Драчук Віталіна Юріївна

КОНТРОЛЬ ЯКОСТІ АУДИТОРСЬКИХ ПОСЛУГ В УКРАЇНІ: ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ВИРІШЕННЯ

Постановка проблеми. В сучасних умовах розвитку ринкових відносин суб’єкти господарювання все більше потребують надання професійних аудиторських послуг. Тому актуальною на сьогодні є проблема забезпечення якості роботи і дотримання етичних норм аудиторами.

Якість аудиторських послуг на сьогодні переходять на якісно новий рівень, а саме забезпечення якості аудиторських послуг, що в подальшому стане основою для визначення розвитку Українського аудиту на міжнародному рівні. Цьому поштовху сприяло те, що вітчизняний аудит завершив період становлення.

Метою нашого дослідження є визначення якості аудиторських послуг в Україні, а також шляхи вдосконалення та підвищення якості аудиторського контролю.

Виклад основного матеріалу. Проблеми та шляхи удосконалення якості аудиторських послуг розглядали у своїх працях такі вітчизняні вчені: В.І. Драч, О. Редько, О.Макеєва, О.А. Кузуб, Н.С. Шамілова.

За поточний період співробітниками Комітету було перевірено всього 19 аудиторських фірм, з них 10 аудиторських фірм були перевірені у зв’язку з надходженням до Аудиторської Палати України скарг на їхню діяльність. [2,12] Розгляд матеріалів скарг на дії аудиторів, що надійшли до Аудиторської Палати України в ході перевірок аудиторських фірм, обумовлена значною частиною помилок, нечіткими та неправильним виконанням Міжнародних Стандартів Аудиту.

Перевірки показали, що при виконані завдань з аудиту в аудиторських фірмах, як правило, застосовуються стандартизовані форми робочих документів аудитора.

Далеко не на всіх аудиторських фірмах застосовується вимога МСА 230 щодо формування протягом 60 днів від дати завершення аудиторської перевірки остаточного аудиторського файла по кожному по кожному завданню. Найчастіше серед недоліків у застосуванні МСАНВ спостерігалися порушення вимог МСА 300 щодо планування аудиторської перевірки в частині розробки загальної стратегії аудиту та складання меморандуму з планування. На всіх перевірених аудиторських фірмах детальні плани аудиту у вигляді стандартних аудиторських програм також не враховували сучасні вимоги до планування аудиторських процедур на рівні тверджень для кожного суттєвого класу операцій, залишків на рахунках та розкриття інформації відповідно до оцінених ризиків, тобто порушувалися положення МСА 300, 330 та 500. [2, 13]

Необхідність удосконалення методологічних та організаційних аспектів у сучасних умовах розвитку аудиторської діяльності підвищило інтерес до проблем якості надання аудиторських послуг, правильність ведення аудиторськими підприємствами системи контролю якості. Але визначення критеріїв та основні проблеми якості аудиторської діяльності охоплює значення коло питань, вирішення яких полягає у перевірці старшими аудиторами роботи асистентів аудиторів, не є прийнятними для довгострокового розгляду на ринку аудиторських послуг.

В більшості країн Євросоюзу уже запроваджена і діє система контролю якості, де використовується такі прогресивні методології забезпечення якості як: перевірка «піер» і моніторинг. Перевірка «піер» - це діяльність практикуючих аудиторів «піерів», залучених до виконання перевірки на місцях. Коли професійний або контролюючий орган з постійним персоналом співробітників керує системою забезпечення якості і здійснює перевірки забезпечення якості, то в цих випадках йдеться про моніторинг.

Виходячи з названих особливостей цих методологій забезпечення якості, можна зробити висновок, що вони є рівнозначно важливими.

В нашій країні система контролю якості тільки на шляху становлення й направлення на те, щоб задовольнити повноту дотримання стандартів аудиту та норм професійної етики аудиторів при кожному завдані, коли контроль якості створюється для всієї аудиторської фірми й застосовується до кожного індивідуального зобов’язання.

