛЬНОГО МЕТОДУ ОЦІНЮВАННЯ РИЗИКУ АКТІВ ГІДРОДИНАМІЧНОГО ТЕРОРИЗМУ

Фахівцями багатьох організацій світу дослідження небезпеки терористичних актів виконується для оцінювання страхових ризиків. Наприклад, провідним постачальником послуг у сфері управління ризиками, страховому посередництві і консультуванні з питань управління людськими ресурсами – корпорацією AОН [1]; консалтинговою компанією Maplecroft (Велика Британія) [2].

На думку В. Каякіна (ВНДІГ – Всеросійський НДІ гідротехніки ім. Б. Є. Веденєєва, м. Санкт-Петербург) [3] оцінювання ризику актів гідродинамічного тероризму на крупних гідротехнічних спорудах (ГТС) сприяє усвідомленню необхідності забезпечення даного напряму їх безпеки. Отримане значення може бути використане для розрахунку вартості виконання заходів щодо запобігання терористичним актам або зменшення небезпеки їх наслідків.

Аналіз і оцінювання ризику аварій гідротехнічних споруд (ГТС), згідно з "Методическими указаниями по проведению анализа риска аварий гидротехнических сооружений" СТП ВНИИГ (ВНДІГ) 210.02.НТ-04, в обов'язковому порядку включає три основні стадії:

1) ідентифікацію небезпек аварій – виявлення всіх можливих небажаних явищ, процесів і подій, здатних призвести до аварії аналізованої споруди;

2) аналіз частоти аварій – оцінювання середньорічної ймовірності реалізації виявлених на попередній стадії небажаних явищ, процесів і подій, можливих на споруді;

3) аналіз наслідків аварій – оцінювання збитків від можливих на аналізованій гідротехнічній споруді аварій, що наноситься персоналу об'єкту, населенню, майну і довкіллю.

1. Ідентифікація небезпеки акту гідродинамічного тероризму

Згідно Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I від 08 червня 1977 року), а також Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв збройних конфліктів неміжнародного характеру (Протокол II від 08 червня 1977 року), установки і споруди, що містять небезпечні сили, а саме: греблі, дамби й атомні електростанції, – не повинні ставати об'єктами нападу навіть у тих випадках, коли такі об'єкти є воєнними об'єктами, якщо такий напад може викликати звільнення небезпечних сил і наступні тяжкі втрати серед цивільного населення.

Однак, наявні дані свідчать про ігнорування міжнародних норм.

Згідно класифікації причин аварій гребель Е. Грюнера (консультант ЮНЕСКО з питань безпеки водосховищ), 3% аварій обумовлено воєнними діями [4].

Постійно обновлюваний "Хронологічний ряд відомостей щодо конфліктів, породжених суперечностями в задоволенні потреб у водних ресурсах" П. Глейка (Тихоокеанський інститут проблем глобалізації і використання водних ресурсів, м. Окленд, США), станом на листопад 2009 р., містив відомості щодо 203 випадків збройних конфліктів (рис. 1) [5].

Рис. 1. Способи вирішення конфліктів при задоволенні потреб у водних ресурсах і роль ГТС у цьому (згідно [5])

Примітка 1. Гідротехнічні споруди при силових способах розв’язання конфліктів використовуються у двох якостях:

- як ціль, що піддається руйнуванню задля нанесення максимальних збитків супротивнику [6];

- як зброя, що застосовується для створення водних загород, що утруднюють просування військ супротивника [7].

Примітка 2. У секторах позначена кількість відповідних подій.

2. Аналіз частоти аварій

Згідно обчислювального методу [3], імовірність терористичних актів на гідротехнічних спорудах держави, які призводять до гідродинамічних аварій (ГДА), оцінюється в три етапи.

А. Визначаються імовірності P_n здійснення в країні терактів різних рівнів тяжкості.

Статистичну частоту здійснення терористичних актів F_n в країні, які відбулися після 01 січня 2004 року, можна оцінити за "Списком терористичних актів у країнах світу" Національного центру антитероризму уряду США [8].

Рівень тяжкості терористичного акту n оцінюється за його масштабом – наприклад, з урахуванням кількості постраждалих [3], і відповідним йому рівнем надзвичайної ситуації (НС) [9] (таблиця 1).

Таблиця 1

Рівні тяжкості терористичних актів

Рівень тяж-кості n	Масштаб теракту [3]	Рівень НС [9]	Кількість осіб
			постражда-лих [3]	порушено умови життєдіяльності [9]		загиблих [9]
1	Глобальний	Державний	>10 000			>5
2	Дуже великий	Регіональний	1 000-10 000			3-5
3	Великий	Місцевий	100-1 000			1-2
4	Середній	Об’єктовий	10-100		0-100	0
	Невеликий		<10

Тоді

, ,

(1)

де k=const – коефіцієнт.

Б. Визначаються імовірності здійснення у відповідному регіоні країни терористичних актів:

,

(2)

де N_a/N – відношення кількості населення в регіоні до кількості населення в країні.

В. Діленням імовірності терористичного акту в регіоні, в якому розташована ГТС, на кількість об’єктів регіону відповідного їй рівня небезпеки X_n, визначається імовірність акту гідродинамічного тероризму :

.

(3)

3. Аналіз наслідків аварій

Оцінювання очікуваних збитків C_n від можливої на аналізованій гідротехнічній споруді аварії виконується множенням імовірності акту тероризму на загальний об’єм збитків від ГДА Z_n.

.

(4)

Відсутність даних щодо очікуваних збитків від ГДА можна заповнити величиною збитків, які відповідають рівню НС згідно Методики ідентифікації потенційно небезпечних об'єктів (таблиця 3).

Таблиця 3

Класифікація надзвичайних ситуацій за їх рівнями (витяг з [9])

Рівень НС	Збитки, тисяч мінімальних розмірів зарплати, ZMinWage
Державний	>25 тис.^1
	>150 тис.
Регіональний	>5 тис.^1
	>15 тис.
Місцевий	>500^1
	>2 тис.
Об'єктовий

Примітка 1. У разі, якщо внаслідок НС для відповідних порогових значень рівнів людських втрат або кількості осіб, які постраждали чи зазнали порушень нормальних умов життєдіяльності, обсяг збитків не досягає визначеного, рівень НС визнається на ступінь менше.

У цьому випадку збитки становитимуть

.

(5)

Література:

1. AON [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.aon.com/.

2. Maplecroftä. Risk, responsibility and reputation [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.maplecroft.com/.

3. Каякин В. В. Оценка вероятности и риска террористических актов на гидротехнических сооружениях / В. В. Каякин // Гидротехническое строительство. – 2009. – №4. – С. 15-18.

4. Калустян Э. С. Разрушения и повреждения бетонных плотин на скальных основаниях / Э. С. Калустян. – М.-СПб.: изд-во АО "ВНИИГ им. Б. Е. Веденеева", 1997. – 188 с.

5. Gleick P. H. Water Conflict Chronology. Pacific Institute for Studies in Development, Environment, and Security database on Water and Conflict. – 2009 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.worldwater.org/chronology.html.

6. Малик Л. К. Факторы риска повреждения гидротехнических сооружений: Проблемы безопасности / Л. К. Малик. – М.: Наука, 2005. – 354 с.

7. Кусакин И. П. Краткий курс военной гидротехники / И. П. Кусакин. – М.-Л.: Отдел Издательства Наркомвоенмора, 1934. – 174 с.

8. Worldwide Incidents Tracking System [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://wits.nctc.gov.

9. Методика ідентифікації потенційно небезпечних об'єктів, затверджена Наказом МНС України (від 23.02.06, №98).