Экономические науки/10.Экономика предприятия

Онищенко О.В.

Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського, Україна

Інноваційний характер концепції реорганізації периферійного аеропорту

Україна, яка заявила про свою «європейську орієнтацію», сьогодні знаходиться в умовах, коли окрім надії на західну допомогу чи інвестиції, їй необхідно максимально використовувати наявні власні ресурси, щоб мати незалежну економіку і високий рівень якості власної продукції. Причому деякі з українських підприємств потрібно поставити в умови жорсткої конкуренції, а інші необхідно об’єднати за допомогою різних принципів і інструментів кооперування.

Зростаюча кількість досліджень по всьому світові показує, що географічна близькість відповідних економічних видів діяльності дає можливість для більш високого рівня продуктивності та інновацій. Кластери, тобто розташовані у безпосередній територіальній або виробничій близькості кінцеві виробники, постачальники ресурсів, постачальники послуг, дослідницькі лабораторії, навчальні заклади, та інші установи, є важливими рушійними факторами розвитку економіки, у тому числі і для конкретних територіальних громад.

Для України кластерінг, за визначенням А.Мальберга та І.Зандера, є ідеальним способом розбудови економіки та підтримки її на належному рівні в системі світових господарських відносин [1, с.15].

Йозеф Шумпетер в своїй роботі про роль підприємців та «креативні сили руйнування» в економічній діяльності, саме в кластерах зазначив факт зростання інноваційної діяльності [2].

Інноваційний характер концепції реорганізації типового периферійного аеропорту і його переходу в статус зонального аеропорту територіального транспортно-логістичного кластеру з функціями координаційного логістичного центру міжнародних міжгалузевих пасажирських і вантажних перевезень, виконуваних відповідно до потреб територіальної громадськості, бізнесу, місцевої влади і загальнодержавних інтересів, визначається наступними факторами:

1. Використанням концепції і теоретичних підходів територіального кластерінгу для створення транспортно-логістичного кластеру з ядром базового профорієнтованого бізнесу і його координаційним центром в зональному аеропорту кластеру.

2. Орієнтацією транспортно-логістичної діяльності на можливості і переваги малобюджетних авіаперевезень, як результату спільної тарифної політики:

а) підприємств власного територіального кластеру – засновників і інвесторів ЗАП;

б) авіакомпаній Low-Cost, які отримують змогу пільгового базування свого парку літаків на території ЗАП;

в) преференцій та субвенцій місцевої влади, для якої зональний аеропорт стає іміджевим брендом, джерелом додаткових робочих місць, замовником і модератором розвитку наземного транспортного комплексу території;

г) програм лояльності для постійних користувачів послугами ЗАП, які надаються підприємствам власного бізнесу.

3. Розвитком владно-приватного партнерства завдяки:

а) співпраці в програмах реорганізації і реінжинірингу зонального аеропорту органів і бюджету місцевої територіальної влади, підприємств: бізнес-організацій свого територіального кластеру, територіальної громади, авіаційної адміністрації, науки і освіти;

б) співробітництвом основних базових галузей підприємницької діяльності в межах територіального бізнес-кластеру та її забезпечуючої і обслуговуючої інфраструктури як гаранта самодостатності кластерного бізнесу (умова паритету експорту-імпорту);

в) спільна цілеспрямована розробка і реалізація соціальних програм розвитку територіальної громади, як основи всебічного, орієнтованого на постійне зростання рівня якості життя, стратегії підвищення інтелекту, здоров’я, платоспроможності жителів території.

4. Корпоративними засадами формування зонального аеропорту територіального транспортно-логістичного кластеру серед яких основними є:

а) пріоритетність і спільність інтересів, цінностей, системних цілей у тріаді «громада-бізнес-влада», спрямованих на соціально-економічне процвітання свого територіального кластеру, формування почуття регіонального патріотизму і світового відчуття значущості кластеру;

б) кластерне акціонування господарським суб’єктам головного транспортно-розподільчого центру територіальної економіки – зонального аеропорту – як логістичної системи загального користування, якій кожен господарюючий суб’єкт делегував частину власних функцій, інвестував необхідні ресурси, забезпечив роботою (продукцією на експорт);

в) комплексне використання джерел інвестування – венчурного капіталу, фандрайзингу, місцевого бюджету, приватного капіталу, Low-Cost авіакомпаній територіального базування;

г) корпоративне управління, корпоративна організація, корпоративна культура і корпоративна відповідальність.

Література:

1. Мальберг А. Територіальний кластеринг, місцева концентрація знань та конкурентоздатності фірми: посібник з кластерного розвитку / А. Мальберг, І. Зандер. – К., 2006. – С. 15.

2. Schumpeter, J. (1912) [1934], The Theory of Economic Development: An Inquiry into Profits, Capital, Credit, Interest, and the Business Cycle, Cambridge: Harvard University Press.