З метою реалізації програми контролю за аудиторською діяльністю та здійсненням зовнішніх перевірок якості, протягом 2008 року Аудиторська палата України організувала та провела тренінг-семінари й курси по удосконаленню професійних знань аудиторів за програмою «Розробка та впровадження аудиторськими фірмами та аудиторами системи контролю якості аудиторських послуг.» [1, 60]

В Україні сформувалося хибне поняття про аудиторські послуги. Відповідно до Закону України «Про аудиторську діяльність», аудит – це перевірка даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності суб’єкта господарювання з метою висловлення незалежної думки аудитора про її достовірність в усіх суттєвих аспектах та відповідність вимогам законів України, положень (стандартів) бухгалтерського обліку або інших правил згідно із вимогами користувачів.

Олена Макеєва вказує, що залежно від характеру та суті звернення за революцією Голови АПУ в дводенний строк його передають через Секретаріат АПУ на розгляд відповідної комісії АПУ. Звернення мають бути розглянуті у місячний термін. Якщо ж у звернені викладені претензії на невиконання аудитором – підприємцем договірних умов, заявнику направляють відповідь з роз’ясненнями про необхідність урегулювання цих питань на основі цивільно – правових норм. Скарга є підставою для проведення Комітетом з контролю за аудиторською діяльністю зовнішньої перевірки. [4, 24]

На жаль на сьогоднішній день чіткого визначення терміна «якість аудиторських послуг» не існує. Тому великий економічний словник Інституту нової економіки визначає якість, як сукупність притаманних рис та характеристик, що дають їм можливість задовольнити потреби, які вже визначені чи очікуються споживачем таких послуг. І тому, виходячи із вище сказаного, зрозуміло, що задоволення інформаційних потреб замовника аудиторських послуг не можуть слугувати критерієм якості аудиту.

Відповідно до МСА 220 аудиторські фірми рекомендується «…запровадити політику і процедури контролю якості, що забезпечують проведення всіх аудиторських перевірок відповідно до МСА або відповідно до національних стандартів чи навпаки.»

Олександр Редько визначив що якість аудиторських послуг – це систематичне дотримання суб’єктами аудиту в Україні вимог Кодексу професійної етики аудитора, вимог стандартів аудиторської діяльності, рішень АПУ. [5, 52]

В умовах «не етичної практики» ведення бізнесу, відношення між державою та суб’єктами господарювання, різними видами порушень у різних гілках влади всіх рівнів аудиторська фірма змогла утриматись на ринку професійних послуг. Цьому сприяло дотримання правильності аудиторських принципів.

«Професійна незалежність» термін поширений, і тому багато аудиторських фірм, які є користувачами аудиторських послуг, досить скептично відносяться до цього.

Підґрунтя такого ставлення є факт оплати послуг аудиторів замовником, що за вітчизняною ментальністю має означати «хто платить, той і замовляє музику». Стандарти аудиту передбачають можливість не встановлення аудиторами суттєвих невідповідностей. Якщо аудитор доведе, що працював за професійними стандартами, то він не несе ніякої відповідальності за таке не встановлення. Відрізнити «якісні» аудиторські послуги від «неякісних» практично не можливо.

Аудит є інтелектуальною підприємницькою діяльністю в формі інформаційних послуг. Людський чинник відіграє величезну, якщо не визначальну, роль. Тому не дивно, що різні аудитори з одного й того питання можуть висловлювати професійні судження, які відрізняються одне від одного за глибиною чи ракурсом його дослідження.

На нашу думку, можна визначити таку гіпотезу: про якість аудиту треба говорити тільки тоді, коли практика застосування етичних принципів професійного аудиту максимально збігатиметься з етичними нормами економічних відносин у суспільстві в цілому. Напрошується висновок, який полягає в тому, що імплементація незалежного професійного аудиту за абсолютного дотримання його етичних норм в українську сучасну бізнес-практику передчасна, адже мета аудитора та його замовника розходиться за різними векторами дій. Проте аудит у країні прижився саме тому, що на даному етапі в аудитора і замовника є одна мета – отримання прибутку. Тому ще раз підкреслюємо, поки професійні етичні норми будуть на останньому місці, а гроші – на першому, розмови про якість аудиторських послуг (як і консультаційних, освітянських, інформаційних тощо) вести зарано. [5, 47]

Олександр Редько виділив такі критерії та чинники якості аудиторських послуг.

