Романюха
М.В.
МЕТАФОРИЧНЕ
ПЕРЕОСМИСЛЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ КРИЗИ ЧЕРЕЗ ПРИЗМУ МЕТАФОРИЧНОЇ МОДЕЛІ ECONOMY IS RECREATION
Метафорична
вербалізація знань у різноманітних дискурсах – це одне з актуальних питань
сучасного мовознавства, яке на сьогодні зорієнтоване на особливості утворення,
закріплення та продукування знання мовцем [4: 127]. Актуальним для нашого
дослідження є медіадискурс, на матеріалі текстів якого метафора здатна
реалізувати більшість своїх функцій. Медіадискурс тлумачимо як тематично сфокусовану,
соціокультурно зумовлену
когнітивно-мовленнєву діяльність людей [1; 12; 15; 16; 19]. Тематика
розглянутих текстів медіадискурсу сфокусована на поняттєвому просторі
економіки, який інтерпретується в цій роботі як концептосистема ECONOMY. При виборі терміну
“концептосистема” спираємося на її тлумачення як певного поняттєво обумовленого
фрагменту концептосфери, а також на загальний принцип системності знань, їхньої
неізольованості, ієрархічності у складі концептосфери як упорядкованої сукупності
концептів лінгвокультури [6: 17; 10: 209].
Концептосистема
ECONOMY утворюється двома концептуальними полями: MICROECONOMICS та MACROECONOMICS. Концептополе MICROECONOMICS містить концепти DEMAND AND SUPPLY, PRICING, MONEY, PROFIT, COMPETITION, BUSINESS, MANAGEMENT, MARKETING, CONSUMER, тоді як концептополе MACROECONOMICS, яке представлене
концептами GROSS DOMESTIC PRODUCT, INFLATION, UNEMPLOYMENT, AGGREGATE DEMAND AND SUPPLY, ECONOMIC REGULATION, BANKING, CRISIS, RECESSION, RECOVERY, ECONOMIC GROWTH, WORLD TRADE, INTERNATIONAL CAPITAL FLOW [2; 3; 8].
Аналізуючи
досвід досліджень метафорики економічної сфери, ми дійшли висновку про
недостатнє вивчення метафор з висхідною сферою RECREATION у структурному та
функціональному аспекті. Відомою є робота Дж. Клансі з метафорики бізнесу на
матеріалі автобіографічних видань бізнесменів ХVI-XX сторіччя [14]; достатньо глибоко
вивчена „воєнна” метафорика [7; 18], проведено порівняльне дослідження
загальних та специфічних закономірностей метафоричного моделювання в межах
російської та англійської економічних картин світу [5]; започатковано
дослідження метафоричного переосмислення складних абстрактних систем, зокрема
метафоричної моделі ABSTRACT COMPLEX SYSTEMS ARE MACHINES [17]. За цих умов вважаємо
актуальним приділити пильну увагу комплексному дослідженню метафоричної моделі ECONOMY IS RECREATION.
Мета статті – дослідити структурні
та функціональні особливості метафоричної моделі ECONOMY IS RECREATION, яка вербалізується в
текстах сучасного англомовного медіадискурсу. Матеріал дослідження представлений текстами авторитетних
англомовних видань Великобританії та США за 2006-2009рр., з яких методом
суцільної вибірки було утворено дослідницький корпус метафоричних висловлювань
загальною кількістю 3420 одиниць.
Вважаємо
методологічно релевантним розглядати корпус метафоричних висловлювань на
позначення концепту ECONOMY через призму лінгвістичної теорії поля. На думку багатьох вчених, образна
лексика може вивчатися з точки зору польового принципу. Такі „образні поля” можуть називатися вторинними та виступають об’єктивною
реальністю мови [9:75; 11:75]. Надалі для
позначення корпусу метафоричних слововживань на позначення концепту ECONOMY будемо послуговуватися терміном „метафоричне поле”
[11: 115].
В результаті
наших спостережень та числових підрахунків ми дійшли висновку, що метафоричне
поле концептосистеми ECONOMY має зональну структуру: ядерна, медіальна зони, зона
ближньої та дальньої периферії. Увесь корпус метафоричних слововживань
систематизовано у вигляді метафоричних моделей – формули асоціативного
осмислення певної концептуальної сфери-цілі через призму сфери-джерела
метафоричної проекції. Метафорична модель ECONOMY IS RECREATION належить до периферійної зони.
