Старший викладач кафедри фінансів

Буковинського Університету

Пердейчук В.М.

Неоднозначність впливу інформаційних асиметрій на стан фінансовому ринку в 21-му столітті

В умовах посткризового розвитку світової економіки, проблеми щодо природи інформаційних асиметрій на фінансовому ринку є надзвичайно актуальними. Дж. Стігліц та Дж. Акерлоф вважають, що джерелом інформаційних асиметрій є несумісність інтересів економічних суб’єктів, які функціонують на ринку [1, c.73]. Однак, на нашу думку, це не цілком відображає реалії ринків 21-го століття, особливо фінансових. Слід погодитися з О.В. Михайловською, що в сучасних умовах, коли інтенсивність інформації висока, економічні агенти ні за яких умов не можуть володіти всім масивом інформації щодо певного об’єкта угоди. Тому інформаційні масиви, на основі яких відбувається вибір певних дій у різних суб’єктів різні [2]. О.В. Михайловська виокремлює чотири типи інформаційних асиметрій [2]:

Ø інформація не відображає реальний стан об’єкта;

Ø інформація не про всі об’єкти потрапляє в загальне інформаційне середовище;

Ø інформація не про всі об’єкти потрапляє в спеціальне інформаційне середовище інноваційно-інвестиційної діяльності;

Ø інформація не про всі об’єкти потрапляє з інформаційного середовища до інвестора.

Неважко помітити певну ієрархію інформаційних асиметрій: навіть якщо відсутня перша асиметрія (а саме її розглядають Дж. Стігліц, Дж. Акерлоф та інші дослідники), можлива наступна асиметрія – повна інформація про об’єкт не потрапляє в інформаційне середовище. Якщо ж відсутня і ця асиметрія (інформація потрапила на певні інформаційні ресурси чи стала доступною для інших суб’єктів), то цілком можлива наступна асиметрія, так як ті чи інші агенти не обробляють всю можливу інформацію, а лише таку, яка розміщена на певних ресурсах (або ж отримується в процесі комунікації з цілком певним колом інших суб’єктів). Якщо і ця асиметрія відсутня, то цілком можливою є остання з введених О.В. Михайловською інформаційних асиметрій - асиметрія вводу-виводу, суть якої в тому, що в сучасних умовах в інформаційний простір вводиться інформації набагато більше ніж виводиться. Так, наприклад, навіть спеціалізовані інформаційні ресурси розміщують настільки значні обсяги інформації, що економічні агенти обмежуються лише її певною часткою.

На нашу думку, до наведеного вище переліку інформаційних асиметрій потрібно додати п’яту: асиметрію когнітивного сприйняття інформації. Суть її в тому, що те значення, яке вкладає в інформаційне повідомлення один суб’єкт, може не співпадати з тим значенням, якого надасть цьому ж повідомленні інший суб’єкт. За рахунок цієї асиметрії суб’єкти отримуючи однакові масиви інформації будуть діяти по-різному.

Дж. Стиглер і Р. Коуз показали, що недосконалість інформації (а фактично інформаційні асиметрії) зумовлюють додаткові витрати, які у зв'язку з пошуком і уточненням інформації будуть вимушені нести економічні суб'єкти, а саме: деяке зростання цін, зниження ефективності економічної системи (в порівнянні з її "еталонним", інформаційно- нейтральним станом) [3]. Таким чином, саме інформаційні асиметрії є головною причиною більшості трансакційних витрат. Це підкреслює роль в функціонуванні соціально-економічної системи інститутів, які працюють з інформацією або інформаційних інститутів.

Хоча інформаційні асиметрії не завжди залежать від дій агентів, але вони змінюють їх дії, які, в свою чергу, є об’єктами інформаційного відображення. Але поведінка агентів багато в чому визначаються інститутами, які й задають можливі схеми і стереотипи реалізації інтересів суб'єктів. Отже, стан ринку залежить не тільки від витрат, корисності благ і інших економічних чинників, але і від інституційної структури економіки, що визначає поведінкові стереотипи суб'єктів і характер їх інформаційно-комунікативної взаємодії.

