Педагогічні науки/4. Стратегічні напрями реформування системи освіти

К.філол.н., доц. Сидоренко В.В.

Донецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

Таксономія педагогічних цілей майстерної професійно-педагогічної діяльності вчителя української мови і літератури в системі післядипломної освіти

Поліфункціональна і багатоаспектна професійно-педагогічна діяльність учителя української мови і літератури спрямована на встановлення цілковитої відповідності тій інноваційній соціальній ролі, яка детермінована суспільними викликами, ринком освітніх послуг та вимогами оновленої мовно-літературної освітньої галузі. Передусім новий рівень діяльності зумовлений соціальним замовленням: виховання громадянина України, якому притаманні висока мовна і мисленнєва культура, широка ерудиція, національна самосвідомість, що викликало потребу не тільки ґрунтовного перегляду нормативної бази мовно-літературної освітньої галузі, вироблення інноваційного методичного забезпечення навчально-виховного процесу, удосконалення традиційного арсеналу методів, прийомів і технологій, форм організації навчального простору, але й модернізацію напрямів, моделей підготовки і перепідготовки вчителя-словесника в системі післядипломної педагогічної освіти, подальшої реалізації педагогічної дії на відповідному рівні майстерності, розвиток якого здійснюється перманентно шляхом формального, неформального та інформального навчання. Фундаментальні основи майстерної педагогічної діяльності вчителя складають, на думку І.А. Зязюна, наступні аспекти: цільовий, зорієнтований на цілісну особистість дитини як самоцінність, змістовий, спричинений появою авторизованих варіантів навчальних курсів, процесуальний, що уможливлює погодження методики і змісту відповідно до особистісного розуміння і стилю, професійно-особистісний, за якого актуалізуються унікальні і неповторні вміння, особистісні якості педагога, що характеризують його режисерську й акторську майстерність, рефлексію згідно з власною, ексклюзивною педагогічною дією.

Нормативно-правова база освітньої галузі «Мови і літератури», зокрема Національна доктрина розвитку освіти України в XXI ст., Загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти, Державний стандарт базової і повної середньої освіти, Концепція мовної освіти, Концепція літературної освіти, чинні програми з української мови і літератури тощо, цілковито регламентує таксономію педагогічних цілей майстерної професійно-педагогічної діяльності словесника-україніста, що утворюють триєдину цілісну ієрархічну систему, подає парадигмальні характеристики компетентної в умовах української школи діяльності вчителя-словесника, відображає підвищення професійно-фахових та індивідуально-особистісних вимог до словесника в контексті інноваційної освітньої парадигми, параметри мовно-літературних компетентностей і компетенцій, що їх мають засвоїти школярі та які є свідченням результативності роботи, водночас визначає вектори розвитку та підвищення рівня педагогічної майстерності самого вчителя в післядипломному освітньому просторі. Зазначимо, що таксономія витлумачується як теорія класифікації і систематизації складно організованих сфер діяльності, що, як правило, мають ієрархічну будову [3, с. 737]. Розглянемо цілі майстерної професійно-педагогічної діяльності вчителя української мови і літератури в умовах модернізації освітньої галузі детальніше.

Стратегічні або загальні цілі професійно-педагогічної діяльності вчителя української мови і літератури визначено викликами соціокультурного українського суспільства і світової спільноти зокрема, усіма галузями освітньої системи та спрямовано на модернізацію змісту шкільної системи освіти, упровадження нових дидактичних систем у шкільну практику, процесуально-змістового наповнення навчального процесу за принципами галузевості та профільності, прояву кожної технології як дидактичної системи в межах від навчально-виховної мети до результату, забезпечення соціально-економічних, змістовно-технологічних, валеологічних, психолого-педагогічних, інструментально-технологічних, кібернетичних умов (про це детальніше див.: [4, с. 99-101]) для гармонійно-усебічного розвитку кожної особистості, життєздатної і конкурентоспроможної. Професійно-педагогічна діяльність учителя-словесника спрямована на реалізацію стратегічних цілей та передбачає створення такого навчально-пізнавального середовища, де відбувається виховання громадянина і патріота Української держави, здійснюється передача й обмін культурного та соціального досвіду між попередніми і наступними поколіннями, цілковита реалізація природних здібностей і можливостей, суб’єктного досвіду учнів, врахування вікових та індивідуальних інтересів школярів, психологічних закономірностей опанування матеріалу тощо.

