МЕДИЦИНА 1. Акушерство та гінекологія

 

Богуславська Н.Ю.

Запорізький державний медичний університет

 

ФІТОТЕРАПІЯ ЛАКТАЦІЇ У ПОРОДІЛЬ

 

Мета роботи: вивчення принципів фітотерапії, лікарських рослин і лікарської рослинної сировини, які вживаються при гіпогалактії.

На сьогодні, кожний лікувальний заклад охорони здоров’я матері та дитини прагне всебічно підтримати грудне вигодовування дітей, яке базується на рекомендаціях ВООЗ. В основу цих рекомендацій  покладені 12 принципів грудного вигодовування [3].

В даний час проблема гіпогалактії – недостатнього утворення молока у породіль – є досить актуальною, враховуючи велику кількість жінок, які звертаються до лікарів акушерів-гінекологів та педіатрів з цією проблемою.

Недостатнє утворення молока може спостерігатися або відразу після пологів (рання форма), або в більш віддалений період, через 10 і більше днів після пологів (пізня форма).[1]

Треба розрізняти первинну і вторинну гіпогалактію. Істинна нездатність до лактації (первинна гіпогалактія) за даними відзначається тільки у 4-10% жінок. Проведений багатофакторний аналіз причин, що приводять до гіпогалактії, дозволив виділити наступні найбільш значущі фактори: генетичний і ятрогенний („лікарський”). До останнього віднесені всі випадки застосування у вагітних та породіль медикаментозних засобів, що активують і стимулюють пологову діяльність (естрогени, простагландини, окситоцин і т.д.). Надалі, у породіль, які отримували ці препарати, в перші години і добу після пологів відсутня лактація або вона з’являється в більш пізні терміни і є недостатньою [1].

Вторинна гіпогалактія, при якій у матері спочатку буває достатня кількість молока, але надалі лактація починає знижуватися або залишається на такому рівні, який не задовольняє потреби зростаючого організму дитини, зустрічається набагато частіше [1].

Серед причин, що сприяють розвитку вторинної гіпогалактії:

-                       Фізичне стомлення, нервове напруження і тривога матері нерідко є причинами тимчасового зменшення секреції молока. Відпочинок від домашніх справ, увага, допомога і любов з боку близьких людей можуть швидко виправити становище.

-                       Мастити і тріщини сосків.

-                       Захворювання матері (грип, ангіна, туберкульоз тощо).

-                       Порушення в режимі годування дитини, нерегулярне прикладання до грудей, тривалі перерви між годуваннями створюють умови для неправильної функції молокоутворення, знижують смоктальну активність дитини. Мляве смоктання (стомлення, недоношеність) веде до недостатнього подразнення молочної залози та пригнічення лактації.

-                       Заковтування повітря при ссанні новонародженими. Це стан, в тій чи іншій мірі, спостерігається у всіх новонароджених. У тих випадках, коли обсяг заковтуваного повітря не перевищує 10% об'єму шлунка, наповненого молоком, аерофагія є фізіологічною. Заковтування більшої кількості повітря – явище патологічне і не повинно залишитися без уваги лікаря. При яскраво вираженій аерофагії дитина не висмоктує потрібної кількості молока, бо шлунок у новонародженого розтягується за рахунок повітря і створюється відчуття ситості [4, 11, 12].

Часто за гіпогалактію приймають лактаційний криз – тимчасове зменшення кількості молока, що виникає циклічно (через 1-1,5 місяців), тривалістю близько 3-4, рідше 6-8 днів. Якщо мати знає про можливість виникнення цих кризів і своєчасно переходить на збільшення частоти прикладання дитини до грудей, то обсяг лактації відновлюється в неї досить швидко. Неприпустимо, щоб вже на початку кризи робилися спроби догодовування дитини з пляшечки і ставилася під загрозу можливість продовження природного вигодовування [1, 11, 12].

