Мойсей В.І.

Асистент ЧТЕІ КНТЕУ

Самоорганізація міжнародних міграційних мереж як чинник підвищення рівня міграційної рухливості

Виявлення чинників, які впливають на явище міжнародної трудової міграції є важливим в контексті управління національними економіками в умовах глобалізації. міжнародна міграція зумовлює низку економічних ефектів на глобальному, національному та внутрішньо-регіональному рівнях. Причому значна кількість зазначених ефектів мають пороговий характер, коли напрям впливу може змінюватися з позитивного на негативний і навпаки внаслідок зміни кількості емігрантів (іммігрантів) у економіці донорі чи економіці-реципієнті трудових ресурсів та інтенсивності міжнародних потоків трудових ресурсів. Тому важливою є підвищення на всіх рівнях керованості міжнародною трудової міграції для максимізації позитивних та мінімізації негативних її економічних ефектів. Для цього необхідно виявити основні причини, що впливають на міжнародну міграцію трудових ресурсів, щоб шляхом впливу на них підвищити керованість її основних складових, і, за рахунок зазначеного – можливості щодо впливу на основні економічні ефекти нею зумовлені. Як слушно зауважує O. A. Ровенчак «міжнародна міграція …. спричиняється різними об’єктивними та суб’єктивними соціальними, культурними та особистими процесами і явищами, а також має різні наслідки для кожного з цих вимірів» [1]. Тому на міжнародну міграцію трудових ресурсів діє складна система чинників.

Адже одним з її найбільш явних її наслідків є все більший вплив міжнародної міграції трудових ресурсів на національні економіки, регіональні угруповання та глобальну економічну систему в цілому. Важливим, на наш погляд, чинником, який впливає кількість трудових іммігрантів в країні є наявність в ній так званих міграційних мереж. Мігранти, як правило не повністю асимілюються з місцевим населенням, а утворюють свою спільноту, яка може вважатися соціальною мережею. Чим більш розвинута міграційна мережа, тим полегшується міграційний потік - дана теза покладена в основу теорії «міграційних мереж». На нашу думку, наявність «міграційних мереж» є важливим чинником, який формує міграційні потоки, однак поняття «міграційна мережа» необхідно, на наш погляд розширити. Адже дане соціальне утворення охоплює не лише мігрантів, а й діаспору, а з іншого боку кордону - їх родичів, знайомих, просто колишніх співвітчизників, які проживають у країні виїзду. Тобто така мережа охоплює не менше ніж дві країни. Тому важливо не лише наявність організованих у соціальну мережу мігрантів у певній країні, а й інтенсивність їх зв’язків з іншою частиною мережі, яка залишається на батьківщині. Якщо так інтенсивність висока, це сприяє підвищенню рівня міграційної рухливості через те, що потенційні мігранти вже знають, що можуть розраховувати на підтримку з боку інших учасників міграційної мережі в разі трудової міграції.

Процес розповсюдження міграційних мереж має ознаки само відтворюваності (на це вказують напрацювання в рамках теорії кумулятивної причинності). Як наслідок міграційні потоки набувають ознак інерційності. Чим більш розвинуті міграційні мережі, тим більший своєрідний «опір» можуть чинити міграційні потоки на несприятливу міграційну політику. Це пояснює наявність окремих стійких міграційних потоків, незважаючи на активну протидію країн реципієнтів (як приклад, найбільш часто наводиться міграційний потік з Китаю до США [2]).

Отже, необхідно зазначити, що міграційні мережі як організовані соціальні структури не виникають автоматично. Чинники, які зумовлюють зародження міграційних мереж та підвищують рівень їх організованості є малодослідженими. Проте, дослідники наводять факти, які вказують на те, що значний вплив на зазначені процеси здійснює менталітет. Так, наприклад, дослідники вказують, що українські трудові мігранти значно менш схильні до самоорганізації в інших країнах, ніж мігранти з країн Африки та Арабського Сходу.

Список використаних джерел:

1. Ровенчак О.А. Міжнародна міграція крізь призму її причин та наслідків /О.А. Ровенчак // Вісник Львівського університету Сер. соціол. - 2009. Вип. 3. - С. 125–142

2. Дженкова В.І. Внутрішні та зовнішні виміри регулювання міграційних процесів / Дженкова В.І., Левченко Л.М., Рєліна І.Є. // Економічний простір. – 2009. - №24. – С.23-30