Національний університет
біоресурсів і природокористування України
Oбґрунтування концептуальної моделі процесу формування гуманістичної спрямованості
майбутнього біотехнолога аграрної галузі
Виховання гуманістично
спрямованої особистості фахівця, який відповідає сучасним вимогам, передбачає
пошук і відбір ефективних педагогічних методів, форм, засобів роботи.
Мета статті – обґрунтувати модель формування
гуманістичної спрямованості майбутніх біотехнологів в процесі професійної підготовки.
Враховуючи спеціфіку професійної діяльності майбутніх
біотехнологів, сьогоднішнє уявлення
про гуманізм у відповідності з ідеєю сталого (коеволюційного) розвитку, поняття «формування гуманістичної
спрямованості майбутнього фахівця»
ми визначаємо як цілісний педагогічний
процес, який сприяє
розвитку стійкої особистісної
якості, яка являє собою діалектичну
єдність знань, мотиваційно-ціннісних
орієнтацій (моральних принципів,
мотивів, відносин) і бажаних способів
дій особистості, які
спрямовані на практичне здійснення комплексу принципів гуманізму, за допомогою
яких реалізується відтворення, збереження і самореалізація людського роду і
кожної окремої людини, а також середовища її проживання.
При проектуванні моделі процесу формування гуманістичної спрямованості майбутнього біотехнолога аграрної галузі, ми
виходили з того, що модель у
«Сучасному тлумачному словнику української мови» визначається як «уявний чи умовний (зображення, опис,
схема) образ якогось об'єкта, процесу
чи явища, що використовується як його "представник"» [1].
Поняття «формування» – надання певної форми – у педагогічній літературі використовується неоднозначно.
Термін «формування» визначається як «процес становлення особистості під впливом
зовнішніх дій виховання, навчання, соціального середовища». Коренем терміна
«формування» є «форма» – як щось більш-менш стійке [2].
Ми з'ясували, що формування гуманістичної спрямованості особистості майбутнього біотехнолога є формуванням професійної спрямованості і відповідно – складовою частиною процесу підготовки майбутнього фахівця у ВНЗ. Даний процес багатогранний, і в силу його складності систему підготовки біотехнологів доцільно розглядати як сукупність співвіднесених і взаємозалежних підсистем, кожна з яких має свої власні елементи. Внутрішня будова системи характеризується наявністю стійких зв'язків між її елементами або, інакше кажучи, структура визначає її функціонування.
Для практичної реалізації даної системи, виходячи з теоретичних підходів нашого дослідження, було створено модель формування гуманістичної спрямованості майбутніх біотехнологів аграрної галузі.
Розроблена модель формування гуманістичної
спрямованості майбутнього біотехнолога представлена єдністю
таких блоків: цільового, змістово-операційного та результативного.
У цільовому блоці визначено мету (сформувати
фахівця, здатного до реалізації у професійній діяльності гуманістичної
спрямованості) та низку завдань: удосконалити
зміст ОКХ та соціогуманітарної підготовки біотехнолога, розвиток у студентів здатності
й відчуття необхідності постійної самоосвіти й самовдосконалення; здійснення
моніторингу сформованості гуманістичної спрямованості біотехнолога.
Змістово-операційний блок визначає компоненти гуманістичної
спрямованісті особистості, педагогічні умови, принципи,
структуру та методику формування гуманістичної спрямованості майбутніх
біотехнологів аграрної галузі.
Визначаючи компоненти гуманістичної
спрямованісті особистості біотехнолога, ми виходили з того, що гуманістична спрямованість
є результатом взаємної інтеграції трьох структурних компонентів: когнітивного, емоційно-мотиваційного,
діяльнісного.
Когнітивний
компонент характеризується уявленнями й судженнями особистості про гуманістичні
принципи, знаннями норм людських стосунків в контексті загальнолюдських і
національних ідеалів, гуманної поведінки у взаємодії з іншими, з природою.
Емоційно-мотиваційний компонент включає гуманні почуття, емоції, здатність
до співчуття, мотиви і цілі, які лежать в основі свідомого прагнення приносити користь оточенню в соціальній та професійній
діяльності.
Діяльнісний
компонент визначається умінням співпереживати, гуманними вчинками в будь-яких виробничих ситуаціях, у соціальній та професійній сферах, готовністю робити
гуманний вибір в умовах життєдіяльності, надання безкорислівої допомоги всім,
хто потребує, ціннісним ставленням до себе, інших, природи.