До профілактики гіпогалактії відносять:

1.                      Фізіологічні пологи у віці від 21 до 35 років.

2.                      Раннє прикладання до грудей новонародженої дитини.

3.                      Відсутність передлактаційного годування з пляшки.

4.                      Відсутність допоювання та догодовування дитини водою і сумішами.

5.                      Часте прикладання дитини до грудей.

6.                      Психологічний комфорт молодої матері.

7.                      Відмова від стимуляції і анестезії під час пологів[2] .

Існують різні нетрадиційні методи лікування гіпогалактії:

-  психотерапія

-  гомеопатія

-  фізіотерапія

-  фітотерапія

Фітотерапія – метод впливу на організм за допомогою лікарських рослин, що поліпшують продукцію молока. Доведено, що позитивний ефект на утворення і появу молока надають лікарські рослини, які вживаються у вигляді трав’яних чаїв. Найбільш уживані з цією метою рослини відносяться до родини селерових (фенхель, аніс, кмин, кріп), кропивових, бобових [ 5, 9].

            Для збільшення кількості молока у годуючої жінки  використовують збори:

1.       Шишки хмелю                                                        20,0

           Насіння кропу                                                          25,0

           Насіння кмину                                                         25,0

           Листя кропиви глухої                                              25,0

            Боби                                                                          50,0

 На 1 л окропу заварюють 30-40,0 суміші, настоюють 5-7 хвилин і приймають до або під час їжі по 50 мл [7].

2. Плоди анісу                                                     10,0

    Плоди кропу городнього                                10,0

    Плоди фенхелю                                               10,0

   1 столову ложку  суміші залити 1 склянкою окропу, настояти в закритій посудині 1 годину, процідити, вживати по 0,5 склянки 2 рази на день через 1 годину після їжі [7].

 3. Плоди фенхелю                                                 10,0

     Плоди анісу                                                       10,0

     Трава козлятника лікарського                         30,0

     1 чайну ложку суміші залити склянкою води, настояти 6 годин. Вживати по 1 склянці 2-3 рази на день [7].

 4. Плоди анісу                                                         20,0

      Плоди кропу городнього                                   20,0

      Плоди фенхелю                                                  30,0

      Плоди гуньби голубої                                        30,0

      1 чайну ложку суміші залити склянкою води, настояти 6 годин. Вживати по 1 склянці 2-3 рази на день [7].

 5. Плоди анісу                                                            10,0

    Плоди кропу                                                            10,0

    Плоди фенхелю                                                       10,0

    Трава материнки                                                     10,0

    1 чайну ложку подрібненої суміші заварити склянкою окропу, настояти 30 хв., процідити. Вживати по 1 склянці настою 2-3 рази на день [6, 7].

 6. Листки кропиви дводомної                                     20,0

      Плоди кропу                                                             10,0

      Плоди анісу                                                              10,0

     2 столові ложки суміші залити 0,5 л окропу настояти 2 години. Вживати невеликими ковтками протягом дня [7].

 7. Плоди кропу                                                                10,0

    Трава буркуну                                                              10,0

    Листки кропиви  дводомної                                        10,0

    Плоди анісу                                                                   10,0

    2 столові ложки суміші залити 2 склянками води, довести до кипіння, охолодити, вживати по 0,5 склянки 2 рази на день за годину після їжі [10].

 8. Корені кульбаби                                                        10,0

     Плоди кмину                                                              10,0

     Плоди кропу                                                               10,0

     Листки кропиви дводомної                                       10,0

     2 столові ложки суміші залити 2 склянками води, довести до кипіння, остудити, вживати по 0,5 склянки 2 рази на день за годину після їжі [10].

9.  Трава меліси лікарської                                               20,0

     Плоди фенхелю                                                             40,0

      1 чайну ложку суміші залити склянкою води, кип’ятити 20-25 хв.

Вживати по 1 склянці 2-3 рази на день для збільшення лактації молока [7, 8].

