Аналіз розвитку ресурсної бази кредитних спілок України

Дніпропетровський національний университет ім. О. Гончара

Аспірант Стоянов Герман Сергійович

Проблема капіталізації кредитних спілок (КС) тісно пов’язана з питанням забезпечення їх ресурсною базою. На сьогоднішній день ліквідність системи КС підтримується шляхом залучення пайових внесків, депозитів та встановлення мінімального обов’язкового рівня фінансових показників діяльності. Управління й контроль за ліквідністю КС на рівні системи відсутній, що сприяє утворенню дутих пасивів.

Розгляд сучасних показників пасивів КС та можливого розвитку фінансового забезпечення КС України дасть змогу з’ясувати загальні методи забезпечення фінансової стабільності системи та розвитку у подальшому.

Рис.1. Динаміка пасивів системи КС 2005-2012р.

Аналіз структури та динаміки фінансових ресурсів КС показує, що протягом 2005-2012 років найбільший вплив на обсяги активних операцій здійснених кредитними спілками, мали залучені кошти населення, які становили понад 60 % усіх фінансових ресурсів спілок.

Питома вага власних коштів КС у 2006-2008 роках становила в межах 29,6 % - 36,5 %, у той час як у 2010 – 2011 роках збільшилася до 44 % через значне падіння залученої ресурсної бази з рівня 4,1 млрд. грн. у 2008р. до 1,18 млрд. грн. у 2012р. Проте 2012 рік можна вважати роком стабілізації післякризового падіння на ринку КС. Структура фінансових ресурсів КС 2006-2012р. зображена на рис.2.

Рис.2. Структура фінансових ресурсів КС 2006-2012р.

Хоча у розглянутий період дана структура розподілу власних та залучених коштів КС була обумовлена необхідністю виконання нормативних вимог через падіння платоспроможності КС пов’язаним із відтоком залучених коштів, і заходи були спрямовані на підвищення їх капіталізації, спостерігається часткова присутність дутих пасивів. За оцінками експертів через простоту отримання таких фіктивних пасивів деякими установами, видозмінюється реальна картина платоспроможності КС, та станом на 2013р. подібними схемами реєстрації власних коштів скористалися близько 20% КС.

Незначну роль у структурі ресурсів КС відіграють запозичені кошти, питома вага яких у розглянутий період коливається лише в межах 2-4 % у загальному обсязі фінансових ресурсів. Власні кошти КС на 65 % формують пайові внески. Цільові та благодійні внески займають найменшу частку власного капіталу КС – відповідно 5,8 % та 0,2 %, що є шляхом додаткового залучення інвесторів під цільові програми.

Розглянемо сценарій розвитку середньої за розміром установи КС, що спеціалізується на сільському господарстві у районному центрі та об’єднує більше 10 000 клієнтів. Припустимо, що установа є монополістом та співпрацює з усіма підприємцями та фізичними особами району.

Рівень активів даної КС дорівнює пасивам: залученим та власним, але всі кошти вдало розміщені та приносять прибуток. Керівництво КС ставить питання розвитку установи в інші сферах кредитування та районах, але власними силами це мало реально через нестачу коштів. Постає питання пошуку ресурсів, проте все працююче у районі населення вже є клієнтами установи чи неплатоспроможні. Кінцевим результатом є залучення фізичних осіб сусіднього району для формування ресурсної бази з метою подальшого кредитування. Проте без коштів не можливо відкрити відділення установи та провести маркетингові акції. Процес розвитку зводиться до залучення коштів або об’єднання з іншою установою КС. Останній варіант не влаштовує керівництво, тому можливий допуск інвестора до формування власного капіталу КС через цільові внески розраховані під конкретну програму. Наразі відсоток застосування таких внесків становить до 4 % власного капіталу та не використовується як метод додаткового пошуку ресурсів.

Рис.3. Схема розвитку ресурсної бази КС цільовими внесками

Платність та добровільність залишаються головними факторами впливу на обсяги формування капіталу, тому запропонувавши цільові внески інвесторів як інструмент заробітку для інвестора та розширення власного бізнесу, варто забезпечити допуск інвестора до управління установою по конкретному цільовому проекту. Цим потенціально могли би зацікавитись підприємства з кількістю працівників до 1000 та річним оборотом до 500 млн. грн., які прагнуть одночасно вигідно вкласти вільні кошті та задовольнити реальні потреби своїх працівників.

У складі запозичених коштів найбільша питома вага припадає на міжспілкове кредитування, проте рівень даних операцій з формування ресурсів лише 2-4% усіх пасивів системи КС, причому невідрегульовані взаємовідносини між установами, про що свідчить співпраця в основному 50ти найбільших установ на міжспілковому ринку, у той час як решта КС намагається запровадити альтернативні джерела фінансування: банківське кредитування, отримання коштів від третіх осіб.

Для того щоб встановити строковість ресурсної бази КС розглянемо структуру депозитного портфелю КС станом на 01.01.2013р.

Рис.4. Структура депозитного портфеля КС станом на 01.01.2013р.

У структурі депозитного портфеля КС найбільшу частку мають внески строком понад 12 місяців, які становлять 35,6% та внески строком від 3 до 12 місяців, що становлять 34,2% від загального портфеля. Істотну частку в 24,4% становлять внески строком понад 12 місяців з погашенням у поточному році. Внески до запитання та внески строком до 3 місяців становлять по 2,8% та 3 % відповідно, що говорить про достатню прогнозованість пасивів КС.

Результати аналізу пасивів КС за період 2005-2012р. свідчать що, відбувся масовий відтік депозитних вкладів та зменшення кількості вкладників, що свідчить про втрату спілками основного джерела формування фінансових ресурсів та викликає недовіру населення до установ КС.

Формування кредитними спілками фінансових ресурсів ускладнюється законодавчо обмеженим для них переліком джерел їх формування, складом активів, відсутністю доступу до системи рефінансування, а також відсутністю централізованих стабілізаційних фондів.

Список використаної літератури

1. Офіційний сайт Національної асоціації кредитних спілок України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.unascu.org.ua/

2. Державний комітет статистики України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukrstat.gov.ua.

3. Офіційний сайт Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері ринків фінансових послуг [Електронний ресурс].: http://www.dfp.gov.ua/

4. Рекуненко И. И. Особенности деятельности саморегулируемых организаций на рынке финансовых услуг / И.И. Рекуненко,// Проблемы и перспективы развития финансовой системы Украины : зб. науч. пр. – Сумы : ДВНЗ «УАБС НБУ», 2010. – Вип. 29. – С. 391–395.

5. Бондаренко Є. П. Механізм державного регулювання ринку фінансових послуг /Вісник АБС. – 2010. – № 2, С. 38–42.

6. Пожар А.А. Економічні та організаційні особливості розвитку кредитної кооперації в Україні: автореф. дис... канд. екон. наук: 08.00.04 / А.А. Пожар ; Полтав. ун-т спожив. кооперації України. — Полтава, 2007. — 19 с. — укp.