Мірясєва Г.С.

магістр Одеського національного політехнічного університету

УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНОЮ РЕСТРУКТУРИЗАЦІЄЮ МАШИНОБУДІВНОГО ПІДПРИЄМСТВА

В даний час діяльність більшості українських машинобудівних підприємств характеризується позитивною динамікою. При цьому з кожним роком посилюється нестача трудових ресурсів, потреба в інноваціях, використанні наукоємних та інформаційних технологій та інтелектуальних ресурсів. Це обумовлює необхідність свідомого вибору стратегії подальшого економічного і соціального розвитку. Вивчення зарубіжного досвіду також доводить необхідність соціальної орієнтованості у регулюванні господарських процесів.

Одним з інструментів, що дозволяють ефективно реалізовувати соціальну стратегію підприємства, є соціально орієнтована реструктуризація.

Соціально відповідальна реструктуризація - це навмисне зміна формальних взаємовідносин між складовими елементами підприємства, що припускає використання одного або декількох способів врахування інтересів всіх зацікавлених сторін, включаючи персонал підприємства. Вона включає реорганізацію трудових процесів, зменшення рівнів управління, скасування структурних підрозділів за допомогою аутсорсингу, додання самостійності структурним підрозділам, відмова від деяких видів діяльності, скорочення робочих місць та ін.

Соціальна реструктуризація передбачає зміну в партнерстві з об'єднаннями роботодавців, представників влади через інформаційні компанії, що висвітлюють майбутні структурні зміни в компанії; допомогою організації заходів щодо соціального підготовці, надання сприяння у працевлаштуванні, здійснення комісійних виплат співробітникам і т.д. Об'єктом соціальної реструктуризації є промислові підприємства, суб'єктом (учасниками реструктуризації) - керівники та колектив досліджуваних промислових підприємств, предметом дослідження (сферою потенційних змін) - виробничий і соціальні процеси.

Об'єктом соціальної реструктуризації є промислові підприємства, суб'єктом (учасниками реструктуризації) - керівники та колектив досліджуваних промислових підприємств, предметом дослідження (сферою потенційних змін) - виробничий і соціальні процеси.

Розглянемо основні етапи соціальної реструктуризації. До їх числа можна віднести:

- аналіз вихідного економічного і соціального бізнесу (аналіз виконання соціальних функцій бізнесу в зовнішній і внутрішній середовищі);

- аналіз соціального середовища підприємства з використанням SWOT-аналізу;

- виявлення соціальних проблем реструктуризації виробничих процесів;

- формування основних напрямків реструктуризації для вирішення соціальних проблем;

- розробку проекту реструктуризації за виявленими напрямами;

- оцінку результатів реструктуризації та коригування вузьких місць.

У ході реструктуризації компанія вирішує низку стратегічних проблем, таких як:

- формування соціального середовища бізнесу (інфраструктури);

- соціальна орієнтація виробників;

- визначення структури та обсягів соціальної підтримки на основі вивчення соціальних потреб суспільства, персоналу та ін.;

- соціальне позиціювання бізнесу та ін.

Безперечно, процес соціально відповідальної реструктуризації бізнесу є досить витратним на початкових стадіях здійснення, він принесе дивіденди тільки лише в довгостроковому періоді, у зв'язку з чим топ-менеджменту промислових підприємств його слід розглядати як соціальні інвестиції. При цьому під соціальними інвестиціями будемо розуміти матеріальні, управлінські чи інші ресурси, а також фінансові кошти підприємств, що направляються за рішенням керівництва на реалізацію соціальних програм, розроблених з урахуванням інтересів основних зовнішніх і внутрішніх стрейкхолдерів в припущенні, що в стратегічному відношенні підприємством буде отримано певний соціальний і економічний ефект.

Таким чином, в даний час реструктуризація більшості вітчизняних промислових підприємств зачіпає або структуру управління, або структуру бізнес-процесів, залишаючи без змін соціальні аспекти. Тим часом, на наш погляд, вирішення соціальних питань реструктуризації дозволило б істотно підвищити її ефективність і зміцнити соціальний імідж підприємства, що особливо важливо в умовах гострого дефіциту робочих кадрів.