Узунов Федір Володимирович, к.е.н., доцент, перший проректор Університету економіки та управління

АКТИВІЗАЦІЯ ІНСТИТУЦІОНАЛЬНИХ ПЕРЕТВОРЕНЬ ЧЕРЕЗ МЕХАНІЗМ ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА

Для залучення капіталовкладень у збиткові підприємства вугільної промисловості через механізм ДПП необхідно створити максимальну мотивацію для потенційних партнерів, адже, як правило, істотна частка ризиків при реалізації проектів буде припадати саме на приватний бізнес, який зацікавлений переважно можливістю передачі йому проінвестованих об'єктів. В Україні ж законом [2] передбачено, що право власності на об'єкти належить виключно державному партнеру, що може в деякому ступені «демотивувати» приватні компанії брати участь в таких проектах.

При цьому компанії доцільно відбирати не лише через проведення конкурсів й тендерів, але й залучати на етапах реалізації проектів через проведення «конкурентних переговорів» між публічним та приватним партнером, що відкриває доступ до проектів дійсно конкурентоспроможних приватних інвесторів. Така можливість запобігає виникненню ситуації, коли, наприклад, інвестори можуть просто «не потрапити» на конкурс чи «не виграти» його через деякі корупційні впливи.

Після прийняття рішення урядом приватний інвестор укладає концесійний договір про відносини, що виникають з приводу експлуатації вугільного підприємства на основі концесії.

Згідно укладеному договору концесії уповноважений орган передає об’єкт за актом приймання-передачі приватному інвестору, який виконує функцію управляючого і надає право на виконання спеціалізованих робіт іншим фірмам, здійснює контроль за діяльністю шахти, стягує оплату, забезпечує безпеку праці, переоснащення, а також науково-дослідні роботи, спрямовані на пошук нових технологій видобутку, підвищення продуктивності праці, зменшення витрат тощо.

Уповноважений орган через своїх технічних працівників контролює виконання всіх робіт, їх відповідність нормам, що містяться у затверджених проектах, а також контроль за передачею шахти в експлуатацію.

Після завершення договору концесії приватний інвестор передає об’єкт уповноваженому органу за актом приймання-передачі. Уряд після передачі державі об’єкта концесії може прийняти рішення про приватизацію об’єкта концесії.

При використанні механізму фінансування на правах концесії необхідно враховувати те, що:

- концесійний договір укладається на строк, визначений у договорі, який має бути не менше 7 та не більше 30 років;

- для здійснення концесійної діяльності необхідна земельна ділянка, договір оренди якою повинен додаватися до концесійного договору;

- враховуючи, що об'єктом концесії є об'єкт права державної власності, орган уповноважений укласти концесійний договір в установленому Кабінетом Міністрів України порядку, реєструє такий договір у виконавчому органі відповідної ради та повідомляє Фонд державного майна України про укладення такого концесійного договору;

- порядок ведення обліку концесійних договорів визначається Кабінетом Міністрів України;

- методика розрахунку та граничні розміри концесійних платежів визначаються Кабінетом Міністрів України;

- концесіонерам збиткових і низькорентабельних об'єктів концесії, концесієдавець може надавати пільги щодо концесійних платежів, а також передбачати в договорі концесії надання дотацій, компенсацій та пільг. Порядок визначення таких об'єктів, а також умови надання дотацій, компенсацій та пільг встановлюються Кабінетом Міністрів України;

- концесіонер здійснює свою діяльність у будь-якій організаційно-правовій формі;

- порядок створення юридичних осіб для здійснення концесійної діяльності, їх реорганізації і ліквідації та умови виконання ними концесійних договорів визначаються законодавством України;

- концесіонер має право на адекватне і ефективне відшкодування витрат, зроблених у зв'язку з поліпшенням майна, отриманого в концесію, за рахунок отриманого прибутку, якщо інше не передбачено концесійним договором;

- передача об'єкта у концесію здійснюється у строки і на умовах, визначених у концесійному договорі;

- майно, отримане у концесію, включається до балансу концесіонера - юридичної особи, з зазначенням, що це майно отримане у концесію;

- концесіонером можна стати лише через конкурс;

- навіть за наявності лише однієї заявки на участь в конкурсі можна отримати об'єкт в концесію за умови дотримання істотних умов договору та відповідності критеріям конкурсу;

- концесіонер зобов'язаний використовувати на об'єкті концесії нові технології та техніку вітчизняного виробництва, якщо інше не передбачено умовами договору, що стимулює розвиток вітчизняного виробництва [1, с. 209].

Таким чином, для активізації інституціональних перетворень у вугільній галузі запропоновано в якості залучення інвестицій розповсюджувати фінансування вугільних підприємств державної форми власності через механізм державно-приватного партнерства, зокрема на правах концесії. Необхідність введення такого режиму інвестування обумовлюється дефіцитом державного бюджету та можливістю отримання додаткових капіталовкладень у власність, яка потребує суттєвих дотацій й ефективного менеджменту.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Анастасьева Л. Тлеющий частный уголек / Л. Анастасьева // Эксперт. – 2008. - №21. - С.18-21.

2. Закон України «Про державно-приватне партнерство» від 1 липня 2010 року № 2404–VІ // Офіційний вісник України. – 2010. - № 58. – Ст. 1988.