Для реалізації поставлених завдань обрано
принципи, серед яких провідними і визначальними ефективність даної системи, виділили такі:
гуманізація, інтеграція, координація, соціальна обумовленість.
Ми визначили, що основними умовами формування гуманістичної
спрямованості особистості майбутнього біотехнолога є відповідним чином
побудований освітній процес та психолого-педагогічні умови. Перша умова реалізується
шляхом певним чином заданих принципів, технологій навчання, вибору його
методик.
Нижче
розглянемо умови реалізації гуманістичної спрямованості підготовки
біотехнолога, в якості яких і виступають технології професійної підготовки на
факультеті біотехнології аграрного ВНЗ.
В аспекті нашого дослідження підкреслимо, що критерії
вибору методів навчання повинні носити спрямовуючий характер, тобто недопустимо
одностороння перевага будь-яких одних методів (наприклад, активних,
проблемно-пошукових, стимуляції і мотивації, консультування, ефективного
використання технічних засобів навчання тощо), так як це може не тільки не
підвищити, а й істотно знизити очікуваний результат .
Тому ми вважаємо, що основним
критерієм науково обгрунтованого вибору методів навчання, яки сприяють
формуванню гуманістичної спрямованості особистості біотехнолога в навчальному
процесі, є оптимальність їх поєднання з урахуванням специфіки кожної
розглянутої освітньої ситуації професійної освіти.
Перш за все, необхідно відзначити, що
гуманізація професійної освіти передбачає таку технологічну стратегію у
професійній підготовці біотехнолога, яка б дозволила поставити студента в центр
освітнього процесу, змінити його об'єктну позицію на суб'єктну. Іншими словами,
майбутній фахівець в цілісному освітньому процесі ВНЗ повинен розглядатися як
суб'єкт діяльності, активний його учасник, суб'єкт розвитку.
Тому освітнїй процес у аграрному ВНЗ,
як ми вважаємо, повинен бути орієнтований на індивідуальні можливості студента,
його життєві і професійні потенції, здатності, їх актуалізацію, повинен тим
самим сприяти розвитку і саморозвитку особистості майбутнього фахівця.
Суб'єкт, як доведено психологами, не
може самовизначатися і розвиватися без діяльності, яка виступає в якості
найважливішої форми його активності, одним з провідних способів його існування,
засобом самореалізації і самовизначення. Отже, одним із завдань навчання
студентів у рамках гуманістичної моделі виступає завдання розвитку культури
самовизначення, самореалізації своїх сил і здібностей і підготовки майбутніх
біотехнологів до вирішення аналогічної задачі у подальшій професійній
діяльності. При цьому центральним моментом у самовизначенні біотехнолога є
вироблення позиції, яка проявляється в мотиваційно-ціннісному відношенні до технологічної
діяльності. Розробка технології формування гуманістичної спрямованості
особистості майбутніх біотехнологів у рамках особистісно-діяльнісного підходу
пов'язана з використанням можливостей визначальних видів діяльності розвитку
особистості майбутнього фахівця як суб'єкта професійного навчання:
комунікативної, пізнавальної, ціннісно-орієнтовної, перетворювальної
діяльності. Врахування цих видів діяльності, як ми вважаємо, необхідно при
визначенні методів і форм професійної підготовки біотехнолога як складових
педагогічної технології.
Аналіз психолого-педагогічної літератури,
педагогічної практики показує, що особистісно - діяльнісний підхід як провідна
стратегія гуманізації освіти вимагає якісно іншої, на відміну від традиційної,
структури взаємодії викладачів і студентів. Основою такої структури, на думку
Є.М. Шиянова, є діалогічний підхід, що визначає демократичні форми навчання [3].
Особливу роль у формуванні гуманістичної
спрямованості особистості майбутніх біотехнологів набуває індивідуально-творчий
підхід як принцип професійного навчання. Використання цього підходу пов'язано
із створенням умов для самореалізації особистості майбутнього біотехнолога,
виявлення та розвитку його творчих можливостей, власних поглядів,
індивідуального стилю діяльності. Це, у свою чергу, передбачає застосування
індивідуальних форм навчання поряд з колективними та груповими. У реалізації
принципу індивідуалізації та індивідуального підходу ми бачимо ту виховну силу,
яка здатна виконувати мотивуючу роль, орієнтувати на творчість діяльності,
розвинути самоконтроль в професійній і повсякденній поведінці [4, с.276].