Периферійна
зона представлена 195 одиницями, що складає 5,8% від загальної кількості
метафор. Метафорика цих моделей не демонструє функціональної спорідненості,
однак ці моделі специфіковані для переосмислення окремих складових
концептосистеми ECONOMY та виявляють культурну специфіку. Периферійна метафорична модель є ПММ ECONOMY IS RECREATION представлена у медіадискурсі 64 одиницями, що складає 1,9% від загальної кількості метафор.
Широко
використаними в рамках зазначеної моделі є іменники, що входять до синонімічного
ряду на позначення задоволення від витрат грошей, наприклад, binge, spree, party: The spending binge on infrastructure is a belated attempt to kickstart consumption and ward off an export manufacturing collapse (The Times, November 10, 2008).
Асоціативний зв’язок, який існує між відпочинком та витрачанням грошей на
нього, пояснює зрозумілість метафор цієї моделі будь-якій людині у суспільстві
з розвиненою економікою. Іменник party та його
конверсив – дієслово to party – в текстах медіадискурсу несуть здебільшого негативне
оцінне забарвлення,
імплікуючи нерозважливість грошових витрат.
З точки зору споживача боротьба із
кризою не входить до його громадянських обов’язків. У наступному фрагменті про
урегулювання кризи у Великобританії автор статті критикує позицію голови правління
Національного банку Великобританії М. Кінга, який пропонує знизити податки
задля активізації грошових потоків та оживлення економіки. Виступаючи з позицій
рольової солідарності з читачем, автор апелює до індивідуалізму британців і
розгортає узуальну метафору to party завдяки нетиповим елементам
сфери знань про розваги (утримання від них) та імплікує небажаність витрат під
час кризи. Ця думка виражена у тексті надлишково за допомогою конвергенції
метафор, що несуть один смисл –„для нас
більш логічно приберегти заощадження”:
One of King’s answers to the danger is for the government to slash taxes and hand money to the poor, to get spending moving again. He wants us to get out
and party. It is more logical for us,
though, to switch off the lights and
pull the duvet over our heads (The Sunday Times, November 16, 2008).
Як
видно з прикладу, грошові витрати у скрутні часи є нерозсудливими для громадян,
тому в реченні He wants us to get out and party відчуваються
негативні конотації.
На тлі
розповсюдженої метафори party часто вживається узуальна
метафора hangover. Ці дві метафори створюють ефект семантичної
двоплановості, реалізуючись одночасно у прямому і переносному значеннях: A seasoned investment banker half-joked last week that perhaps was now the best time to sell up and retire. Common sense says we are in a bubble — we just don’t
know when it will deflate and what will trigger it to happen. The party is not over, but the smart boys are starting
to prepare for the hangover (The Sunday Times, March 19, 2006).
Нерозважливу
атмосферу сучасного стану економіки, за нашими даними, передають ’музичні’
метафори. Доки лунають звуки музики, події розвиваються добре, немає приводу
для хвилювань, ситуація розвивається за прийнятним сценарієм та більшість людей
не здатні ширше глянути на події. Наприклад, у наступному контексті сам факт
звучання музики асоціюється з вигідним розвитком подій:
But when the oil price started to
fall, foreign banks stopped lending and money began to flow out of Russia, it
became clear that the economy was more vulnerable and more highly leveraged
than many investors had wanted to believe (The Economist, October 27, 2007).
Із аналізу
метафор цієї моделі видно, що часто алкоголь та похмілля опосередковано
вказують на гроші, тобто прибутки та наявність грошей образно переосмислюються
через сп’яніння від алкоголю. Саме такий смисл вкладено у наступне речення.
Розгортаючи узуальну метафору party завдяки метафоричному
перифразу punch bowl, автор апелює до
стереотипних уявлень, передусім, британців. Punch bowl – це добре відома чаша для напоїв, в тому числі
алкогольних, яка використовується на свята [13]. Цей перифраз вказує на дешеві
кредити, надання яких має бути більш виваженим: The typical 20th century recession was engineered by the world's central bankers whose job it is to take away the punch bowl just as the party gets going (The Guardian, November 28, 2006).
Як
відомо, частина провини за кризу лежить саме на фінансовій сфері американської
економіки. Дешеві кредити дозволяли брати майже усім бажаючим. Завдання
управлінського сектору національного банку, як виходить, полягало у тому, щоб
вчасно зупинити потік дешевого кредитування, аби „вечірка” не закінчилася сумно.
