Тодосійчук Л.П

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

 

Сучасні форми дистанційного обслуговування клієнтів комерційного банку

 

    Дистанційне обслуговування, як один з напрямків банківської справи має великий потенціал для подальшого розвитку і широкі перспективи. Враховуючи стрімкий розвиток високотехнологічних банківських продуктів нового покоління, закономірними є плани розвитку дистанційного банкінгу у вигляді віртуального фінансового супермаркету банківських продуктів для фізичних і юридичних осіб.

    Метою даної статті є розгляд теоретичних засад дистанційних форм обслуговування клієнтів комерційного банку.

    Посилення інтересу традиційних банків до електронного банкінгу спричинили такі важливі чинники, як значні зміни в технологіях, поява пристроїв, спроможних забезпечити величезну швидкість обробки і передачі інформації, та загострення конкуренції. Сучасні досягнення в розвитку інформаційних та комунікаційних технологій призвели до створення глобального електронного середовища, в якому здійснюється банківська діяльність [1]. Розвиток дистанційного банківського бізнесу в Україні йде шляхом опанування та прямого запозичення досвіду західних колег. При цьому на національний ринок механічно переносяться певні форми організації та методи роботи, які не відповідають потребам внутрішнього саморозвитку та вирішенню нагальних проблем. Деякі з них (наприклад картки міжнародних платіжних систем) виправдовують себе в тій мірі, в якій громадяни залучаються до взаємодії із зовнішнім світом. Проте від цього їх дещо сурогатний характер не змінюється [2]. 

    Слід зазначити, що для широкого застосування різних видів дистанційного обслуговування з використанням електронної техніки в Україні були створені певні передумови. Основними серед них є: доступність електронної техніки значному колу населення (насамперед, через її постійне вдосконалення і, відповідно, здешевлення); істотне поширення інструментів заощаджень та безготівкових розрахунків, тобто масовість користування банківськими послугами [3].

    Здійснення в Україні дистанційних розрахунків через Інтернет стримується відсутністю відповідних законо­давчих актів, які регулювали б цей вид діяльності. До вітчизняної інтернет-комерції певне відношення має лише Постанова Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням», адже оплата банківських Інтернет-послуг здійснюється саме за допомогою пластикових карток, а також Лист Департаменту платіжних систем Національного банку України «Про надання інформації про використання Інтернет-технологій клієнтами банків при здійсненні розрахунків», в якому згадується про програмний продукт «Інтернет-банкінг».

    Державне регулювання роботи банків з електронною продукцією здійснюється відповідно до законів України «Про Національний банк України»  та «Про банки і банківську діяльність».  Метою регулювання роботи є стабільність банківської системи і кредиторів банку. Основним органом, що здійснює регулювання в цій сфері є Національний банк України.
    У сучасних системах дистанційного управління банківськими рахунками пропонуються наступні послуги:

1.       PC-банкінг – забезпечує управління банківськими рахунками за допомогою комп’ютерів через спеціалізоване програмне забезпечення та поділяється на: Клієнт-Банк, якщо клієнтом є юридична особа та домашній банкінг (home banking), якщо клієнтом є фізична особа.

2.       Інтернет-банкінг – забезпечує управління банківськими рахунками за допомогою комп’ютерів через Web-броузер.

3.       Мобільний банкінг – забезпечує управління банківськими рахунками за допомогою персональних мобільних платформ та поділяється на: WAP-банкінг (забезпечує доступ до банківських рахунків через WAP) та SMS-банкінг (забезпечує доступ до банківських рахунків через SMS).

    За типами клієнтів розрізняють дистанційне обслуговування корпоративних клієнтів, банків, індивідуальних клієнтів [4].

    Розрізняють два типи систем «Інтернет-банкінгу»: системи надання банківських послуг через Інтернет організаціям та приватним особам; системи розрахунків між банками через Інтернет (віртуальні інка­сатори).

    Сервіс "Інтернет Клієнт-Банк" дозволяє здійснювати дистанційне управління рахунком і платежами в режимі On-line (через Internet), без необхідності встановлення Клієнту спеціалізованого програмного забезпечення. Містить механізми цифрових підписів та шифрування, підтримує колективну роботу, взаємодіє з бухгалтерськими програмами (1С, Finexpert).

   Часто додатково корпоративним клієнтам комерційні банки практикують надання розширених можливостей сервісу, таких, як, наприклад:

·                 Центр Фінансового Контролю (ЦФК):

— централізоване управління платежами підприємства і його підрозділами в режимі реального часу; 

— консолідація інформації про залишки по всіх рахунках у вигляді єдиного віртуального рахунку; 

— економія робочого часу за рахунок управління фінансовими потоками із одного центру;

— автоматизований фінансовий моніторинг і візування документів.

·                 Корпоративне бюджетування:

— задання бюджету (постатейно) для кожного підрозділу на заданий період; 
— оперативне управління лімітами і бюджетом групи в цілому; 
— підвищення ступеня контрольованості та прозорості бізнесу.

·                 Бюджетування надходжень:

— автоматичне рознесення надходжень по різних статтям бюджету (формування звітності в онлайн режимі по статтям бюджету); 

— ідентифікація надходжень кожного підрозділу; 

— можливість співставлення прибуткової і видаткової частин в рамках визначенної статті бюджету.

    Мобільний банкінг — це система цілодобового контролю за рухом коштів по картковому рахунку у вигляді sms-повідомлень на мобільний телефон [5].

    Таким чином, підбиваючи підсумки можна відзначити наступне: розвиток інформаційних технологій є дієвим інструментом підвищення ефективності діяльності банку в умовах постійного зростання клієнтської бази, обсягів операцій, попиту на нові високоякісні послуги та посилення конкуренції. Віддалені банківські послуги надають клієнтам банку можливість оперування коштами без безпосереднього контакту з банківськими службовцями. Основними проектами з дистанційного банківського обслуговування можна вважати: «Інтерент-банкінг», систему «Клієнт-банк», мобільний та телефонний банкінг. Але ж на вимогу споживачів розробляються та впроваджуються нові технології віддаленого доступу. 

 

Література

1.     Котковський В.С. Концепція інноваційного розвитку у сфері банківської діяльності в Україні/В.С. Котковський // Фінансово-кредитна діяльність: пробеми теорії та практики: Збірник наукових праць. – 2008. - №2(5) – С. 13-18

2.     Алешкин С. Системы дистанционного банковского обслуживания / С.Алешкин // Обрудование – 2007 - №4. – С.12-16

3.     Гриценко, Л.Л. Банківська система України: сучасний стан і напрямки розвитку / Л.Л.Гриценко, Є.Ю.Онопрієнко – 2010. – № 4. – с. 61-81.

4.     Внукова Н.М. Управління розвитком платіжних інструментів в банку / Внукова Н.М., Костюкова Т.В. // Фінансово-кредитна діяльність: проблеми теорії та практики: Збірник наукових праць .- 2009. - № 1(6). С. 13-20.

5.     Воронін А. Електронний  банкінг та ризики його використання /А. Воронін// Фінансовий ринок України. – 2009. - №1.- с. 8-9