10. Насіння кмину: 1 чайну ложку заварити 1 склянкою киплячого молока, настояти протягом 10-15 хвилин, випити ковтками протягом дня [8, 9].

11. Настій волоських горіхів, який готується наступним чином: 0,5 склянки очищених волоських горіхів заварюють 0,5 л киплячого молока в термосі, настоюють протягом 3-4 годин. Настій вживають через день по 1/3 склянки за 20 хвилин до кожного годування [9] .

12. Сік редьки з медом:

         сік редьки                                                                      100 мл

          вода                                                                                100 мл

          мед                                                                                  столова ложка

Сік редьки змішують з  кип’яченою водою кімнатної температури, 1 столовою ложкою меду. Вказана кількість розрахована на добу [9].

ВИСНОВКИ:

У дослідженні були розглянуті види гіпогалактії та нетрадиційні методи її лікування, а саме – засобами фітотерапії. Фітотерапія дозволяє подолати проблему в цій галузі, де медикаментозні препарати є малоефективними. Основними перевагами фітотерапії є те, що проведення лікування у післяпологовому періоді без медикаментозного втручання дає можливість виключити ризик  побічних впливів на організм жінки і дитини. Це дає підстави для подальших досліджень в цьому напрямку.

 

           ЛІТЕРАТУРА

1.      Абрамченко В.В. Нарушение лактации (гипогалактия) у женщин в послеродовом периоде и пути ее коррекции // Беременность и роды высокого риска : руководство. / В.В. Абрамченко  – СПб., 2004. – С. 375-390.

2.     Гипогалактия, ее причины и профилактика. В.Д. Отт, Т.Л. Марушко. Материалы к ІV конгрессу неонатологов Украины. – Киев, 2006

3.     Глобальная стратегия по кормлению детей грудного и раннего возраста. – Женева : ВОЗ-ЮНИСЕФ, 2003.

4.     Ильенко Л.И., Костенко А.Ю. Книга для родителей о естественном вскармливании и правилах ухода за новорожденными. / Л.И. Ильенко и А.Ю. Костенко. – М. : Арнебия. 1998. – 204с.

5.     Кобзар А. Я. Фармакогнозія в медицині: Навч.посібник. / А.Я. Кобзар. – К. : „Медицина”, 2007. – 544с.

6.     Корнієвський Ю.І., Фурса М.С., Корнієвська В.Г. та ін. Цілюща Хортиця. Монографія. / Ю.І. Корнієвський, М.С. Фурса, В.Г.Корнієвська та ін. – Запоріжжя : Вид-во ЗДМУ, 2009. – 552 с.

7.     Михайленко Е.Т., Радзинский В.Е., Захаров К.А. Лекарственные растения в акушерстве и гинекологии / Е.Т. Михайленко, В.Е. Радзинский, К.А.Захаров. – К. : „Здоров’я”, 1987. – 192 с.

8.     Полная энциклопедия народной медицины. т.2. М. : „АНС”, 1998. – 752с.

9.     Системная фитотерапия: учеб. пособие для студентов вузов / Под ред. В.С. Кисличенко, А.В. Зайченко, И.А. Журавель. – Харьков: Изд-во НФАУ: „Золотые страницы”, 2008. – 256 с.

10. Травник: Золотые рецепты народной медицины / Сост. А.Маркова. –М. : „Эксмо”; „Форум”, 2007, –928 с.

11. Фатеева У. М., Цареградская Ж. В. Грудное вскармливание и  психологическое единство „Мать – дитя” / У. М. Фатеева, Ж. В. Цареградская. – М. : „Агар”, 2000. – С. 45-51.

12. Фатеева, Е.М., Гмошинская М.В. Научное обоснование и опыт организации работы по поддержке грудного вскармливания / Е.М. Фатеева, М.В. Гмошинская. // Вопросы детской диетологии. 2003. – Т. 1. – №1. – С. 62-69.