При різному розвитку інституційної структури, особливо інформаційних інститутів вплив інформаційних асиметрій на ринок є неоднозначним.

Інформаційні асиметрії пов’язують з негативними ефектами на ринках де вони проявляються. Виокремлюють два класи таких ефектів: 1) ефекти, що мають місце ex ante, їх прийнято називати ризиком «несприятливого вибору», або «негативного відбору» (adverse selection), і пов'язані вони з помилками у визначенні якості товару або послуги [4]; 2) ефекти, що мають місце ex post, пов'язані вони з тим, що сам факт укладання угоди може привести до зміни поведінки однієї із сторін (наприклад, страхові організації помітили, що, застрахувавши автомобіль, його власник менше піклується про те, щоб не допустити викрадення) [4], до цього типу можна віднести так звану проблему «принципал-агент».

Ризик безвідповідальності (moral hazard) – недобросовісна поведінка, яка полягає в спотворенні інформації і характеризується прагненням отримати додаткову вигоду за рахунок наявності асиметрії інформації [5].

Особливу сферу проявів ризику безвідповідальності складають контрактні відносини між сторонами, одна з яких доручає інший за винагороду виконання яких-небудь дій. Сторона, що віддає доручення, отримала в економіці назву принципала, а сторона, що виконує доручення, - агента. І принципалом, і агентом можуть бути: фізична особа, фірма, організація, державна установа. Як правило агент краще володіє інформацією щодо цін та якості благ, ніж принципал, а його доходи залежать від вартості угоди. Тому часто принципал отримує благо прийнятної для себе якості, але далеко не за найменшу, чи навіть за середню ціну.

Причому ефекти інформаційних асиметрій особливо є суттєвими на фінансових ринках у зв’язку з тим, що інвестиційні, комерційні проекти, боргові зобов’язання - це свого роду індивідуалізовані «блага», якість яких в силу їх природи встановити досить складно.

Таким чином, зниження інформаційних асиметрій на фінансовому ринку дозволяє констатувати, що інформаційні інститути мають бути сформовані таким чином, щоб не стільки усувати інформаційні асиметрії, а забезпечити інформаційну спроможність ринку, що означає неможливість або мінімізацію отримання ренти суб’єктами, які використовують асиметрію інформації на фінансовому рикну на свою користь. Якщо отримання такої ренти є можливим, то у фінансовому секторі встановлюються високі відсоткові ставки, поширюються спекулятивні операції, знижується потенціал фінансової системи щодо розвитку економіки. Щоб не допустити вищезазначеного на фінансовому рикну має бути сформована ефективно діюча система інформаційних інститутів, яка включала б: систему об’єктивізації і верифікації інформації про стан і репутації суб’єктів; систему захисту та чітку персоніфікацію правомочності власності; систему забезпечення виконання контрактних зобов'язань; правила складання фінансової звітності і розкриття інформації; загальнодоступні державні і недержавні банки і бази даних.

Список використаних джерел:

1. Stiglitz J.E. Information and the Change in the Paradigm in Economics, Les Prix Nobel 2001 [електронний ресурс]. – режим доступу: http://www.nobelprize.org/f

2. Михайловська О.В. Інформаційні асиметрії в світових інноваційно-інвестиційних процесах / О.В. Михайловська // Інвестиції: практика та досвід. – Київ, 2009. – №6.–С.21–26.

3. Коуз Р. Фирма, рынок и право. – / Коуз Р. Пер. с англ. – М.: Дело ЛТД при участии издательства «Catallaxy», 1993. – 192 с.

4. Ясинский Ю.М. Асимметрия информации: смещенные рынки и типы макроэкономической динамики / Ю. М. Ясинский, А. О. Тихонов // Экономика и математические методы. – 2009. - Т.45, №3. – С.114-128.

5. Козачок Т. А. Экономическая сущность асимметрии информации и ее влияние на функционирование рынка / Козачок Т А Краснова С Г. // Сибирская финансовая школа. – 2007. - №2. - C.29-35