В межах
розглянутої низько функціональної моделі масштабність фіскальної політики
держави та процес надмірного витрачання грошей споживачами представлений як
приємна пригода, вечірка, на якій гроші представлені здебільшого оказіональними
метафорами на позначення алкогольних напоїв. Криза через призму таких образів
постає як неочікуване закінчення вечірки, яке примушує замислитися та
посерйознішати.
ЛІТЕРАТУРА
1.
Добросклонская
Т. Г. Медиадискурс как объект лингвистики и межкультурной коммуникации /
Т. Г. Добросклонская // Вестник МГУ. – Сер. 10: Журналистика.
– М. :
Наука, 2006. – № 2. – С. 20 – 33.
2.
Економічна теорія: Політекономія: [підруч.] / За ред. В. Д.
Базилевича. – К. : Знання, 2006. – 631 с.
3.
Економічна теорія : [посібник вищої школи] / Є. М. Воробйов,
А. А. Гриценко, В. М. Лісовицький, В. М. Соболєв) / Під заг.
ред. Воробйова Є.М. – Харків-Київ : ТОВ «Корвін», 2001. – 704 с.
4.
Кибрик А. А.
Когнитивные исследования по дискурсу / А. А. Кибрик // Вопросы языкознания. – М. : Наука, 1994. – № 5. – С.126 – 139.
5.
Колотнина Е. В.
Метафорическое моделирование действительности в русском и английском
экономическом англоязычном дискурсе : дис. … канд. филол. наук : 10.02.20. / Колотнина Елена Владимировна. – Екатеринбург, 2001. – 242 с.3. Когнитивная лингвистика/ З.Д. Попова, И.А. Стернин. –
М.: АСТ: Восток-Запад, 2007. – 314с.
6.
Маслова В. А.
Когнитивная лингвистика : [Уч. пособие] / В. А. Маслова. –
Мн. :
ТетраСистемс, 2004. – 256 с.
7.
Овсянников В. В. Военная метафора в англоязычном публицистическом
дискурсе / В. В. Овсянников // Культура народов Причерноморья. – № 168. Том 2.
Симферополь: Межвузовский центр «Крым», 2009. – С. 141 – 143.
8.
Основи економічної теорії : підруч. / [А. А. Чухно, П. С. Єщенко,
Г. Н. Кліменко та ін.]; за ред. А. А. Чухна. – К. : Вища школа, 2001.
– 606 с.
9.
Полевые структуры в системе языка. /
Науч. ред. З.Д. Попова. – Изд-во Воронежского ун-та, 1989. – 197с.
10. Приходько А.М. Концепти та концептосистеми в
когнітивно-дискурсивній парадигмі лінгвістики. – Запоріжжя: Прем’єр, 2008. –
332с.
11. Скляревская Г. Н.
Метафора в системе языка / Г. Н. Скляревская. –
СПб. :
Наука. – 1993. – 151 с.
12. Шевченко И. С. Когнитивно-прагматические исследования дискурса /
И. С. Шевченко // Дискурс как когнитивно-коммуникативный феномен / Под общ. ред. Шевченко И. С. :
монография / Перевод с укр. – Х. : Константа,
2005. – С. 102 – 115.
13. ABBYY Lingo 12. Electronic Dictionary on CD-ROM. – ABBYY Russia. – 2006.
14. Clancy
J. J. The Invisible Powers. The
Language of Business / J. J. Clancy. – New York : Lexington Books, 1999. – 331 p.
15. Fowler R. Language in the
News: Discourse and Ideology in the Press / R. Fowler. – London; N.Y. : Routledge, 1991. – 251 p.
16. Hartley J. Understanding News / J. Hartley. –
London : Routledge, 1988. – 203 p.
17. Kövesces Z. Metaphor: a
Practical Introduction. – Oxford University Press, 2002. – 285p.
18. Liendo P. Business language: a
loaded weapon? War metaphors in business // Invenio, Vol.4, número 006. –
Argentina: Universidad del Centro Educativo Latinoamericano, 2001. – P. 43-50.
19. Van Dijk T. A. The Mass
Media Today : Discourses of Domination or Diversity? / T. A. Van Dijk //
Javnost. № 2(2). – Ljubljana : The Public, 1995. – P. 27 – 45.