Конструктивні цілі професійно-педагогічної діяльності словесника-україніста зумовлено сутнісними завданнями освітньої галузі «Мови і літератури». Вони визначають спосіб і характер формування метакомпетентностей, предметних компетентностей і компетенцій учнів з української мови і літератури на конкретному етапі освіти, допрофільному чи профільному, упровадження інноваційних підходів і освітніх технологій, зміст, форми і методи навчання.

Українська мова виступає дієвим засобом формування мовної картини світу. В нових соціокультурних умовах докорінно змінилась перспектива навчання мови. Якщо раніше вона трактувалась як просте досягнення «майстерності» у спілкуванні певною мовою, то зараз спрямовує на розвиток лінгвістичного репертуару, в якому присутні всі мовні здібності [1, с. 19]. З української мови виділено такі конструктивні цілі, що вбирають загальноосвітні, виховні, практичні, загальнопедагогічні завдання, зокрема:

- формування національно свідомої, духовно багатої мовної особистості, яка володіє вміннями і навичками вільно, комунікативно доцільно користуватися засобами рідної мови – її стилями, типами, жанрами в усіх видах мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння, письмо), тобто має належний рівень комунікативної компетенції, відзначається готовністю до подальшого професійно-орієнтованого навчання, спроможна самостійно визначати цілі самонавчання, самовиховання і саморозвитку та діяльнісно їх зреалізовувати;

- розвиток цілісної особистості того, хто вивчає мову, та його самоусвідомлення шляхом збагачення досвіду, розуміння відмінностей між іншими мовами і культурами;

- формування усвідомленого ставлення до української мови як інтелектуальної, духовної, моральної і культурної цінності, потреби знати сучасну українську літературну мову й досконало володіти нею в усіх сферах суспільного життя;

- створення умов для свідомого опанування учнями міцних знань про українську мову, її лексичний склад, граматичну природу, текстотворчі ресурси для формування мовно-мовленнєвих умінь і навичок;

- розвиток інтелектуально-креативних здібностей школярів, їх абстрактного мислення, пам’яті і уяви, мовного чуття і мовного смаку, виховання естетичного інтересу, усвідомленої позитивної мовної поведінки, прагнення до творчого осягнення вершин української культури й мистецтва слова;

- формування рівня незалежного (10 клас) і компетентного або автономного (11 клас) користувача, якісних аспектів усного мовлення, зокрема діапазон, правильність, швидкість, взаємодія, зв’язність тощо, оволодіння необхідним загальномовним лексичним складом літературної мови, орфоепічними, орфографічними і пунктуаційними навичками, граматичними нормами словозміни, словотворення та побудови речень;

- індивідуалізація мовної освіти та навчального процесу зокрема, що ґрунтується на потребах, мотивації, характеристиках і ресурсах учнів;

- підготовка до доцільного використання мовних ресурсів у різних життєвих ситуаціях із дотриманням українського мовленнєвого етикету;

- формування вмінь самостійно підвищувати рівень знань із предмета та вдосконалювати культуру мовлення;

- виховання в учнів почуття національної свідомості, підвищення мотивації вивчення української мови як державної, виховання шанобливого ставлення до неї.

