Экономические науки/2. Экономика предприятия

Мазурченко А. І., Богацька Н. М.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Особливості класифікації активів підприємства за рівнем ліквідності

Детальний аналіз та розгляд структури й динаміки абсолютних показників бухгалтерської звітності означає обгрунтоване та поглиблене вивчення поняття ліквідності активів, що перебувають на балансі певного досліджуваного підприємства. Поняття ліквідності в сучасній теорії фінансового аналізу трактується двома підходами, які характеризують його з різних сторін. [1]:

1. В першому випадку поняття ліквідність вважається ідентичним з поняттям платоспроможність та передбачає спроможність підприємства розраховуватися з короткостроковою заборгованістю власним коштом;

2. В другому випадку поняття ліквідності означає можливість продажу матеріальних та інших цінностей задля трансформації їх в грошові кошти. У цьому підході усі активи підприємства за ступенем ліквідності поділяються на чотири групи:

- першокласні ліквідні активи – всі види грошових коштів та цінні папери;

- активи зі швидким терміном продажу – вкладення, перетворення яких у грошові кошти потребує часу. До них відносяться дебіторська заборгованість, погашення якої потрібно здійснити впродовж одного року після закінчення звітної дати та інші оборотні активи;

- активи з середнім терміном продажу – до них відносяться запаси сировини й матеріалів, дебіторська заборгованість , МБП незавершене виробництво, та інші запаси й затрати;

- неліквідні активи – включають майно підприємства , що призначене для дійсної господарської діяльності, а саме: основні засоби, нематеріальні активи, капітальні та довгострокові фінансові інвестиції.

З огляду на все вищесказане, можна зробити зауваження щодо наступного факту: при практичному проведенні фінансового аналізу повністю підходить лише другий підхід, який характеризує саму суть поняття ліквідності, а при використанні першого підходу слід вживати поняття платоспроможність. Отже, не слід розділяти ці два підходи, а використовувати їх у вигляді послідовних етапів аналізу [2]:

1) По-перше, визначається ліквідність активів, якими володіє підприємств, на якому проводиться дослідження. Ліквідність визначається на основі аналізу абсолютних показників , а саме - строків можливого продажу і втрати вартості;

2) По-друге, з’ясовується рівень платоспроможності компанії залежно від термінів погашення заборгованостей, швидкості перетворення цінностей та вартості майна за допомогою відносних показників.

Класифікація активів підприємства також здійснюється за п’ятьма рівнями ліквідності на базі двох таких факторів, як можливий термін продажу(по горизонталі) та зміна вартості(по вертикалі):

1. Першокласні високоліквідні активи - термін продажу або перетворення таких активів складає лише декілька днів, не втрачаючи свою балансову вартість, до них відносяться: грошові кошти; фонди підприємства, на які існує високий попит з боку ринкової кон’юнктури; частина дебіторської заборгованості, погашення якої повинно здійснитися у семиденний строк;

2. Високоліквідні активи – це активи, які реалізуються не більше ніж за один місяць, а реалізаційна ціна їх складає менше 90% балансової вартості, до них відносяться: короткострокові фінансові інвестиції, тобто цінні папери, дебіторська заборгованість, оплата якої повинна відбутись у тридцяти денний строк; оборотні та інші фонди компанії, які можуть бути продані в необхідний строк, не зазнаючи великих втрат своєї вартості;

3. Середньоліквідні активи – це активи, що мають бути реалізовані в строк до шести місяців із втратою балансової вартості але не більше 50% , до них відносяться: майно підприємства,для реалізації якого потрібно значно знизити ціну через наявність помірного попиту на ринку або фізичного чи морального зношування в результаті використання (машини й устаткування,транспортні засоби, незавершене будівництво);

4. Низьколіквідні активи, - це активи, Строком реалізації яких є 6-12 місяців, або це ті активи, втрата вартості яких досягає від 50% до 90%, до них відносяться: комп’ютерна та оргтехніка, майно підприємства, яке призначене для поточної господарської діяльності; транспортні засоби й устаткування, які потребують значних капітальних вкладень для подовження строків їх експлуатації, тощо;

5. Неліквідні активи – це активи, реалізаційний строк яких складає більше ніж дванадцять місяців або це ті активи, втрата балансової вартості яких складає більше 90% , до них належать: майно, яке необхідно списати за ліквідаційною вартістю, фонди підприємства, на які майже немає попиту на ринку [3].

Даний розподіл активів підприємства за ступенем ліквідності дає змогу більш об’єктивно оцінити сукупну ліквідність компанії взагалі, шляхом зіставлення співвідношень між різними видами активів.

Література:

1. Бланк И.А. Управление финансовыми рисками. – К.: Ника-Центр, 2005. – 600 с.

2. Іванченко І. Ю. Економічні ризики. Навч. пос. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 304 с.

3. Каратуев А.Г. Финансовый менеджмент. Учебно-справ. Пособие. – М.: ИД ФБК – ПРЕСС, 2001. – 496 с.