Здійснення індивідуально-творчого підходу вимагає
вивчення реальних психофізичних можливостей і професійної підготовленості
студентів до майбутньої діяльності. На основі такого вивчення розробляються
програми особистісного зростання, організується самостійна робота. Важливим у
цьому аспекті стає встановлення педагогічно доцільних взаємин викладачів і
студентів, стимулюючих ініціативність, активність, творчість майбутніх фахівців
у процесі їх професійного становлення та обумовлюють відбір активних і
демократичних методів і прийомів професійного навчання. Особливе значення
набуває навчання студентів самоконтролю, самоаналізу, самооцінці, саморозвитку
як умові успішної подальшої самореалізації біотехнолога в самостійної
професійної творчої діяльності.
Підводячи підсумок, відзначимо, що досягнення
гуманістичної мети професійної підготовки майбутнього біотехнолога передбачає
реалізацію таких стратегічних підходів, як особистісно-діяльнісний,
діалогічний, індивідуально-творчий. У освітній процес можуть вбудовуватися
частково або повністю ті з відомих технологій навчання (проблемного навчання,
активного навчання, знаково-контекстного навчання та ін), які більшою мірою
можуть допомогти ефективно функціонувати системі професійної освіти.
Знання теоретичних підходів до
гуманістичної спрямованості особистості дозволило визначити педагогічні умови
формування гуманістичної спрямованості майбутніх біотехнологів:
1) єдність формування гуманістичної спрямованості та професійного
становлення студентів, 2) реалізація
особистісно орієнтованого підходу до професійної підготовки з метою формування
гуманістичної спрямованості фахівця, 3)
створення морально-позитивного середовища у вищому навчальному закладі, 4) сформованість особистості викладача
вищої школи, здатного здійснювати навчання студентів на гуманістичних засадах,
активна та цілеспрямована
участь викладача у вирішенні завдань формування гуманістичної спрямованості
особистості майбутнього фахівця, 5) орієнтація на ціннісно-смисловий та морально-естетичний
зміст навчання; 6) вдосконалення методів навчання на
основі більш широкої орієнтації на особистісно-діяльнісний підхід,
проблемну ситуацію как особу комунікативну середу,
діалогічне навчання.
Зупинимося на розкритті сутністі
змістового компонента моделі, основу якого становлять зміст дисциплін «Філософія», «Психологія», «Культурологія»,«Соціологія», «Етика та естетика», «Українська
мова за професійним спрямуванням», «Іноземна мова», «Біоетика»,«Екологічна соціологія», «Біобезпека
(використання біотехнологій)».
Нами були проаналізовані структури вище згаданих дисциплін з точки зору їх можливостей
для реалізації гуманізації освіти, формування гуманістичної
спрямованості студентів.
Аналіз виявив, що структури вище згаданих дисциплін
мають великий потенціал з точки зору їх
можливостей реалізації гуманізації освіти, формування
гуманістичної спрямованості студентів, якщо побудувати цілеспрямовану
стратегію, використовуючи нові технології навчання.
Сукупність змісту, технології
та педагогічних умов формування гуманістичної спрямованості майбутніх
біотехнологів аграрної галузі дозволяють удосконалити зміст
освітньо-кваліфікаційної характеристики та соціогуманітарної підготовки,
сформувати знання і уявлення студентів напряму підготовки «Біотехнологія» про
принципи гуманізму відповідно до сфер реалізації: професійної (виробничої),
соціально-відтворювальної, особистісно-ціннісної,організаційно-управлінської.
Таким чином,
розроблена на основі аналізу психолого-педагогічних досліджень і досвіду зарубіжної та вітчизняної теорії гуманізації освіти модель системи формування гуманістичної спрямованості
майбутнього біотехнолога аграрної галузі відкриває перспективи дослідно-експериментальної роботи з метою метою підтвердження або спростування
теоретичних висновків.
Список
літератури
1.Сучасний тлумачний словник української мови :
50000 слів/ за заг. ред. проф. В.В.Дубчинського.-Х.: ВД «Школа», 2006.- 1008с.
2.Педагогическая энциклопедия.
/ Гл. ред. И.А. Каиров и Ф.Н. Петров. -Т. 2. - М.: Советская энциклопедия,
1965. - С. 118, 366.
3. Шиянов Е.Н., Котова И.Б. Развитие личности в
обучении. : Учебное пособие для студентов
педагогических вузов. - М.: Академия, 1999.- 288 с.
4. Шиянов Е.Н., Котова И.Б. Идея гуманизации образования в
контексте отечественных
теорий личности. - Ростов н/Д: РИО АО «Цветная печать», 1995.-314 с.