Українська література є особливим видом мистецтва слова, невід’ємною складовою духовної культури українського етносу, потужним чинником гармонійного світосприйняття і самоідентифікації, що покликана забезпечити пізнавальний, виховний та естетичний розвиток підростаючого покоління. Це потужний носій ідентичності нації, її генетичного коду, важливий чинник витворення національної ідеології, що допомагає збудувати державу-Україну і виховати свідомого українця, носій заряду духовної енергії, здатна передавати загальнолюдські й національні цінності від покоління до покоління, культивувати їх у людській душі. В умовах сучасної школи літературна освіта набуває особливого значення, оскільки засобами мистецтва має забезпечити:

- підвищення загальної освіченості молодого громадянина України, прилучення через художню літературу до фундаментальних цінностей, культури, розширення культурно-пізнавальних інтересів школярів;

- сприяння всебічному розвитку, духовному збагаченню, активному становленню, самореалізації, самовираження і самовдосконалення особистості в сучасному світі через ознайомлення із світом прекрасного, розкриття краси мистецтва, високих моральних якостей людини, втілених у художніх творах;

- виховання творчого, культурного і компетентного читача із самостійним критичним мисленням, духовно багатого, самостійно мислячого, із широким світоглядом, стійкими моральними принципами, високими загальнолюдськими морально-етичними орієнтирами, котрий відчуває потребу в читанні, веде з книгою внутрішній діалог, отримуючи при цьому естетичну насолоду , любить і пишається здобутками рідної культури;

- формування комунікативної літературної компетенції, яка ґрунтується на знаннях і вміннях пізнавального і творчого характеру;

- формування стійкого інтересу до української літератури як вагомого духовного спадку народу, повноцінного оригінального мистецтва, виховання палкого шанувальника української книги.

Операціональні цілі (цілі-прийоми) професійно-педагогічної діяльності вирішує вчитель української мови і літератури, реалізуючи навчально-виховний процес в умовах конкретного типу навчального закладу, режиму функціонування, кількісного складу учнів, рівня професіоналізму і педагогічної майстерності, педагогічних умов, ситуативного впливу. Виявляються вони у процесі реалізації тактичних цілей, які, як правило, пов’язані з вирішенням різноманітних урочних і позаурочних ситуацій.

В умовах реформування освітньої галузі майстерна професійно-педагогічна діяльність учителя української мови і літератури має певні особливості. З одного боку, система продуктивних дій словесника-україніста набуває метадіяльнісного виміру, оскільки тісно переплітається з іншими її видами, зокрема діагностичною, організаційною, методичною, інформаційною, комунікативно-ситуативною, оцінювальною, рефлексивною тощо, а з іншого, у професійно-педагогічній діяльності вчителя української мови і літератури збільшується роль художньо-емоційної та артистичної сфери, імпровізаційності, творчості, що спричинено специфікою самого навчального предмета. У системі нової якості педагогічної діяльності вчителя української мови і літератури, крім зазначених І.А. Зязюном ракурсів, виділяємо також ціннісно-світоглядний, зорієнтований засобами художнього слова на національно-світоглядну самоідентифікацію особистості, формування у школярів системи загальнолюдських морально-етичних орієнтирів; результативний, спрямований на формування метакомпетентностей, предметних компетентностей і компетенцій, здатність продуктивно діяти в освітній, професійній і життєвій сферах, підготовку мовно-мовленнєвої особистості, компетентного і творчого учня-читача, учня-комуніканта.

Література

1. Загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання / наук. ред. укр. видання доктора пед. наук, проф. С.Ю. Ніколаєва. – К.: Ленвіт, 2003. – 273 с.

2. Педагогічна майстерність : підручник / І.А. Зязюн, Л.В. Крамущенко, І.Ф. Кривонос та ін.; За ред.. І.А. Зязюна. – 3-тє вид., допов. і переробл. – К.: СПД Богданова А.М., 2008. – 376 с.

3. Куньч З. Риторичний словник [Текст] / Зоряна Куньч. – К.: Рідна мова, 1997. – 341 с.

4. Сидоренко В.В. Шляхи удосконалення професійної компетентності вчителя української мови та літератури в умовах особистісно зорієнтованого навчання : навчально-методичний посібник [Текст] / Вікторія Вікторівна Сидоренко. – Донецьк: Каштан, 2008. – 193 с.