Рис. 1. Складові якості аудиторських послуг

З огляду на вимоги стандарту Олександр Редько сформував таке визначення якості аудиторських послуг для вітчизняного аудиту.

МСА 200 «Мета та загальні принципи аудиторської перевірки фінансових звітів» визначає, що метою аудиту є надання аудиторові можливості висловити думку про те, чи складені фінансові звіти в усіх суттєвих аспектах відповідно до застосовної концептуальної основи фінансової звітності.

Якість аудиторських послуг – це системне дотримання реальної професійної незалежності, вимог чинного законодавства та стандартів аудиту, дотримання Кодексу професійної етики і професійна діяльність в сфері аудиту.

Для підвищення ефективності контролю за якістю аудиторських послуг МСА 220 «Контроль якості під час аудиту історичної фінансової інформації» рекомендує суб’єктам аудиторської діяльності застосування тих процедур контролю, які є доречними для кожного конкретного замовлення аудиторських послуг. Також стандарт визначає порядок делегування повноважень між співробітниками аудиторської фірми, способи вирішення конфліктів інтересів, оцінка нового та утримування існуючого замовника, порядок проведення консультацій.

Драч В.І. у своїх дослідженнях визначає, що в Україні головним шляхом підвищення якості аудиторських послуг є професійний контроль за якістю аудиторських перевірок, який здійснюється через Комітет з контролю за аудиторською діяльністю, створений як структурний підрозділ при Аудиторській палаті України. В більшості країн Євросоюзу вже запроваджена і діє система контролю якості, де використовуються такі прогресивні методології забезпечення якості як: перевірка «піер» і моніторинг. Перевірка «піер» - це діяльність практикуючих аудиторів «піерів», залучених до виконання перевірки на місцях. Коли професійний або контролюючий орган з постійним персоналом співробітників керує системою забезпечення якості і здійснює перевірки забезпечення якості, то в цих випадках йдеться про моніторинг.

В умовах сучасної фінансової кризи зростають вимоги до контролю за якістю аудиторських послуг. Тому автор пропонує для побудови ефективної системи контролю за якістю аудиторських послуг в Україні виконання таких вимог:

1. Систематичний і постійний контроль якості аудиторських послуг повинні здійснювати всі суб’єкти аудиторської діяльності;

2. Дотримання суб’єктами аудиторської діяльності професійних стандартів, чинних законодавчих і нормативних вимог та стандартів аудиту, положень Кодексу професійної етики;

3. Запозичення досвіду інших країн в галузі аудиторських послуг.

Отже, можна дійти висновку, що критерії якості аудиту не відповідають запитам інформаційних потреб замовника аудиторських послуг. І тому аудиторські послуги слід надавати «за правилами», тобто потрібно чітко дотримуватись Міжнародних Стандартів Аудиту. Керівництво будь-якого підприємства повинно бути зацікавлене в тому, щоб на максимальному рівні забезпечити незалежність та об’єктивність аудитору.

Список використаних джерел

1. Драч В.І. Наступний крок: забезпечення якості аудиторських послуг// Аудитор України. – 2009. - №5-6. – С.60-61

2. Кузуб О.А. Контроль якості аудиторських послуг – реалії та сподівання// Аудитор України. – 2008. - №15(143). – С.12-15

3. Макеєва О. Хто контролює національних аудиторів?// Бухгалтерський облік і аудит. – 2008. – №8. – С. 60-64

4. Макеєва О. Що чекає український аудит в аспекті контролю якості аудиторських послуг?// Журнал для тих, кого перевіряють і для тих, хто перевіряє. – 2009. - №3. – С. 23-28

5. Редько О. Якість аудиторських послуг: філософія та міфологія// Бухгалтерський облік і аудит. – 2009. – №1. – С. 46-53

6. Шамілова Н.С. Концептуальні підходи до визначення якості аудиту// Бухгалтерський облік. Аналіз та Аудит. – 2009. – С. 237-248