Наталя Орленко                                                                                                          

                                                                                                                                     Науковий керівник:                                                                                                                                                                                                          К. е. н., доцент Кудирко О. М.                                                                                          ВНТІ  КНТЕУ

 

Теоретичні основи і практичні аспекти організації внутрішнього аудиту у системі управління підприємства

         На сьогоднішній день, враховуючи процеси інтеграції та розвитку міжнародних зв’язків, стрімко збільшилась кількість акціонерних товариств та корпорацій. Оскільки найбільші капітали сконцентровані в руках певного кола осіб, набуло поширення використання на своїх підприємствах найманих управлінців – менеджерів, в розпорядженні яких опиняється власність акціонера. Таким чином, з’явилась потреба контролювати функціонування вкладеного капіталу та діяльність найманих працівників. Все це спричинило появу і розвиток такого поняття як внутрішній аудит. Але в Україні цей вид контролю поки що не набув достатнього розвитку і поширеного застосування в практиці на підприємствах, тому що багато з них, нажаль, недостатньо проінформовані в необхідності та важливості внутрішнього аудиту.

  Значний внесок у розвиток внутрішнього аудиту належить вченим: Білоусов А., Бутинець Ф.Ф., Баришніков Н.П., Богомолов А.М., Бурцев В.В, Васильєва М., Гніденко Н.А., Грицак Н., Жминько С.И., Каменська Т.О., Кірєєв О.І., та іншим. В наведених працях було відзначено, що внутрішній аудит є особливою формою контролю, основою планування обсягу незалежного зовнішнього аудиту та обумовлений внутрішніми проблемами підприємства. Одним з основних принципів реалізації вимог внутрішнього контролю є запобігання недостовірній інформації, зловживанням і крадіжкам, що обумовлює структуру та напрями внутрішнього контролю. Незалежна експертна діяльність служби внутрішнього аудиту установи, яка здійснює оцінку економічності та продуктивності діяльності фінансової установи і дотримання законів, нормативних актів та інших зовнішніх вимог. Таким чином згаданими авторами по різному розглядається суть і завдання внутрішнього аудиту, але всі вони згодні з тим, що внутрішній аудит є одним із найважливіших інструментів вирішення проблем, пов’язаних з визначенням майбутніх ризиків ситуацій, що склалися на підприємстві, їх оцінкою, а також наданням відповідних управлінських рекомендацій по усуненню цих ризиків. Ці науковці розкрили основи організації та методології проведення внутрішнього аудиту [1, c. 54-59].

Система внутрішньогосподарського контролю первісно існує на будь-якому підприємстві, питання тільки в тому, в якому вигляді і наскільки вона ефективна. Мета внутрішнього аудиту – сприяти ефектив­ному виконанню завдань і цілей, задля яких функ­ціонує підприємство. Внутрішній аудит можуть провадити аудитори, які працюють безпосередньо на даному підприємстві.

Функції внутрішнього аудиту мають визнача­тися керівництвом або власником підприємства залежно від змісту і специфіки діяльності під­приємства.

Об’єкти внутрішнього аудиту можуть бути різни­ми залежно від особливостей економічного суб’єкта і вимог його керівництва або власника. Проте на ос­нові типових функцій внутрішнього аудиту можна спробувати виділити його основні об’єкти.

           Методичні прийоми внутрішнього аудиту мож­на визначити як сукупність способів вивчення законності, доцільності й ефективності господарських операцій для оцінки діяльності під­приємства загалом.

В умовах економічної кризи ефективність діяльності підприємства багато в чому залежить від організації системи внутрішнього контролю. Основним аспектом будь-якої діяльності в тому числі внутрішнього аудиту зокрема є нормативне забезпечення. В Україні майже відсутнє методичне забезпечення внутрішнього аудиту. Це у свою чергу призводить до недоліків при проведені аудиту. Стандартів, що регулюють функціонування внутрішнього аудиту в Україні немає (за винятком нормативних документів НБУ з регламентації внутрішнього аудиту в комерційних банках України), і це зменшує поширення передового досвіду в цій сфері діяльності на інших підприємствах. В Україні впровадження внутрішнього аудиту розпочалось з банківських установ. Саме НБУ своєю постановою зобов’язав комерційні банки запровадити внутрішній аудит [3, c. 54-57].

Ефективний внутрішній аудит може знизити витрати компанії на зовнішній аудит, але не може скасувати його необхідність для компанії. Підвищенню ефективності діяльності підприємства може суттєво сприяти інтеграція внутрішнього аудиту з управлінським обліком та функціонально-вартісним аналізом, які спільно мають утворити систему дієвого контролінгу, покликану вишукувати та мобілізувати резерви економії ресурсів, раціоналізацію технологічних процесів, зменшення собівартості та підвищення конкурентоспроможності продукції, товарів, робіт (послуг). Не слід забувати про такий аспект, як розробка методик внутрішнього аудиту, робочої документації. Такі документи на підприємстві можна оформити у вигляді корпоративних стандартів, що значно полегшить роботу внутрішніх аудиторів та сприятиме усвідомленню управлінським складом  підприємства тієї інформації, що надає аудит.

Перераховані проблемні аспекти розвитку внутрішнього аудиту в Україні призводять до меншої ефективності здійснення внутрішнього аудиту на підприємстві та недовіри до такої системи. Хоча із впровадженням внутрішнього аудиту фірма має істотні переваги, зокрема: виявлення резервів засобів та джерел підприємства, розробка рекомендацій щодо удосконалення системи обліку на підприємстві, що в кінцевому випадку призведе до економії витрат. Ефективна система внутрішнього аудиту на підприємстві значно підвищить зацікавленість інвесторів до таких підприємств.

Отже, до основних проблем розвитку внутрішнього аудиту в Україні слід віднести насамперед недостатнє нормативне та методологічне забезпечення, що спричиняє полеміку в самих принципах, методах, методології та процедурах внутрішнього аудиту. Також не слід забувати про відсутність внутрішніх розробок щодо організації та методики внутрішнього аудиту на підприємстві.

Ситуація, що склалася в Україні, потребує вирішення проблем щодо організації внутрішнього аудиту на підприємствах. На великих  підприємствах варто запровадити систему внутрішнього аудиту з тим, щоб за цю роботу відповідала конкретна особа, група осіб або спеціальний відділ. 

Окрім завдань контрольного характеру, служба внутрішнього аудиту має розв’язувати завдання економічної діагностики, розробки фінансової стратегії, оцінки рентабельності комерційних угод. Діяльність внутрішнього аудиту необхідно розглядати не лише як перевірку системи бухгалтерського обліку і звітності, а й як сукупність аудиторських послуг, здійснюваних за вимогою керівництва підприємства й у зв’язку з потребами управління. Вирішення таких проблем спрямоване на зміцнення позицій та авторитету внутрішнього аудиту в Україні.

 

 

                                           Література

 

1.     Білоусов А. Внутрішній аудит: перспективи розвитку і методика організації на підприємствах України / А. Білоусов // Бух. облік і аудит. – 2001, – №2, – С. 54-59.

2.     Бутинець Ф.Ф. Аудит: стан і тенденції розвитку в Україні та світі: Монографія / Ф.Ф. Бутинець, Н.М. Малюга, Н.І. Петренко; за ред. Ф.Ф. Бутинця. – Житомир: ЖДТУ, 2004. – 564 с.

3.     Макеєва О. Перспективи розвитку внутрішнього аудиту в Україні // Економіст. – 2010. – №6. – С. 54-57.